Постанова від 06.08.2015 по справі 826/2073/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2073/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 та Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького» та Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина» до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2, Державна служба геології та надр України про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИЛА:

11 лютого та 23 лютого 2015 року Всеукраїнська громадська організація «Об'єднання Богдана Хмельницького» та Міжнародна благодійна організація «Екологія - Право - Людина» звернулись до суду з адміністративними позовами, в яких просили: визнати протиправними дії КМ України щодо прийняття Розпорядження КМ України №43-р від 23.01.2015 «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державної служби геології та надр України на ОСОБА_2» (надалі - Розпорядження №43-р) та скасувати Розпорядження №43-р., а також, визнати протиправними дії КМ України щодо прийняття Розпорядження №43-р та визнати протиправним та скасувати Розпорядження №43-р., зобов'язати КМ України розглянути пропозиції Міністра екології та природних ресурсів України щодо кандидатур на посаду керівника ДСГН України та прийняти рішення про призначення на вакантну посаду відповідну кандидатуру.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, в задоволенні позовних вимог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» відмовлено в повному обсязі, а позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації «Об»єднання Богдана Хмельницького» задоволено, шляхом визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України щодо прийняття Розпорядження Кабінету Міністрів України № 43-р від 23 січня 2015 року «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державної служби геології та надр України на ОСОБА_2», визнання протиправним та скасування Розпорядження КМ України №43-р від 23.01.2015 «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державної служби геології та надр України на ОСОБА_2».

Державна служба геології та надр України (ДСГН), т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2, та Міжнародна благодійна організації «Екологія - Право - Людина», не погоджуючись із зазначеною постановою, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та змінити постанову у частині відмови у задоволенні позовних, відповідно.

17 липня 2015 року через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду представником Кабінету Міністрів України подано заяву про приєднання до апеляційної скарги Державної служби геології та надр України, в якій просить задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, вислухавши сторони та третіх осіб, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної служби геології та надр України, до якої приєднався Кабінет Міністрів України та скарга т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині, натомість у задоволенні вимог апеляційної скарги Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина» слід відмовити, виходячи з наступних обставин справи.

Як свідчать матеріали справи та встановлено колегією суддів, 23.01.2015 Кабінетом Міністрів України прийняте Розпорядження №43-р, яким на директора департаменту організаційно-аналітичної роботи та управління персоналом ДСГН України ОСОБА_2 тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови ДСГН України, було покладено виконання обов'язків Голови зазначеної Служби.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що покладення виконання обов'язків Голови ДСГН України на директора департаменту організаційно-аналітичної роботи та управління персоналом ДСГН України ОСОБА_2 було вчинено не лише без погодження із Міністром екології та природних ресурсів України, але й при наявності відкритих заперечень Міністра екології та природних ресурсів України, який здійснює спрямування та координацію ДСГН України, що є порушенням охоронюваних законом прав та інтересів Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького».

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в повному обсязі, з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого указом Президента України №391/2011 від 06.04.2011 (Положення №391/2011) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Водночас, згідно частини другої ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що пропозиції Прем'єр-міністрові України стосовно кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади та його заступників вносить міністр, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.

Статтею 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, перших заступників і заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади.

За приписами абзацу два п. 4 частини першої ст. 42 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України.

З аналізу наведених правових норм слідує те, що саме Кабінет Міністрів України, за поданням Прем'єр-міністра України, має повноваження призначати і звільняти керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників, однак, наведеними нормами не врегульовано питання щодо призначення тимчасово виконуючих обов'язків осіб за такими посадами.

Водночас, Прем'єр-міністр України має право самостійно визначати кандидатуру на посаду керівника центрального органу виконавчої влади та вносити вказану кандидатуру для погодження на засідання Уряду.

Однак, у разі ж відсутності у Прем'єр-міністра України власних пропозицій щодо кандидатур на посади керівників центральних органів виконавчої влади, профільний міністр сприяє у вирішені цього кадрового питання, шляхом внесення Прем'єр-міністрові України своїх пропозицій (рекомендацій) стосовно кандидатур на зайняття посад зазначених керівників.

Таким чином, право профільного міністра вносити пропозиції Прем'єр-міністру України стосовно кандидатур на посади керівників центральних органів виконавчої влади має допоміжний, рекомендаційний характер, завданням якого є сприяння Прем'єр-міністрові України у проведенні кадрової політики в органах виконавчої влади, та ні в якому разі не обмежує право Прем'єр-міністра України самостійно визначити кандидатуру особи на зайняття посади керівника центрального органу виконавчої влади.

Вказане також підтверджується положеннями Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (далі - Регламент), які, в тому числі кореспондуються, з положеннями вищезазначеного законодавства України.

Так, пунктом 1 пар. 82 Регламенту встановлено, що Кабінет Міністрів України, здійснюючи відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» свої повноваження у відносинах з центральними органами виконавчої влади, видає акти з питань здійснення заходів щодо кадрового забезпечення центральних органів виконавчої влади та встановлення умов оплати праці і затвердження граничної чисельності працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України приймає відповідно до законодавства рішення з інших питань, пов'язаних із здійсненням його повноважень у відносинах з центральними органами виконавчої влади, (пунктом 3 пар. 82 Регламенту).

У невідкладних випадках Прем'єр-міністр або міністр за погодженням з Прем'єр-міністром може внести на розгляд Кабінету Міністрів проект акта без дотримання вимог цього Регламенту щодо погодження і консультацій, проведення правової експертизи Мін'юстом, розгляду на засіданні урядового комітету.

Такий проект акта ставиться на голосування і у разі його прийняття опрацьовується секретаріатом Кабінету Міністрів без зміни його по суті (вносяться поправки, пов'язані з приведенням у відповідність з правилами нормопроектувальної техніки, здійснюється редагування), а також забезпечується негайне оприлюднення підписаного Прем'єр-міністром акта (пункт 2 пар 552 Регламенту).

Відтак, на виконання вказаних повноважень, передбачених Законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади» та Регламентом Прем'єр-міністром України внесено подання про тимчасове виконання обов'язків Голови Державної служби геології та надр України на ОСОБА_2, яке підтримано на засіданні Уряду, в результаті чого видано оскаржуване розпорядження від 23.01.2015 № 43-р.

Слід зазначити, що згідно роз'яснень Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» 29.12.1965 №30/39 (чинного на даний час), призначення працівника виконуючим обов'язки по вакантній посаді не допускається. Це можливо тільки по посаді, призначення на яку проводиться вищестоящим органом управління.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.12.2014 № 1201-р ОСОБА_5 звільнено з посади Голови Державної служби геології та надр України за власним бажанням.

Розпорядженням КМУ від 17.12.2014 № 1222-р ОСОБА_6 звільнено з посади першого заступника Голови Державної служби геології та надр України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Таким чином, з 17.12.2014 посади в Держгеонадра України були вакантні та посадової особи, яка б виконувала повноваження Голови, Першого заступника Голови та заступника Голови Державної служби геології та надр України не було.

У зв'язку з тривалою відсутністю керівника ДСГН України, а саме з грудня 2014 року вказана служба не могла здійснювати у повній мірі свою поточну діяльність, оскільки вирішення низки питань, відноситься виключно до повноважень Голови ДСГН України.

З метою вирішення вказаного питання Директор Департаменту організаційно-аналітичної роботи та управління персоналом ОСОБА_2 звернувся з листом від 20.01.2015 № 2/13-сл до Міністра екології та природних ресурсів України та Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому повідомив про нагальні проблеми, які виникають в роботі ДСГН України у зв'язку з відсутністю керівного складу зазначеної служби.

Зокрема, увага зверталася на неможливість забезпечити у відповідності до Інструкції з діловодства, затвердженої наказом ДСГН України від 27.02.2012 № 67 розгляду звернень та доручень вищих органів влади, вирішення яких належить виключно до повноважень Голови ДСГН України та на неможливість вирішення кадрових питань під час змін в організації та структури ДСГН України, передбачених внутрішніми наказами від 17.11.2014 М» 140-К, 141-К та від 18.11.2014 № 143-К.

Лише 23 січня 2015 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 43-р було тимчасово покладено обов'язки Голови Державної служби геології та надр України на директора департаменту організаційно-аналітичної роботи та управління персоналом ОСОБА_2

Підсумовуючи наведені обставини в їх сукупності із зазначеними нормами, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника обумовлене: неможливістю забезпечення обігу діловодства, вирішення внутрішніх кадрових питань, підписання ліцензій, відсутністю можливості надання адміністративних послуг; неможливістю розроблення проектів нормативно-правових актів; неможливістю подання звітності; неможливість виконання доручень уряду; неможливістю проведення аукціонів тощо, що підтверджується, зокрема, доповідною запискою №2/13-сл від 20.01.2015 за підписом директора департаменту організаційно-аналітичної роботи та управління персоналом ДСГН України (а.с.109-113).

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути особливу увагу на наступні обставини.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького» пояснив, що вони є членами громадської ради при Держгеонадра України, а тому діями Кабінету Міністрів України безперечно порушуються їхні права та інтереси.

Однак, згідно наданих 05.08.2015, додаткових пояснень Держгеонадра України та доданих до них матеріалів, судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 688 (Постанова №688) припинено повноваження громадських рад при центральних органах виконавчої влади, у тому числі при Держгеонадра України.

Також, вказаним правовим актом міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у м. Києві та Севастополі державним адміністраціям було доручено вжити заходів до формування нового складу громадських рад відповідно до Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого цією постановою.

На виконання вищевказаних норм постанови Кабінету Міністрів України №996, наказом Держгеонадра України від 10.12.2014 № 391 «Щодо формування нового складу Громадської ради при Держгеонадрах України» було затверджено склад Ініціативної робочої групи з підготовки установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при Державній службі геології та надр України, який було розміщено на офіційному веб-сайті Держгеонадр України у підрозділі «Громадська рада» розділу «Взаємодія з громадськістю».

