03.08.15р. Справа № 904/2998/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ, в особі Філії "Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії та розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 370 від 22.08.2013р.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Кравченко О.М. - представник (дов. № б/н від 20.07.2015р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ, в особі Філії "Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", яким просить суд:
- зобов'язати відповідача виконати: платіжне доручення № 580 від 05.03.2015р. про перерахування 300 000,00 грн. (поповнення поточного рахунку), отримувач: ТОВ "Таврида Електрик Дніпро", рахунок № 26001000110976, банк отримувача: Філія АТ "Укрексимбанк", м. Дніпропетровськ, код банку: 305675; платіжне доручення № 590 від 05.03.2015р. про перерахування 100 000,00 грн. (поповнення поточного рахунку), отримувач: ТОВ "Таврида Електрик Дніпро", рахунок № 26001000110976, банк отримувача: Філія АТ "Укрексимбанк", м. Дніпропетровськ, код банку: 305675; платіжне доручення № 591 від 05.03.2015р. про перерахування 100 000,00 грн. (поповнення поточного рахунку), отримувач: ТОВ "Таврида Електрик Дніпро", рахунок № 26001000110976, банк отримувача: Філія АТ "Укрексимбанк", м. Дніпропетровськ, код банку: 305675;
- зобов'язати відповідача перерахувати залишок грошових коштів позивача у розмірі 125 835,04 грн. на поточний рахунок позивача.
- розірвати договір № 370 на розрахунково-касове обслуговування від 22.08.2013 укладений між позивачем та відповідачем.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на розрахунково-касове обслуговування № 370 від 22.08.2013 в частині виконання платіжних доручень, закриття рахунку, відкритого на ім'я позивача та повернення позивачеві коштів у сумі 125 835,04 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28.04.2015 (Суддя Дубінін І.Ю.).
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 28.04.2015 року на 13.05.2015, з 13.05.2015 на 27.05.2015.
26.05.2015 представник відповідача подав клопотання про проведення судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів.
26.05.2015 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що філія не є юридичною особою і не може бути стороною у господарському процесі.
Відповідач зазначає, що позивач не довів факту звернення до відповідача щодо необхідності виконати платіжні доручення на перерахування грошових коштів.
27.05.2015 представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області продовжено строк розгляду спору до 24.06.2015.
27.05.2015 у судовому засіданні оголошено перерву на 11.06.2015.
28.05.2015 представник відповідача подав доповнення до відзиву, в яких зазначає, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку, тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
05.06.2015 представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що позивачем було направлено на адресу відповідача платіжні доручення разом із супровідним листом № 84 від 05.03.2015.
Розпорядженням керівника апарату суду № 536 від 25.06.2015 у зв'язку з відпусткою судді Дубініна І.Ю. та відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 904/2998/15 передано на розгляд судді Золотарьові Я.С..
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 14.07.2015.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 14.07.2015 на 03.08.2015.
21.07.2015 представник позивача подав заяву, в якій просить суд розірвати договір № 370 на розрахунково-касове обслуговування від 22.08.2013 укладений між позивачем та відповідачем та зобов'язати відповідача перерахувати залишок грошових коштів позивача у розмірі 625 636,04 грн. на поточний рахунок позивача в іншому банку.
Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
У пункту 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Суд, виходячи зі змісту заяви позивача, розцінює її як заяву про зміну предмету позову та приймає її до розгляду, оскільки у новому складі суду розгляд справи по суті до подачі позивачем вказаної заяви не розпочинався.
Разом із позовною заяву позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, в межах суми, які знаходяться на кореспондентському рахунку в Національному банку України, а бо будь-яких інших рахунках.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 відмовлено в задоволені заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" про забезпечення позову.
Представник відповідача у судове засідання 03.08.2015 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
22.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 370 (а.с.13).
Відповідно до пункту 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 260064342701 та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.
Отже, банк відкрив клієнту поточний рахунок № 260064342701 та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 3.3.2 договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.
Відповідно до пункту 3.3.3 договору банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 16:00, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.
Позивач 05.03.2015 супровідним листом № 84 від 05.03.2015 (а.с.17) надав банку 16 платіжних доручень щодо списання грошових коштів наявних на поточному рахунку позивача.
Вищезазначений супровідний лист з платіжними дорученнями відповідач отримав 16.03.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900024819499 (а.с.98) та інформацією з офіційного сайту ДП "Укрпошта" (а.с.99). Також, підтвердженням отримання платіжних доручень є відповідь відповідача № 1-15/912 від 18.03.2015 (а.с.100).
Відповідно до виписки Філії "Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (а.с.22), залишок коштів на поточному рахунку позивача станом на 16.03.2015 становить 525 835,04 грн.
Тобто банк міг виконати всі або частково платіжні доручення позивача.
