Справа № 147/896/15-к
Провадження № 1-кп/147/83/15
іменем України
07.08.2015 року смт. Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Тростянець Вінницької області кримінальне провадження № 12015020300000220 від 20.04.2015 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Іосифівка Любашівського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, працює в СТОВ ім. Б. Хмельницького, проживаючого в АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,-
На початку лютого 2015 року ОСОБА_3 , пораючись на території власного домогосподарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , біля господарської споруди, в землі знайшов військовий боєприпас, що згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області № 33 від 02.06.2015, є 23 мм. пострілом до авіаційних гармат НС-23 та НР-23 промислового виготовлення військового призначення. Даний постріл відноситься до бойових припасів.
Придбавши шляхом привласнення знахідки вказаний бойовий постріл, ОСОБА_3 в подальшому зберігав, без передбаченого законом дозволу в своєму житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , в період з лютого місяця по 20 травня 2015 року.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу
21 липня 2015 року між прокурором прокуратури Тростянецького району ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України. ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, дав зізнавальні свідчення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді чотирьох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений і захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови даної угоди про визнання винуватості її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 , придбавши шляхом привласнення знахідки, згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області № 33 від 02.06.2015 року 23 мм. постріл до авіаційних гармат НС-23 та НР-23, промислового виготовлення, військового призначення, що являється бойовим припасом та зберігав його без передбаченого законом дозволу за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу із лютого місяця по 20 травня 2015 року.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Питання про речові докази вирішується на підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України судові витрати покладаються на засудженого, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи в сумі 982 грн. 08 коп.
Запобіжний захід не застосовувався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України,-
Затвердити угоду від 21 липня 2015 року між прокурором прокуратури Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 липня 2015 року покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком два роки та на підставі п. п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції
Стягнути ОСОБА_3 на користь держави 982 грн. 08 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи №33 від 02.06.2015 року
Речовий доказ: 23 мм постріл до авіаційних гармат, який зберігається в кімнаті речових доказів Тростянецькому РВ УМВС, - передати дозвільній системі Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: