. № 3/546/265/14
546/760/14-п
10 липня 2014 року с-ще Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Горулько О.М.
при секретарі - Гудзенко С.В.,
з участю: прокурора - Горобця Є.О.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Служби безпеки України в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 в с-щі Решетилівка Полтавської області, працюючого на посаді директора Решетилівського районного комунального земельно-кадастрового підприємства «Землемір» (РКЗКП «Землемір),
за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2, працюючи на посаді директора РКЗКП «Землемір» та будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, не зазначеною в пункті 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», маючи в безпосередньому підпорядкуванні близьку особу - сина ОСОБА_3, в порушення вимог ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» до 01 червня 2014 року включно не повідомив свого безпосереднього керівника - голову Решетилівської районної ради про конфлікт інтересів.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, визнав повністю і пояснив, що на посаді директора РКЗКП «Землемір» він працює з 01.09.2006 року. 22 липня 2008 року, ще до прийняття Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», він прийняв на роботу на посаду техніка-землевпорядника свого сина ОСОБА_3, а 18 травня 2009 року перевів його на посаду інженера-землевпорядника. Фінансування підприємства здійснюється із власних коштів, з цих же коштів і виплачується заробітна плата згідно штатного розпису. При цьому він не створював для свого сина якихось привілеїв, заробіток сина залежив виключно від об'єму виконаної ним роботи. Про зміни до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» він не знав, а тому вчасно не повідомив керівництво Решетилівської районної ради про перебування в його безпосередньому підпорядкуванні сина. У вчиненому щиро кається.
Прокурор Горобець Є.О. вважає, що ОСОБА_2 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому корупційного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 не заперечує наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 -7 КУпАП, при цьому зауважив, що правопорушення, скоєне ОСОБА_2, носить формальний характер і жодних негативних економічних чи суспільних наслідків в результаті його скоєння, не настало.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 -7 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: повідомленням голови Решетилівської районної ради Полтавської області про відсутність повідомлень від директора РКЗКП «Землемір» про наявність конфліктів інтересів (а.с. 9); копією Статуту РКЗКП «Землемір» (а.с. 12-25); копією наказу директора РКЗКП «Землемір» від 01.09.2006 року (а.с. 28); копіями наказів про прийняття на роботу ОСОБА_3, його переведення та надання йому щорічних відпусток (а.с. 29-32); штатним розписом РКЗКП «Землемір» (а.с. 34); копіями табелів обліку робочого часу (а.с. 35-50); письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 51-53).
Згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є посадові особи публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, зазначені в підпунктах «а», «в» - «ж» пункту 1 та підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах «а», «в» - «ж» пункту 1 та підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані повідомити керівництво органу, на посаду в яких вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Визначаючи розмір стягнення, яке необхідно накласти на ОСОБА_2, суддя приймає до уваги повне визнання ним своєї вини та щире каяття у скоєному, конкретні обставини справи та відсутність негативних наслідків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 172-7, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суддя, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 510 (п'ятсот десять) грн.
Стягти з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд
Суддя: