донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.08.2015 справа №905/3108/14-908/5270/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддів При секретарі: Попков Д.О., Ломовцева Н.В. Трегубової А.Ю.
від позивача:Лежнина В.О. - представник за довіреністю №44/юб від 25.05.15 р.
від відповідача:Свириденко Д.І. - представник за довіреністю №007 від 31.12.14 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек», м. Донецьк Запорізької області
від26.01.2015 року
у справі№905/3108/14-908/5270/14 ( суддя Азізбекян Т.А. )
за позовомДержавного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», м. Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек», м. Донецьк
простягнення 664 675,96 грн.
27.11.2014р. до господарського суду Донецької області звернулося Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк про стягнення з відповідача 664 675,96 грн., з яких: 600 000,00 грн. основного боргу, 54 900,00 грн. пені, 2 256,16 грн. 3% річних, 7 519,80 грн. інфляції.
Позивачем було направлено на адресу Донецького господарського суду заяву № 43/юб від 23.05.2014р. про зменшення розміру позивних вимог.
23.12.2014 року через канцелярію господарського суду Запорізької області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Суд розглянув дану заяву.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 р. позовні вимоги Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», м. Харків задоволені у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Істек», м. Донецьк з прийнятим рішенням не згодно, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 року по справі №905/3108/14-908/5270/14, в задоволенні позовних вимог ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» відмовити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги та надав клопотання, в якому просив в порядку ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 10% (з 86171,91 грн. до 8617,19 грн.) Просили врахувати майновий стан та інші інтереси ТОВ «Істек».
Судова колегія розглянула вищезазначене клопотання та відмовила у його задоволенні, у зв'язку з тим, що суду не надано належних доказів виключних обставин скрутного фінансового стану підприємства.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти клопотання та проти задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2011р. між Державним інститутом по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс» (правонаступник - ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості») (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істек» (замовник) укладено договір № 10744 на виконання інжинірингових послуг (робіт) із наступними змінами та доповненнями, за умовами якого (п.1.1. в редакції додаткової угоди № 2 від 24.10.2011р. Згідно, якого виконавець зобов'язується виконати, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу, пов'язану з будівництвом нерухомості з місцезнаходженням її на території України за темою: «Розробка проекту та робочої документації об'єктів комплексу коксової батареї № 4. Філіал «Горлівський КХЗ» ТОВ «Істек» Підстава: технічне завдання на розробку проектної та робочої документації від 28.10.2010р. і протокол технічної наради від 22-23 грудня 2010р. надати інжинірингові послуги (роботи), а замовник зобов'язується їх прийняти та сплатити Виконавцю винагороду.
Найменування, зміст, вартість, строки виконання і оплати робіт визначаються п. 1.2. договору та узгодженим сторонами протоколом узгодження про договірну ціну (додаток № 1) і календарним планом (додаток № 2), які є невід'ємною частиною договору.
За приписами п. 2.1. вищевказаного договору, за виконані інжинірингові послуги (роботи) за даним договором замовник сплачує виконавцю згідно з протоколом узгодження про договірну ціну - 15 000 000,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.2.4. договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей) сторонами узгоджено, що оплата робіт здійснюється замовником на поточний рахунок виконавця, вказаний у даному договорі, після підписання сторонами акта здавання-приймання науково-технічної продукції. Оплата здійснюється замовником протягом 15 календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку від виконавця.
Відповідно до акту здавання-приймання науково-технічної продукції, замовник протягом 15-ти календарних днів від дня отримання зазначено акту, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт (або мотивовану відмову).
30.05.2012р. між ДП «Гипрококс» та ТОВ «Істек» було підписано акт № 125 здачі-приймання науково-технічної продукції за додатковою угодою № 2 від 24.10.2011р. по договору № 10744 від 10.01.2011р. про те, що науково-технічна продукція задовольняє умовам договору і оформлена в належному порядку. Сума до перерахування з урахуванням ПДВ становить - 1 440 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2012р. сторонами було підписано акт № 124 здачі-приймання науково-технічної продукції за додатковою угоди № 2 від 24.10.2011р. за вищевказаним договором про те, що науково-технічна продукція задовольняє умовам договору і оформлена в належному порядку. Сума до перерахування з урахуванням ПДВ становить 1 560 000,00 грн.
Між сторонами підписаний акт № 17 від 11.10.2012р. здачі-приймання науково-технічної продукції на суму 495 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ).
Згідно до листа за № 08-61 від 20.02.2013р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти графік погашення заборгованості за виконані роботи згідно договору від 10.01.2010р. № 10744. Листом ДП «Гипрококс» від 14.03.2013 року № 03-13/10744д. оформлений графік погашення заборгованості.
ТОВ «Істек», відповідно до цього графіку сплачує позивачу грошові кошти наступним чином: у січні 2014 року - 150 000,00 грн.; у лютому 2014 року - 150 000,00 грн.; у березні 2014 року - 150 000,00 грн.; у квітні 2014 року - 150 000,00 грн.; у травні 2014 року - 150 000,00 грн.; у червні 2014 року - 150 000,00 грн.; у липні 2014 року -150 000,00 грн.; у серпні 2014 року - 75 000,00 грн.
Відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 300 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення від 07.05.2014р. № 233, № 234 та 01.07.2014р. в сумі 150 000,00 грн. платіжне доручення від 01.07.2014р. № 836. Отже, розмір заборгованості замовника за графіком погашення за договором № 10744 від 10.01.2011р. становить 675 000,00 грн. за період:
квітень - травень 2014 року - 180 000,00 грн. за актом № 125 від 30.05.2012р.
травень - серпень 2014 року - 495 000,00 грн. за актом № 17 від 11.10.2012р.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією, зокрема, від 10.12.2014р. № 105/ЮБ з вимогою сплатити заборгованість у сумі 675000грн., пені - 86171,91грн. , 3% річних - 12519,86грн. та інфляції - 96495,43грн. протягом 3-х календарних днів з моменту отримання претензії.
У даному випадку, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є договір, відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст . 629 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, здійснив обумовлені роботи, про що оформлено відповідні акти, які без зауважень підписані сторонами та скріплені печатками.
Однак, в порушення умов договорів, відповідач в установлений графіком погашення заборгованості термін оплату наданих послуг у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу відповідача перед ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" за договорами 10.01.2011р. № 10744 на виконання інжинірингових послуг (робіт) складає 675 000,00 грн. за квітень, травень, червень, липень, серпень 2014р., що підтверджено матеріалами справи.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування заборгованості за договором у сумі 675 000,00 грн. суду не надав.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позивні вимоги про стягнення з відповідача 675000,00 грн.
Щодо позивних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 86 171,91 грн. за період з 01.02.2014р. по 10.12.2014р., то рішення суду в цій частині є доведеним, обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до п. 4.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, виконавець і замовник несуть майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України. Крім того, сторони обумовили, що замовник при порушені строків оплати сплачує виконавцю пеню 0,2% вартості виконаних робіт за кожний день прострочки платежу. Загальна сума пені не може перевищувати 10% вартості виконаних робіт (п.4.3. договору).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Період заборгованості за графіком до договору № 10744 від 10.01.2011р. становить:
- для платежу 150 000,00 грн. - оплата до 31.01.2014р., оплачено 07.05.2014р., кількість днів прострочення за період з 01.02.2014р. по 06.05.2014р. включно - 95 днів (1 платіж);
- для платежу у розмірі 150 000,00 грн. - оплата до 28.02.2014р., оплачено 07.05.2014р., кількість днів прострочення за період з 01.03.2014р. по 06.05.2014р.: 67 днів (II платіж);
- для платежу у розмірі 150 000,00 грн. за березень 2014 року оплата до 31.03.2014р., оплачено 01.07.2014р., кількість днів прострочення за період з 01.04.2014р. по 30.06.2014р. включно: становить 91 дні. (III платіж);
станом на 10.12.2014р. не оплачено для платежу у розмірі 150 000.00 грн. за квітень 2014 року оплата до 30.04.2014 року, кількість днів прострочення за період із 01.05.2014р. по 10.12.2014р. складає 224 днів (IV платіж);
станом на 10.12.2014 р. не оплачено для платежу у розмірі 150 000,00 грн. за травень 2014 року оплата до 31.05.2014 року, кількість днів прострочення за період з 01.06.2014р. по 10.12.2014р. складає 193 днів (V платіж);
станом на 10.12.2014 р. не оплачено для платежу у розмірі 150 000,00 грн. за червень 2014 року оплата до 30.06.2014р., кількість днів прострочення за період з 01.07.2014р. по 10.12.2014р. складає 163 днів (VI платіж);
станом на 10.12.2014р. не оплачено для платежу у розмірі 150 000,00 грн. за липень 2014 року оплата до 31.07.2014р., кількість днів прострочення за період з 01.08.2014р. по 10.12.2014р. складає 132 днів (VII платіж);
станом на 10.12.2014р. не оплачено для платежу у розмірі 75 000,00 грн. за серпень 2014 року оплата до 31.08.2014р., кількість днів прострочення за період з 01.09.2014р. по 10.12.2014р. складає 101 день (VIII платіж).
Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, нарахування позивачем пені за загальний період з 01.02.2014р. по 10.12.2014р. відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що розрахунок здійснений вірно.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 86 171,91 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Також позивачем заявлено до стягнення 12 519,86 грн. - 3% річних за загальний період з 01.02.2014р. до 10.12.2014р. та 96 495,43 грн. інфляції за загальний період з 01.02.2014р. до 10.12.2014р.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Тому позивні вимоги в частині стягнення 12 519,86 грн. 3% річних та 96 495,43 грн. інфляції є доведеними та правомірно задовольняються судом.
Доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та посилання відповідача на ст. 16 Цивільного кодексу України є безпідставним. Посилання відповідача на факт неналежного повідомлення його про заяву збільшення розміру позивних вимог спростовуються матеріалами справи (арк. справи 18-25).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорiзької області від 26.01.2015 року у справі №905/3108/14-908/5270/14 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК», м. Донецьк на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 року у справі №905/3108/14-908/5270/14 залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Д.О. Попков
Н.В. Ломовцева
Надруковано 5 прим:
1 - у справу;
1 - позивачу
1-відповідачу
1 - ДАГС;
1- ГСЗО