05 серпня 2015 р.Справа № 820/19070/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. по справі № 820/19070/14
за позовом Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області , Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області
про визнання дій незаконними та скасування державної реєстрації,
Фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області (далі - перший відповідач), Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області (далі - другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:
-визнати незаконними дії особи з назвою "управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області" (код ЄДРПОУ 21792577) щодо складання вимоги № Ф-498 від 05.08.2013р. у зв'язку з відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень;
-скасувати державну реєстрацію особи з назвою "управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області" (код ЄДРПОУ 21792577) як таку, що проведена за відсутності факту створення цієї особи та за відсутності жодного установчого документу, з істотним порушенням порядку створення юридичної особи.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення вимог ст.ст. 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши, доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 рахувався борг зі сплати єдиного внеску в сумі 11310,78 грн., який складався з недоїмки у розмірі 10970,78 грн. у т.ч. за 2011 рік - 4010,30 грн., за 2012 рік - 4572,42 грн., за 1 півріччя 2013 року - 2388,06 грн. та штрафної санкції - 340,00 грн.
Позивач у зв'язку з незгодою з сумою боргу скористався своїм правом на її узгодження та оскарження, яке передбачено статтею 25 Закону № 2464.
Рішенням від 30.01.2014 р. № 2506/09-10 Пенсійний фонд України залишив без змін рішення ГУ ПФУ в Луганській області про результати розгляду скарги від 27.11.2013 р. № 7556/03-10, рішення УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області про результати розгляду заяви від 26.09.2013 р. № 6124/03-10 та вимогу про сплату недоїмки № Ф-498 від 05.08.2013 р., а скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Також судом першої інстанції встановлено, що в даному адміністративному позові позивачем оскаржуються дії щодо складання вимоги про сплату недоїмки виключно з підстав відсутності відповідного обсягу повноважень у УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії щодо винесення вимоги не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для позивача та відсутності підстав для скасування державної реєстрації особи з назвою "управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державну реєстрацію юридичної особи - Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області проведено 10.06.1994р.
Отже, державна реєстрація управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області була проведена до прийняття Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який набрав чинності з 01 липня 2004 року.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону; документи подані не в повному обсязі.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державний реєстратор протягом 2004 - 2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.
За приписами ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції чинній на момент подання державному реєстратору зазначених відомостей) відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі реєстраційної картки № 6 державним реєстратором було проведено 07.02.2008р. реєстраційну дію щодо включення відомостей до Єдиного державного реєстру про управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про створення Пенсійного фонду України" від 28.01.1992 р. № 39 на базі Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР створено Пенсійний фонд України з управліннями в Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.
Постановою Кабінету Міністрів України "Питання створення Пенсійного фонду України" від 01.06.1994 р. № 345 визначено статус Пенсійного фонду як центрального органу виконавчої влади. Згідно з цим Положенням та Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.1994 р. № 5-1 утворено відділи Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах.
Відповідно до абз. 2 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" Пенсійному фонду України було наказано утворити на базі районних, міських та районних у містах відділів Пенсійного фонду у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській. Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Севастополі відповідні районні, міські, районні у містах управління Пенсійного фонду.
Правлінням Пенсійного фонду України 30.04.2002 р. було прийнято Постанову № 8-1 "Про затвердження структури Пенсійного фонду України" та Постанову № 8-2 "Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, і Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, а також у містах та районах", згідно якого управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, а також у містах та районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підпорядкованими відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно із абз. 2, 4-6 п.п 5 п. 4. 1 Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; здійснення контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7. 1 Положення).
Згідно із наявною в матеріалах справи Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України визначено, що організаційно-правовою формою Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області за КОПФГ є 425 (державна організація) (а.с. 6).
Таким чином, доводи позивача, що юридична особа - Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області ніколи не утворювалась та не є територіальним органом Пенсійного фонду України, є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування державної реєстрації особи з назвою "управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області".
Також колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання незаконними дій особи з назвою "управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області" (код ЄДРПОУ 21792577) щодо складання вимоги № Ф-498 від 05.08.2013р.
Згідно з положеннями частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Дане положення також було унормовано пунктом 6.3 розділу 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, яка була чинною в період винесення вимоги відносно позивача та наразі втратила чинність.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Виходячи з приписів вищезазначених норм законодавства, винесення управлінням Пенсійного фонду вимоги про сплату боргу є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції та процесом реалізації наданих йому законом функцій.
При цьому дії, які виразилися в складанні вимоги про сплату боргу жодних правових наслідків для позивача не спричинили. Правові наслідки має сама вимога № Ф-498 від 05.08.2013р., правомірність якої не є предметом розгляду по даній справі.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. по справі № 820/19070/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. по справі № 820/19070/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2015 р.