Таким чином, на рахунку позивача достатньо коштів для їх виконання, але відповідач платіжні доручення позивача не виконав та не надав жодного документу, який би підтверджував повноваження банка не виконувати доручення позивача на перерахування грошових коштів в межах рахунку.
У зв'язку з невиконання банку своїх зобов'язань, позивачем було подано відповідачу заяву № 97 від 16.03.2015 про розірвання договору, в якій позивач просив закрити поточний рахунок та перерахувати залишок грошових коштів на поточний рахунок позивача (а.с.24).
Відповідач рахунок позивача не закрив, грошові кошти не перерахував, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку зобов'язаний:
- узяти розрахунковий документ платника/стягувача на облікування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувану про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку»;
- ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
Частиною 1 та 3 статті 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Пунктом 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492 передбачено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.
Таким чином, обов'язок відповідача закрити вказаний банківський рахунок та повернути залишок коштів на ньому позивачу виник у відповідача після отримання ним заяви про закриття банківського рахунку від 16.03.2015.
Отже, не виконавши платіжне доручення позивача та не закривши рахунок, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, передбачені договором, ст. ст. 1066 - 1068 Цивільного кодексу України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. п. 8.2, 8.3 Договору, ст. ст. 1075 Цивільного кодексу України.
Відповідно до виписки Філії "Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", залишок коштів на поточному рахунку позивача станом на 27.07.2015 становить 625 636,04 грн.
Той факт, що банк відповіді на заяву про закриття рахунку не надав, залишок коштів клієнту на вказаний ним рахунок не перерахував, свідчить про те, що банк не погодився з розірванням договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на викладене, суд вважає достатніми підстави для вимоги позивача про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 370 від 22.08.2013, у зв'язку з істотним його порушенням відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України після розірвання договору банківського рахунку залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Пунктом 20.6 Інструкції встановлено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).
З огляду на вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відносно доводів відповідача про стан банківської системи в умовах сьогодення, перебування відповідача під впливом об'єктивно обумовлених негативних макроекономічних факторів, суд зазначає, що відповідно до п. 1.12. Інструкції банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.
Однак, дії, передбачені п. 1.12. Інструкції, відповідачем також не були виконані.
Посилання відповідача на те, що філія не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у справі, судом також не приймаються до уваги з огляду на наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в якості відповідача зазначено ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК "ФІНАНСИ та КРЕДИТ" в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ та КРЕДИТ".
У пінкті 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії № 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
Відповідно до п.п. 1.13 п. 1 Статуту ПАТ "Банк "Фінансі та Кредит", затвердженого 02.05.2009 та зареєстрованого 28.09.2009, банк має право створювати дочірні банки, філії та представництва на території України та на території інших держав відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з п. 4.1.7 Положення про Філію "Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" філія має право від імені банку, в межах повноважень, визначених довіреністю керуючого Філії, бути позивачем та відповідачем в судах (а.с.71).
До матеріалів справи залучена копія довіреності від 12.01.2015 (а.с.95), виданої ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ім'я керуючого філією "Дніпропетровське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - Подвиженко Світлану Іванівну. Згідно даної довіреності, банк уповноважує останню представляти інтереси банку в питаннях та справах, що виникли у зв'язку з діяльністю філії, зокрема, заявляти та розглядати від імені банку претензії, підписувати та подавати позовні заяви, представляти інтереси банку у всіх судових органах України, у тому числі у всіх загальних та спеціалізованих судах, третейських судах, у питаннях та справах, що виникли у зв'язку з діяльністю філії, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу.
Щодо клопотання відповідача про призначення у даній справі судової експертизи, господарський суд не знаходить підстав для його задоволення.
Так, відповідно до ч. 1-2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 14 передбачено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Таким чином, господарський суд вважає, що призначення судової експертизи є недоцільним у розгляді даної справи, оскільки предмет спору не потребує спеціальних знань для встановлення фактичних обставин.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 370 від 22.08.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 76-А, кв. 105; ідентифікаційний код 32131293) та Публічним акціонерним товариством «БАНК «ФІНАНСИ та КРЕДИТ» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9; ідентифікаційний код 26460727).
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9; ідентифікаційний код 26460727) перерахувати залишок грошових коштів у розмірі 625 636,04 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 76-А, кв. 105; ідентифікаційний код 32131293) № 260064342701 на поточний рахунок № 26001000110976 філії АТ "Укрексімбанк", м. Дніпропетровськ, код банку: 305675, про що видати наказ.
Строк виконання зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9; ідентифікаційний код 26460727) щодо перерахування залишку грошових коштів у сумі 625 636,04 грн. становить 1 день.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9; ідентифікаційний код 26460727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида Електрик Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 76-А, кв. 105; ідентифікаційний код 32131293) судовий збір у розмірі 2 436,00 грн., про що видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9; ідентифікаційний код 26460727) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) - 11 294,72 грн. судовий збір, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 07.08.2015
Суддя Я.С. Золотарьова