Справа: № 2508/7221/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бараненко С.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
07 серпня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 24.10.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У порядку скороченого провадження постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 24.10.2012 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 03.05.2011 по 22.07.2011. З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілим 4 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС.
Частиною 1 ст. 51 цього Закону визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідачем неправомірно застосовувались положення підзаконних актів - постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 25.05.2008 № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України № 796-ХІІ, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо необхідності здійснення виплат у розмірах, визначених Законом № 796-ХІІ.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 24.10.2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.