ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 серпня 2015 року № 826/13073/15
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом: ПАТ «Київгаз»
до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач ПАТ «Київгаз» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в якому просить:
- визнати не включення відповідача наданих позивачу листом від 15.04.2015 № 757/10-1 та у 6-ти Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за серпень 2014 року на загальну суму в розмірі 37 638,30 грн. до Зведеного звіту (додаток № 2 по «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період») протиправною бездіяльністю;
- зобов'язати відповідача включити надані позивачем відомості у 6-ти Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за серпень 2014 року на загальну суму в розмірі 37 638,30 грн. до Зведеного звіту (додаток № 2 по «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» до Департаменту соціальної політики КМДА.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2015 суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засіданні 30.07.2015 не з'явився представник відповідача, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Представник позивача надав пояснення по суті позову та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зважаючи на не прибуття представника відповідача, суд відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Станом на час розгляду справи по суті жодних інших доказів чи клопотань від сторін по справі до суду не надходило.
Розглянувши по суті подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача листом від 15.04.2015 № 787/10-1 в якому просить перерахувати на банківський рахунок кошти в розмірі 37 638,30 грн., як компенсацію роботодавцю, який забезпечив виконання гарантованих державою виплат щодо збереження заробітку мобілізованих на час призову з серпень 2014 року на підставі звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Листом від 08.06.2015 позивач повторно звернувся до відповідача в якому просить повідомити письмово, чи вніс відповідач відомості відповідно до звітів наданих в додатку до листа від 15.04.2015 № 787/10-1 до Зведеного звіту Управління (додаток 2) до Департаменту соціальної політики КМДА.
Листом від 22.06.2015 № 105/74/15/59-9164 відповідач повідомив, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 27.05.2015 компенсація підприємствам середньої заробітної плати, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105. Зазначена компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених у Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період". Кошти на виплату компенсації підприємствам, установам та організаціям спрямовуються за період починаючи з січня 2015 року, а тому у відповідач не має підстав щодо розгляду та прийняття звітів за серпень 2014 року.
Позивач вважає зазначену відмову протиправною та незаконною, а тому і звернувся до суду з відповідним позовом.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судовому засіданні, а також вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.
Відповідно до звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за серпень 2014 за підписом посадових осіб позивача та погоджених з Військовими комісарами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , нараховано у серпні 2014 року середня заробітна плата на загальну суму 37 638,30 грн.
Позивач звернувся до відповідача листом від 15.04.2015 № 787/10-1 в якому просить перерахувати на банківський рахунок кошти в розмірі 37 638,30 грн., як компенсацію роботодавцю, який забезпечив виконання гарантованих державою виплат щодо збереження заробітку мобілізованих на час призову з серпень 2014 року на підставі звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Листом від 08.06.2015 позивач повторно звернувся до відповідача в якому просить повідомити письмово, чи вніс відповідач відомості відповідно до звітів наданих в додатку до листа від 15.04.2015 № 787/10-1 до Зведеного звіту Управління (додаток 2) до Департаменту соціальної політики КМДА.
Листом від 22.06.2015 № 105/74/15/59-9164 відповідач повідомив, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 27.05.2015 компенсація підприємствам середньої заробітної плати, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105. Зазначена компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених у Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період". Кошти на виплату компенсації підприємствам, установам та організаціям спрямовуються за період починаючи з січня 2015 року, а тому у відповідач не має підстав щодо розгляду та прийняття звітів за серпень 2014 року.
Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік.
Згідно із п. 1 Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105 (далі - Порядок) компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених у Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період".
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:
Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення);
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року (далі - компенсація).
Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.
Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не правомірно не вніс надані позивачем відомості про Звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за серпень 2014 року до Зведеного звіту відповідача до Департаменту соціальної політики КМДА.
Також суд зазначає, що відповідач не надав до суду жодних спростувань заявлених позовних вимог, хоча належним чином повідомлений про відкриття провадження.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, наведені вище обставини, наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача, що підтверджується допустимими доказами по справі, а відповідач в свою чергу не надав жодних спростувань щодо позовних вимог, зважаючи на що, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати не включення Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації наданих ПАТ «Київгаз» листом від 15.04.2015 № 757/10-1 та у 6-ти Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за серпень 2014 року на загальну суму в розмірі 37 638,30 грн. до Зведеного звіту (додаток № 2 по «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період») протиправною бездіяльністю.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації включити надані ПАТ «Київгаз» відомості у 6-ти Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за серпень 2014 року на загальну суму в розмірі 37 638,30 грн. до Зведеного звіту (додаток № 2 по «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» до Департаменту соціальної політики КМДА.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Київгаз» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, ЄДРПОУ 03346331) 73,08 грн.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська