"02" червня 2006 р.
Справа № 9/127-1899
10:00 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Шмідт Л.А.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Зборівського району м.Зборів,Тернопільська область, в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м.Тернопіль
до Відкритого акціонерного товариства "Зборівський "Райагрохім" с. Млинівці Зборівського району
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Слівінський П.І., довіреність № 52 від 29.05.2006 р., Вовк Б.Я., довіреність.
прокурора : Сліворська Г.Ю., посвідчення № 12 від 29.05.2006 р.
Суть справи:
Судом роз'яснено учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України
Прокурор Зборівського району Тернопільської області звернувся 03.04.2006 р. до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Тернопіль, з позовом до відповідача -Відкритого акціонерного товариства “Зборівський райагрохім», с. Млинівці, Зборівського району, Тернопільської області, про стягнення 38 246,38 грн. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на таке:
Відкрите акціонерне товариство “Зборівський райагрохім» знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків і відповідно до ст. 67 Конституції України, п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування» на нього покладено обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Як стверджує прокурор, в порушення вимог ст. 10, п.2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян», п. 1.15 ст. 1, п. 8.1 ст. 8, підпункту 16.3.2 п. 16.3 ст. 17 , п. 19.2 ст 19, підпункту 20.2.1 п. 20.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб» при здійсненні нарахування та утримання прибуткового податку з громадян ( з 1 січня 2004 р. -податку з доходів фізичних осіб) із заробітної плати працівників ВАТ “Зборівський райагрохім» не проводилася сплата у повному обсязі (не перераховано) до бюджету сум прибуткового податку, у зв'язку з чим станом на 1 грудня 2005 р. заборгованість відповідача перед бюджетом із зазначеного податку з урахуванням сальдо на 1 липня 2004 р. складала 47 322,03 грн.
За період з -1 листопада 2001 р. по 1 липня 2004 р. -платнику нараховано податок на суму 31 469,74 грн., з 1 липня 2004 р. по 1 грудня 2005 р. нараховано 24 345,05 грн.
У зв'язку із несвоєчасним перерахуванням податку, Тернопільською ОДПІ за результатами документальних перевірок платнику нараховано пеню в сумі відповідно 1376,31 грн. та 4418,7 грн., а також нараховано податок за грудень 2005 р.- лютий 2006 р.
Як стверджує представник позивача -відповідачем -ВАТ “Зборівський райагрохім» частково погашено заборгованість перед бюджетом, однак, станом на 03.04.2006 р. (день звернення з позовом до господарського суду ) заборгованість відповідача перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) складає 38 246,38 грн.
Ухвалою від 27.04.2006 р. суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначив попереднє судове засідання на 15:00 год. 29 травня 2006 р.
В попередньому судовому засіданні 29.05.2006 р. прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача 38 246,38 грн. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.
Представник відповідача подав клопотання № 53 від 29.05.2006 р., в якому стверджує, що позивачем пропущено термін на звернення до суду, просить суд відмовити у задоволенні позову.
На підставі ст. 150 КАС України суд оголосив перерву в попередньому судовому засіданні до 09:15 год. 02 червня 2006 р.
В судовому засіданні 02.06.2006 р. прокурор підтримав вимоги, викладені в попередньому судовому засіданні 29.05.2006 р. Представники відповідача позовні вимоги заперечують та просять суд в позові відмовити .
Провадження у справі відбувається згідно положень Кодексу адміністративного судочинства, який вступив в дію з 01 вересня 2005 р. виходячи з такого.
Державна податкова інспекція наділена державою владними повноваженнями щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів, тобто у сфері публічно-правових відносин.
Адміністративно-правові відносини, які є формою вираження державно-управлінських відносин, завжди мають державно-владний характер, у яких один із суб'єктів наділений державою владними повноваженням щодо інших учасників адміністративно-правових відносин.
Виникнення адміністративно-правових відносин - це, за своєю суттю, юридичний рівень об'єктивізації загальної волі держави в реальній поведінці конкретних суб'єктів.
Державна податкова адміністрація є носієм прав та обов'язків, які реалізуються у галузі державного управління, а тому реалізація Державною податковою інспекцією її функцій, у тому числі шляхом звернення з позовом про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, є проявом владних повноважень органів Державної податкової служби стосовно юридичних осіб, як платників податків.
Таким чином, господарський суд, розглядаючи адміністративну справу, подану особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, діє на підставі ст. 4, 6, 7, 17, 18, 50, 104 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та представників відповідача, суд встановив:
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Відкрите акціонерне товариство “Зборівський райагрохім» знаходиться на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків і зборів, і відповідно до ст. 67 Конституції України , п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування» на нього покладається обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як стверджує прокурор, при здійсненні нарахування та утримання прибуткового податку з громадян із заробітної плати працівників ВАТ “Зборівський райагрохім» не проводилася сплата у повному обсязі до бюджету належних сум прибуткового податку з громадян, у зв'язку з чим станом на 03.04.2006 р. (день звернення з позовом до господарського суду ) заборгованість відповідача з податку з доходів фізичних осіб становить 38 246,38 грн.
Відповідно до ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. “Про прибутковий податок з громадян» на підприємства, установи і організації всіх форм власності покладено обов'язок утримувати та перераховувати до бюджету відповідні суми цього податку.
Згідно з приписами ст. 14 Закону України “про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. податок з прибутку фізичних осіб (громадян) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 1.1 ст. 1 цього Закону визначено, що платники податків -це юридичні особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Крім обов'язку підприємств, установ, організацій своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати і перераховувати в бюджет податок з доходів громадян, на них покладений обов'язок надавати податковим органам відповідні відомості, передбачені ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян».
Керівники і посадові особи підприємств, установ та організацій всіх форм власності та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства згідно з приписами ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» подають до державних податкових інспекцій відомості про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до п. 19.2. ст. 19 «Забезпечення виконання податкових зобов'язань» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 997-635 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
Згідно з п. 16.3.4. ст. 16 Закону України від 22 травня 2003 року N 997-635 контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.
Відповідно до п.2.2.1 ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 4 ст. 19 зазначеного Декрету контроль за своєчасністю та повнотою сплати цього податку покладений на державну податкову службу.
Під примусовим стягненням відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розуміють звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
У пункті 1.3 ст. 1 вказаного Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, порядок узгодження якого визначено ст. 5 цього Закону.
При самостійному узгодженні платником податків суми податкового зобов'язання в порядку, визначеному п. 5.1 ст. 5 цього Закону та при не сплаті її у встановлений строк, податковий орган направляє платнику податку податкову вимогу відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону.
Податковий орган реалізує свої повноваження щодо визначення суми податкового платника податку шляхом направлення останньому податкових вимог та здійснення за платника податків заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового боргу в разі непогашення цього боргу самим платником податків у встановлений Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк. Зазначені дії податкового органу є обов'язковими в усіх випадках при невиконанні платником податків своїх зобов'язань по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених податковим законодавством.
Статус Державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності встановлено Законом України від 04.12.90 р. N 509 ( 509-12 ) "Про державну податкову службу в Україні". Відповідно до ст. 3 цього Закону органи Державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу. Отже, ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, у позивача відсутнє право вимоги на звернення стягнення на активи відповідача у позовному провадженні, оскільки в силу приписів ст. 10,19,20 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян» та п. 1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємства, установи, організації, що зобов'язані утримувати суми податку до бюджету, є платниками цього податку, а зазначений Закон не встановлює будь-яких винятків щодо порядку погашення зобов'язань з прибуткового податку.
Посилання прокурора в позовній заяві на п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами » судом до уваги не приймається, оскільки зазначений пункт визначає лише поняття бюджетного фонду, на кошти якого не може бути накладено стягнення, в той час, коли прокурором заявлений позов про звернення стягнення на активи платника податків.
За таких обставин справи, адміністративний позов до задоволення не підлягає.
Судові витрати в силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України поверненню не підлягають, адже позивач користується пільгами при сплаті судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 18, ч. 4 ст. 94, 158, 162, 163, 167, п. 6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд Тернопільської області
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя Л.В. Кропивна