Справа №485/541/15-к 11.08.2015 11.08.2015 11.08.2015
11 серпня 2015 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29.04.2015р., яким
ОСОБА_5 , уродженця с. Седлище Любешовського району Волинської області, раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6
Короткий зміст апеляції.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок районного суду в частині вирішення цивільного позову скасувати та залишити вказаний позов без розгляду.
В запереченнях на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_7 та заступник прокурора Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_8 просять залишити апеляцію без задоволення а вирок районного суду без змін.
Провадження № 11-кп/784/483/15р. Суддя 1-ї інстанції ОСОБА_9
Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України Суддя апеляційної інстанції ОСОБА_1
Прокурор ОСОБА_8 посилається на те, що обвинувачений, як водій транспортного засобу, був зобов'язаний у разі настання ДТП, яка може бути підставою для страхових виплат, поінформувати інших осіб, (в тому числі і потерпілу), причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місце знаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси, а також невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з настання ДТП, письмово надати страховику відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Дані умови обвинуваченим виконані не були, що потягло за собою порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак суд прийняв правильне рішення щодо відшкодування спричиненої правопорушенням шкоди за рахунок обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_7 в запереченнях на апеляцію обвинуваченого вказує на те, що жодних виплат ні від страхової компанії ні від Стр ука М.П. вона не отримувала і просить вирок районного суду залишити без змін, а апеляцію обвинуваченого без задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Снігурівського районного суду Мик4олаївської області від 29.04.2015р. ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу
в розмірі 4250 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 10000 грн., на відшкодування майнової шкоди - 15871,93 грн., на користь держави 5903,04 грн. за проведення експертиз.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Фінансового управління Снігурівської райдержадміністрації 1458,43 грн. за лікування потерпілоїв Снігурівській ЦРЛ та 9022 грн. 63 коп. на користь Департаменту Миколаївської міської ради за лікування потерпілої в Миколаївській міській лікарні №3.
Узагальнені доводи апеляцій.
Не оспорюючи своєї вини та кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України, апелянт просить вирок суду скасувати в частині вирішення цивільного позову, оскільки на його думку відповідачем по даному цивільному позову має бути ТДВ СК «Кредо», з яким він на момент ДТП заключив договір страхування цивільної відповідальності та має страховий поліс № АС/5921772.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
19 серпня 2014 року, близько 12.10 години обвинувачений ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом марки «Фіат 146» д/н НОМЕР_1 , виконуючи маневр розвороту від житлового будинку АДРЕСА_1 в порушення вимог п. 10.1 ПДР, перед початком руху не впевнився в безпеці свого маневру та розпочав рух ліворуч на смугу свого руху де допустив зіткнення з мопедом «Хантер 50QT 6E» д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_7 .
В результаті ДТП потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості а транспортні засоби механічні пошкодження.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, суд находить її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідженими в судовому засіданні доказами, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, за обставин викладених у вироку, доведена і апелянтом не оспорюється, як і не оспорюється кваліфікація його дій за ст. 286 ч.1 КК України.
Що стосується доводів апелянта відносно незаконності вироку в частині цивільного позову, то вони є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не надав доказів виконання ним умов договору на обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, а саме ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де на нього покладено ряд певних обов'язків про своєчасне повідомлення зацікавлених осіб про місце скоєння пригоди та місце знаходження пошкодженого майна та свої персональні дані, що позбавило можливості потерпілу звернутися з заявою до страхової компанії про виплату завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
На час судового розгляду кримінального провадження рішення про здійснення страхового відшкодування страховиком не приймалося та жодних страхових виплат потерпілою від страхової компанії не отримано.
Тому, вирішуючи питання цивільного позову суд правильно обґрунтував своє рішення нормами матеріального права, а саме: ст. ст. 22, 23, 1166 ч.1, 1167 ч.1 ЦК України, які регламентують вирішення цих питань.
При цьому судом не допущено порушень норм кримінально-процесуального законодавства, на чому наголошував апелянт.
Підстав для скасування вироку в частині цивільного позову, про що просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, суд, -
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2015 року відносно ОСОБА_5 , залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі трьох місяців з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
судді: