ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 серпня 2015 року Справа № 913/248/15
Провадження №27/913/248/15
Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.
при секретарі: Зоріній О.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Бочаров Д.М. (довіреність № 8416-К-О)
відповідача: представник не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області cправу № 913/248/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк
про стягнення 24398,30 грн., -
встановив:
Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк, Луганської області заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 08.11.2013 р., у загальному розмірі 24398,30 грн., з яких:
11043,00 грн. - заборгованість за кредитом;
7035,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
5027,91 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;
1292,07 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в т.ч. в зв'язку з неявкою на судове засідання представника відповідача.
На судове засідання 10.08.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить її задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання повторно не з'явився, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення останнього про час та місце розгляду справи.
В пункті 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зокрема зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (витяг а.с. 65-66) та в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 57) відповідач проживає за адресою 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, смт. Борівське, вул. Купіна, буд. 4.
З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд саме на зазначену вище адресу направляв відповідачу копії процесуальних документів, зокрема ухвалу про порушення провадження у справі від 17.06..015 р., яку була повернута підприємством зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 67-69), а також ухвалу від 06.07.2015 р.
Таким чином, відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки неявка на судове засідання останнього не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, 08.11.2013 р. відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), згідно з якою останній просив відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 (а.с. 32).
Згідно з даною заявою, підписавши її банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 (www.privatbank.ua), останній публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).
Тобто фактично, зазначені Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua: https://client-bank.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки від 08.11.2013 р. разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та рифами, що розміщені на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають по суті договір банкі вського обслуговування б/н від 08.11.2013 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до умов Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк. Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 20000,00 грн. Факт надання кредиту підтверджується випискою по рахунку відповідача НОМЕР_2 за період з 13.11.2013 р. по 15.04.2015 р. (а. с. 50), відповідним меморіальним ордером № 7I2Q від 11.11.2013 р. (а. с. 63).
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування в повному обсязі не виконав, його заборгованість перед позивачем складає:
11043,00 грн. - заборгованість за кредитом;
7035,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
1292,07 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
Крім того, позивачем також нарахована пеня за не своєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 5027,91 грн.
Факт оплати існуючої заборгованості після звернення позивача до суду з позовом по даній справі позивачем заперечується.
Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підстава для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного:
Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затвердженим порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує Банку за користування кредитом, проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому Дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов, клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
Пунктом 3.2.1.4.5. Умов передбачено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з а 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати. Кредитовий оборот по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.
Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором б/н від 08.11.2013 р. та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.
Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 11043,00 грн. заборгованості за кредитом, 7035,32 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1292,07 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що
встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов, зокрема передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Згідно з п. 3.2.1.4.1.4 Умов, під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного договору банківського обслуговування б/н від 08.11.2013 р. щодо строків повернення кредиту, комісії, сплати процентів, позивачем обґрунтовано нараховано йому пеню в сумі 5027,91 гр. згідно з розрахунком (а. с. 49), яка також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд вважає за необхідне зазначити:
Статтею 2 зазначеного закону встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На виконання Закону № 1669, Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 року Розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).
На виконання Закону № 1669, Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 року Розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція (надалі - Перелік).
Однак, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження №1079- р, яким зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.
Станом на момент винесення даного рішення, правомірність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079- р є чинним, та його правомірність розглядається судами різних інстанцій в межах адміністративної справи № 826/18330/14.
Таким чином, на цей час стосовно відповідача відсутня можливість застосування Закону №1669 від 02.09.2014 року щодо заборони нарахування пені та штрафів, оскільки відсутня юридична сила Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Аналогічної правової позиції дотримуються Харківський апеляційний господарський суд, зокрема у постанові від 22.05.2015 р. по справі № 908/5205/14 та Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 14.04.2015 р. по справі № 922/4504/14.
До того ж, юридичною адресою відповідача є місто Сєвєродонецьк, яке є підконтрольним Українській владі. Зазначені обставини надають відповідачу можливість здійснювати господарську діяльність на рівні з іншими суб'єктами господарювання України, а відповідно нести такі ж ризики, пов'язані зі здійсненням цієї діяльності. Доказів які б свідчили про протилежне матеріали справи не містять.
При цьому, за змістом ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідач не надав суду сертифікат Торгово-промислової палати України, в зв'язку з чим, відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором на підставі вищезазначеного закону.
З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1827 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 11043,00 грн. заборгованості за кредитом, 7035,32 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5027,91 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1292,07 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Байбак О.І.