До Держгеонадра України надійшло 27 пакетів документів щодо участі в установчих зборах з формуванням нового складу Громадської ради.

Відповідно до пункту 8 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 (далі - Типове положення), зазначені пакети документів було попередньо розглянуто Ініціативною робочою групою з підготовки установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при Держгеонадр України.

23 січня 2015 року в приміщенні Держгеонадр України пройшло засідання установчих зборів з формування нового складу Громадської ради, за наслідками якого було складено протокол №01 від 23.01.2015, яким обрано членами ради представників інститутів громадського суспільства в чисельній кількості 24 особи, в тому числі представника Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького».

Однак, розглянувши Протокол засідання установчих зборів, який надійшов на розгляд до Держгеонадр України 28.01.2015, Держгеонадр України виявлені порушення процедури проведення установчих зборів, визначеної Типовим положенням затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 996.

У зв'язку із викладеними обставинами, склад Громадської ради, який було зазначено у Протоколі №01 від 23.01.2015, не було затверджено, а Громадську раду не сформовано.

Разом з тим, слід зауважити і те, що 03.08.2015 відбулися установчі збори з формування складу громадської ради при Держгеонадрах України, в ході яких обрано склад Громадської ради при Держгеонадрах України у складі 32 представників інститутів громадського суспільства.

Наказом Державної служби геології та надр України від 03.08.2015 №224 затверджено склад Громадської ради, визначений у протоколі установчих зборів від 03.08.2015, однак, Всеукраїнська громадська організація «Об'єднання Богдана Хмельницького» не входить до затвердженого складу Громадської ради при Державній службі геології та надр України.

Підсумовуючи наведене, судова колегія погоджується з твердженнями Держгеонадр України, що охоронювані права та інтереси Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького» не порушуються прийняттям Кабінету Міністрів України оскаржуваного розпорядження.

Що ж стосується порушення охоронюваних прав та інтересів Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина», колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Міжнародна благодійна організація «Екологія - Право - Людина» є міжнародною благодійною організацією, метою створення і діяльності якої є здійснення благодійної діяльності, яка полягає у наданні допомоги фізичним та юридичним особам у захисті їхніх економічних прав, захисту довкілля в інтересах суспільства, сприянні розвитку природоохоронної справи та розвитку еколого-правової освіти, науки та культури (п.2.1 Статуту МБО «ЕПЛ», затвердженого загальними зборами Благодійного фонду «Екоправо-Львів» протокол №6 від 09.10.1998.).

Водночас, відповідно до частини першої та другої ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (Закон №5073) цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є: освіта; охорона здоров'я; екологія, охорона довкілля та захист тварин; запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; опіка і піклування, законне представництво та правова допомога; соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; наука і наукові дослідження; спорт і фізична культура; права людини і громадянина та основоположні свободи; розвиток територіальних громад; розвиток міжнародної співпраці України; стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні; сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Відповідно до ст.1 Закону №5073 бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Частиною першою ст.5 Закону №5073 передбачено види благодійної діяльності, зокрема зафіксовано, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів: безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав; безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права; безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав; безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів; благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність; публічний збір благодійних пожертв; управління благодійними ендавментами; виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності; проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, положення Закону №5073 не наділяють благодійні організації правом на звернення до суду з питань забезпечення дотримання законодавства під час вирішення кадрових питань на посади в центральних органах влади у сфері навколишнього природного середовища. Більше того, Міжнародна благодійна організація «Екологія - Право - Людина» не вказало бенефіціара, в інтересах якого вона подавала адміністративний позов.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки призначення тимчасово виконуючого обов'язків керівника центрального органу виконавчої влади не врегульовано діючим законодавством, а також, враховуючи, що призначення тимчасового виконуючого обов'язків очільника Державної служби геології та надр України спричинене необхідністю виконання покладених на такий орган обов'язків, розпорядження Уряду є правомірним та підстав для його скасування немає.

Відтак, вимоги апеляційної скарги Міжнародної благодійної організація «Екологія - Право - Людина», не підлягають задоволенню, оскільки оспорюване розпорядження Кабінету Міністрів України № 43-р від 23 січня 2015 року «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державної служби геології та надр України на ОСОБА_2», жодним чином не порушує права апелянта.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, то виникає необхідність у задоволені апеляційних скарг Державної служби геології та надр України, т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького».

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина» - залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, в частині задоволення позовних вимог Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького» - скасувати, в цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького» до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України ОСОБА_2, Державна служба геології та надр України про визнання протиправною та скасування розпорядження - відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.

Попередній документ
48128522
Наступний документ
48128524
Інформація про рішення:
№ рішення: 48128523
№ справи: 826/2073/15
Дата рішення: 06.08.2015
Дата публікації: 11.08.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)