Справа № 363/3922/14-ц Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В.
Провадження № 22-ц/780/4563/15 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.
Категорія 58
27 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Коцюрби О.П., Мережко М.В.,
за участю секретаря Говорун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Вишгородської міської ради, ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Вишгородської міської ради, громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Вишгородської міської ради, профспілкового комітету Вишгородської районної гімназії "Інтелект", третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішень профспілкового комітету Вишгородської районної гімназії "Інтелект" від 18 серпня 2014 року, рішення громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Вишгородської міської ради від 20 серпня 2014 року та рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 21 серпня 2014 року, зобов'язання надати квартиру та визнання ордеру на жиле приміщення недійсним,
У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, який мотивувала наступним:
Позивач перебуває на квартирному обліку із 1987 року, а ОСОБА_2 - з 1989 року.У серпні 2014 року до гімназії «Інтелект», де вони працюють разом з ОСОБА_2, надійшли відомості про виділення учбовому закладу квартири. Профспілковий комітет прийняв рішення про надання квартири відповідачу. 20 серпня 2014 року за результатами засідання Громадської комісії з житлових питань було прийнято рішення про виділення двокімнатної квартири по АДРЕСА_2 у м. Вишгороді на Вишгородську районну гімназію «Інтелект» та надано квартиру за № НОМЕР_1 за зазначеною адресою ОСОБА_2 Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 193 від 21 серпня 2014 року ОСОБА_2 було надано спірну квартиру. 29 серпня 2014 року виконавчим комітетом Вишгородської міської ради на ім'я ОСОБА_2 видано ордер № 14 на квартиру.
Враховуючи те, що вона перебуває на черзі на отримання житла на 2 роки довше за ОСОБА_2, має однакові з нею пільги на отримання житла, позивач вважає, що наведені дії відповідачів порушили її права. Просила суд визнати недійсним та скасувати рішення профспілкового комітету Вишгородської районної гімназії «Інтелект» від 18 серпня 2014 року в частині клопотання перед виконавчим комітетом Вишгородської міської ради Київської області про надання квартири ОСОБА_2; рішення громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Вишгородської міської ради від 20 серпня 2014 року в частині надання спірної квартири ОСОБА_2; визнати недійсним та скасувати пункт 7 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 21 серпня 2014 року № 193 щодо надання вказаної квартири ОСОБА_2; визнати недійсним ордер № 14 від 29 серпня 2014 року, виданий виконавчим комітетом Вишгородської міської ради на ім'я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати виконавчий комітет Вишгородської міської ради Київської області надати їй в порядку черговості спірну квартиру.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Вишгородської міської ради від 20 серпня 2014 року в частині надання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2; визнано недійсним та скасовано пункт 7 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 21 серпня 2014 року № 193 щодо надання спірної квартири ОСОБА_2. Визнано недійсним ордер № 14 від 29 серпня 2014 року, виданий виконавчим комітетом Вишгородської міської ради на ім'я ОСОБА_2 на квартиру; узадоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Вишгородська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для її вирішення, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтувала скаргу тим, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тій обставині, що під час розподілу спірної квартири міською радою було застосовано положення положень Закону України „Про основу соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до яких ОСОБА_2 мала право першочергового одержання жилого приміщення, оскільки до складу її сім'ї входять син - дитина-інвалід та чоловік - інвалід ІІ групи. Зазначає, що судом залишено поза увагою те, що ОСОБА_2 та членами її сім'ї було приватизовано спірну квартиру, отримано свідоцтво про право власності на квартиру та здійснено державну реєстрацію. Крім того вказує, що згідно визначених законом норм забезпечення житловою площею громадян двокімнатна квартира не відповідає за своїми розмірами кількості осіб, що проживають із ОСОБА_3 (8 осіб), тому надання їй спірної квартири не вирішило б її житлових проблем.За таких умов вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Не погоджуючись із рішенням суду, третя особа ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для її вирішення, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтувала скаргу тим, що суд невірно дав оцінку доказам по справі, що призвело до неправильного вирішення справи.Зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що її сім'я складається з 4 осіб, з яких син є інвалідом з дитинства, а чоловік - інвалідом ІІ групи, відтак вони мають переважне право на поліпшення житлових умов. За таких умов рішення громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Вишгородської міської ради від 20 серпня 2014 року та рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 21 серпня 2014 року прийняті у відповідності до чинного законодавства, підстави для визнання їх недійсними та скасування відсутні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне:
У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
У відповідності до положень частини 1 статті 37 ЖК України облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Згідно положень ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебуває на квартирному обліку із 1987 року, а ОСОБА_2 - з 1989 року. Види обліку у обох вказаних осіб однакові. За таких умов позивач має переважне право перед ОСОБА_2 на отримання житла. Хоча законодавством й передбачено, що окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік, до даного випадку таке положення не відноситься. За таких умов, враховуючи порушення встановленого правила черговості, суд першої інстанції прийшов до висновку про незаконність прийнятих рішень про надання житла ОСОБА_2 раніше від позивача. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується в повній мірі, вважаючи їх виваженими та обґрунтованими.
Колегія суддів критично відноситься до посилань апелянтів на законність оскаржених в рамках даної справи рішень на підставі того, що у відповідності до положень ст. 29 Закону України „Про основу соціальної захищеності інвалідів в Україні" ОСОБА_2 має пільги на отримання житла, оскільки її син та чоловік є інвалідами. З аналізу оскаржених рішень про надання житла ОСОБА_2 вбачається, що дана обставина взагалі не була предметом дослідження при їх прийнятті, відтак твердження про надання житла на підставі наявності у ОСОБА_2 вказаної пільги не відповідає дійсності. При цьому колегія суддів враховує й той факт, що у відповідності до наданих до справи документів позивач також має у складі сім'ї інваліда.
Не можуть бути взяті до уваги й посилання апелянтів на законність надання житла ОСОБА_2 на підставі положень п. п. 39 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки адміністрацією та профспілковим комітетом гімназії «Інтелект» за згодою ради трудового колективу рішення про позачергове виділення житла ОСОБА_2 як висококваліфікованому спеціалісту чи працівнику з урахуванням його трудового внеску не приймалося.
Не обґрунтовують порушення правил черговості надання житла й посилання апелянтів на кількісний склад сім'ї позивача.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а його рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких умов передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги Вишгородської міської ради, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді