Справа № 3-2531/10
05 жовтня 2010 року суддя Ленінського районного суду м.Кіровограда Безсмолий Є.Б. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за п. ”г”, ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”,
18.08.2010 року старшим оперуповноваженим відділу БКОЗ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене п. ”г”, ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” відносно ОСОБА_1
В протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене п. ”г”, ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” зазначено, що ОСОБА_1, будучи державним службовцем та особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи на посаді начальника управління Держкомзему в Новоукраїнському районі Кіровоградської області з 04.08.2008 року, використовуючи надані йому повноваження, особисто, усвідомлюючи протиправність своїх діянь, будучи заступником голови Новоукраїнської районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств, в порушення вимог чинного законодавства України, 22.01.2010 року та 16.04.2010 року прийняв рішення, шляхом підписання протоколів, з внесеними недостовірними даними, за №1 від 22.01.2010 року, №2 від 16.04.2010 року про визнання громадян такими, що пройшли професійний відбір з питань створення фермерських господарств та підготовки розпоряджень Новоукраїнської РДА від 02.04.2010 року «253-р, від 28.04.2010 року №316 про надання вищевказаним громадянам у власність земельних ділянок загальною площею 3,78 га кожному, із земель запасу Комишуватської сільської ради, чим надав останнім незаконні переваги в отриманні земельних ділянок для ведення фермерського господарства перед громадянином ОСОБА_3, який має законні підстави на право оренди зазначених земельних ділянок, як спадкоємець попереднього орендаря та громадянином ОСОБА_4, якому за рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2008 року надано право власності на земельну частку (пай) на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Таким чином, ОСОБА_1, будучи державним службовцем та особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи на посаді начальника управління Держкомзему в Новоукраїнському районі Кіровоградської області з 04.08.2008 року по 14.09.2010 року та являючись заступником голови районної комісії з питань створення фермерських господарств, використовуючи надані ому повноваження, особисто, усвідомлюючи протиправність своїх діянь,свідомо, в порушення вимог Закону України «Про оренду землі», Положення «Про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерських господарств» № 452/335 від 17.12.2003 року, без проведення засідань комісії вніс до протоколів її засідання вищевказаних громадян, як таких, що пройшли професійний відбір з питань створення фермерських господарств та підготував розпорядження Новоукраїнської РДА, якими передано у власність громадянам земельні ділянки, із земель запасу Комишуватської сільської ради, чим надав останнім незаконні переваги в отриманні земельних ділянок для ведення фермерського господарства перед громадянином ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_5, як мають законні підстави на право оренди та власності зазначених земельних ділянок.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.”г”, ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” не визнав та вважає, що вищевказаний протокол складено безпідставно. В запереченнях проти протоколу про адміністративне правопорушення вказав, що під час засідання комісії нікому з претендентів будь-які переваги не надавав, дана комісія є колегіальним органом і встановлює спроможність претендентів можливість користуватися та утримувати орендовану землю. Комісія не є конкурсною і не вирішує питання про наділення в оренду землі.
Вказав, що ОСОБА_3 звернувся із заявою з проханням не приймати рішення щодо розірвання договорів у листопаді 2009 року, лише через 2 роки 7 місяців після смерті мами ОСОБА_6 Кошти за оренду землі та податки за вказаний період не сплачував, а тому орендодавець згідно п.5 мав право розірвати договір в односторонньому порядку, в разі несплати неповної або несвоєчасної орендної плати. При цьому, орендована земля не є спадковим майном, як зазначено в адмінпротоколі. Щодо надання землі ОСОБА_4, згідно рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2008 року, за останнім визнано право власності на земельну частку в умовних кадастрових гектарів, а не реальних. Новоукраїнська РДА повністю виконала вказане судове рішення, яким було визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку з числа земель державної власності Комишуватської сільради.
Безпосередньо виконання відбулось шляхом занесення інформації про дане рішення до журналу видачі сертифікатів на право власності на земельну ділянку. Тобто за даною особою Новоукраїнською РДА було зареєстровано право на земельну ділянку, але в умовних гектарах, тобто без вказівки її місця знаходження з визначенням точних координат.
ОСОБА_1 вважає, що в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за дії 22.01.2010р. провадження в справі, за збігом шестимісячного строку, підлягає закриттю, а за дії 16.04.2010р. закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі діях ОСОБА_1 від 22.01.2010р. підлягає закриттю за спливом строку, а за дії від 16.04.2010р. закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. ”г”, ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” за наступних підстав.
Суть спеціального обмеження, встановленого п. «г» ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» полягає в тому, що державному службовцю, який є посадовою особою, забороняється надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів та рішень.
Таким чином, орган по боротьбі з корупцією складає протокол, а суддя накладає адміністративне стягнення лише у тому разі, коли буде доведено факт протиправного використання повноважень та наявність надання незаконних переваг фізичним та юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Відповідно до змісту п. “г” ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” державному службовцеві, який є посадовою особою, забороняється надавати незаконні переваги фізичним та юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Проте, суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується лише умисною формою вини, тобто дії особи за надання незаконних переваг юридичним чи фізичним особам під час підготовки чи прийняття рішень, можуть утворювати склад адміністративного правопорушення тільки у тому випадку, якщо вона дійсно надавала такі переваги і коли порушення такого обмеження здійснене навмисне. Тобто відповідальність посадової особи уповноваженої на виконання функцій держави за порушення спеціального обмеження, передбаченого п. “г” ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, настає лише у разі умисного вчинення нею певних дій та з метою задоволення особистого інтересу чи інтересів третіх осіб.
Будь-які докази наявності прямого умислу та особистого інтересу в діях ОСОБА_1 в адмінпротоколі відсутні. Досліджуючи склад адміністративного правопорушення і його суб'єктивну сторону, у особи відсутній мотив скоєння вказаного адміністративного правопорушення, оскільки прямий умисел характеризується наявністю мотиву та його змістом. Будь-який мотив, що вказував би на наявність прямого умислу у поведінці ОСОБА_1 не встановлений.
За наведених обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.8 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, що також підтверджує необґрунтованість притягнення останнього до відповідальності за вчинення корупційного діяння.
На підставі викладеного, керуючись ст.12 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, ст. ч.1 ст.247 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності та відсутністю в діях складу корупційного правопорушення, передбаченого п.”г”, ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Є.Б. Безсмолий