Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
/в порядку письмового провадження/
14 травня 2012 року Справа № 1170/2а-3789/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011 р. №0000502320, №0000512320 та рішення про застосування фінансових санкцій від 20.09.2011 р. №11121/10/23-28, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /по тексту - позивач/ звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції /по тексту - відповідач/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011 р. №0000502320, №0000512320 та рішення про застосування фінансових санкцій від 20.09.2011 р. №11121/10/23-28.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем рекомендованим листом з повідомленням було направлено податкові повідомлення-рішення №0000502320, №0000512320 від 20.09.2011 р. та рішення про застосування фінансових санкцій №11121/10/23-28 від 20.09.2011 р.. Зазначені рішення було прийнято на підставі Акту /довідки/ за результатами фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками /найманими особами/ від 02.09.2011 р. №0329/16/03/23/НОМЕР_1.
Фактичну перевірку проведено працівниками Кременчуцької ОДПІ 02.09.2011 р. на підставі наказу в.о. начальника ОСОБА_2 від 02.09.2011 р. №4453. Як зазначив позивач, фактична перевірка проведена з порушенням строку проведення вказаної перевірки, встановленого п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України. Крім того, рішення прийнято з порушенням вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, а саме з порушенням десятиденного терміну на їх прийняття.
Представник позивач в судове засідання 14.05.2012 р. не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. При цьому, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем з перевищенням повноважень /дані повноваження скінчились 16.09.2011 р. -на десятий робочий день від дати складання та вручення Акту перевірки 02.09.2011 р./; вину позивача у встановленому законом порядку та спосіб не доведено; рішення від 20.09.2011 р. №11121/10/23-28 не відповідає вимогам п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 та п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України по формі /а.с.123-124/.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений вчасно та належним чином /а.с.121/, про причину неявки суду не повідомив, заяв /клопотань/ до суду не надав.
В матеріалах справи міститься заперечення проти позовних вимог, із змісту якого вбачається, що позовні вимоги позивача є безпідставними та таким, що задоволенню не підлягають. Крім того, в акті перевірки Кременчуцької ОДПІ на четвертій сторінці не вказана фактична дата отримання платником податків акта перевірки, матеріали перевірки Кременчуцькою ОДПІ направлено до Світловодської ОДПІ згідно поштового штемпеля 06.06.2011 р. /описка встановлена судом -насправді 06.09.2011 р. згідно копію конверта/, а рішення прийнято 20.09.2011 р., тобто на десятий робочий день.
Крім того вказано, що фактично порушення розписано в акті перевірки, тому позивач не звільнений від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущенні ним порушення вимог чинного законодавства /а.с.47-48/.
Відповідно до частини 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Частиною 6 статті 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вирішив розгляд справи не відкладати та розглянути її у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд зазначає.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України, одним із завдань адміністративного судочинства є захист інтересів суб'єктів сфери публічно-правових відносин при здійсненні ними управлінських функцій від порушень з боку інших суб'єктів.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо /неупереджено/; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення /дія/; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
ОСОБА_1, 26.04.2010 р. зареєстрована Виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області як фізична особа-підприємець, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії В03 №920151 /а.с.49/.
02.09.2011 р. працівниками відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі Кременчуцької ОСОБА_3 ОСОБА_4, ДПІ ОСОБА_5 на підставі направлень №3924/003924, 3925/003925 від 02.09.2011 р. було проведено фактичну перевірку літнього майданчика, що розташований за адресою: м. Кременчук, Набережна л-та Дніпрова, біля човнової станції ПАТ «КВБЗ»та належить позивачу. За результатами перевірки складено акт від 02.09.2011 р. №0329/16/03/23/3222407501 /а.с.36-38, 56-59/.
В ході перевірки були встановленні порушення позивачем наступних законодавчих актів, а саме:
- ст.3 п.1,2,5,12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункової операції через РРО та невидача розрахункового документа споживачеві на повну суму закупівлі; проведення розрахункових операцій без використання РК; порушення встановленого законом порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
- ст.15 ч.6, ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявної ліцензії; обмеження щодо продажу алкогольних напоїв -реалізація алкогольних напоїв на розлив підприємцем за відсутності статуту громадського харчування.
- ст.267.1.1 Податкового кодексу України, а саме здійснення торгівельної діяльності без придбання платного торгового патенту.
На підставі даного акту перевірки, 20.09.2011 р. відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення №0000512320, яким до позивача застосовано суму штрафних /фінансових/ санкцій в розмірі 14 008,00 грн. /а.с.50/; податкове повідомлення-рішення №0000502320, яким до позивача застосовано суму штрафних /фінансових/ санкцій в розмірі 358,00 грн. /а.с.51/; рішення про застосування фінансових санкцій №11121/10/23-028, яким до позивача застосовано суму фінансових санкцій в розмірі 8 500,00 грн. /а.с.52-53/.
Що стосується підстав, порядку проведення фактичної перевірки та прийняття за її результатами рішень, суд зазначає наступне.
Як встановлено матеріалами справи, фактична перевірка позивача проведене на підставі наказу в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ від 02 вересня 2011 р. №4453 /а.с.36/. Безпосередньо, у вказаному наказі зазначено, що підставами проведення перевірки є пункт 20.1.4-20.1.11 статті 20, пункт 75.1 статті 75, стаття 80 та пункт 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-УІ. Мета проведення перевірки - контроль щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками /найманими особами/.
Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України /по тексту -ПК України/, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
п.п.80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
п.п.80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;
п.п.80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
п.п.80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
п.п.80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;
п.п.80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
п.п.80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Із змісту наказу від 02.09.2011 р. №4453 не вказано хоча б однієї з вище перелічених обставин, як і не вказано обставин, передбачених іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Крім того, суд не погоджується з доводами позивача щодо того, що згідно наказу від 02.09.2011 р. №4453 тривалість перевірки з 02.09.2011 по 15.09.2011 р., чим порушено норму п.82.3 ст.82 ПК України, оскільки згідно п.82.1 ст.82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Згідно п.82.3 ст.82 ПК України, тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
В даному випадку, на думку суду, мається на увазі 10 робочих днів/діб /а не календарних днів/ так само, як і для перевірок, визначених у статті 77 ПК України.
Щодо строку прийняття оскаржуваних рішень від 20.09.2011 р., суд зазначає.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу /його заступником/ протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання /вручення/ податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання /надсилання/ письмової відповіді платнику податків.
В акті перевірки Кременчуцької ОДПІ на четвертій сторінці не вказана фактична дата отримання позивачем акта перевірки /а.с.59/.
В листі ДПА України від 28.01.2011 р. №2337/7/23-7017/125 «Про окремі питання проведення фактичних перевірок»зазначено, що з метою забезпечення реалізації прав платника податків у Кодексі передбачено обов'язок контролюючого органу прийняти податкове повідомлення-рішення у чітко встановлені терміни, а саме протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання /вручення/ податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання /надсилання/ письмової відповіді платнику податків. Враховуючи зазначене, для недопущення порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами фактичних перевірок у разі якщо господарський об'єкт суб'єкту господарювання, що перевірявся, має інше територіально-адміністративне розташування ніж такий суб'єкт, ДПА України зобов'язує акти перевірок господарських об'єктів не пізніше наступного дня за днем їх реєстрації у органі ДПС, який проводив перевірку, направляти до органу ДПС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для прийняття відповідного рішення одночасно засобами поштового зв'язку /оригінал/ та електронного чи факсового зв'язку /сканована завірена копія/.
Як встановлено матеріалами справи, рішення прийнято відповідачем 20.09.2011 р., що на думку позивача свідчить про порушення вимог п.86.8 ст.86 ПК України.
Так, згідно п.3.2.3 наказу ДПА України від 14.04.2011 р. №213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 року №355», акт перевірки не пізніше наступного робочого дня після реєстрації направляється до органу ДПС за місцем державної реєстрації платника податків. Копія акта перевірки з відміткою про реєстрацію у журналі реєстрації актів перевірки зберігається в органі ДПС, який проводив перевірку.
Відповідно до акту перевірки №0329/16/03/23/3322407501 /а.с.56-59/, дата реєстрації даного акту в Кременчуцькій ОДПІ -02.09.2011 р., отже на наступний робочий день після його реєстрації, саме 05.09.2011 р. /3-4.09.11 р. вихідні дні/ Кременчуцька ОДПІ, відповідності до вказаного вище наказу №213, повинна була направити його до органу ДПС за місцем державної реєстрації платника податків /позивача/, а саме до Світловодської ОДПІ для прийняття відповідного рішення.
Проте, згідно копії конверта, вказаний акт направлено до Світловодської ОДПІ не 05.09.2011 р., а 06.09.2011 р., про що свідчить штамп відділення поштового зв'язку /а.с.55/. Світловодська ОДПІ в свою чергу, на виконання вимог п.86.8 ст86 ПК України, 20.09.2011 р. прийняла оскаржувані позивачем рішення /тобто на 10 робочий день/.
З огляду на сказане, суд вважає, що в даному випадку порушення допущено Кременчуцькою ОДПІ щодо направлення матеріалів перевірки за місцем реєстрації платника податків, а не відповідачем.
Що стосується виявлених в ході проведення фактичної перевірки порушень законодавства, а саме вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Встановлено, що 02.09.2011 р. працівниками відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі Кременчуцької ОСОБА_3 ОСОБА_4, ДПІ ОСОБА_5 на підставі направлень №3924/003924, 3925/003925 від 02.09.2011 року проведено перевірку літнього майданчика, що розташований за адресою: м. Кременчук, Набережна л-та Дніпрова, біля човнової станції ПАТ «КВБЗ»та належить позивачу. За результатами перевірки складено акт від 02.09.2011 р. №0329/16/03/23/3222407501 /а.с.36-38, 56-59/.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем наступних законодавчих актів, а саме:
- ст.3 п.1,2,5,12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункової операції через РРО та невидача розрахункового документа споживачеві на повну суму закупівлі; проведення розрахункових операцій без використання РК; порушення встановленого законом порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
- ст.15 ч.6, ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявної ліцензії; обмеження щодо продажу алкогольних напоїв -реалізація алкогольних напоїв на розлив підприємцем за відсутності статуту громадського харчування.
- ст..267.1.1 Податкового кодексу України, а саме здійснення торгівельної діяльності без придбання платного торгового патенту.
Згідно вступної частини вказаного акту, господарський об'єкту платника податків ФОП ОСОБА_1 знаходиться за адресою: м. Кременчук, Набережна лейтенанта Дніпрова, біля човнової станції ПАТ «КВБЗ», проте в акті не зазначено перелік документів /дозвільні документи/, на підставі яких вказаний господарський об'єкт за даною адресою належить або перебуває в оренді /орендується/ ФОП ОСОБА_1.
Даних документів не надано і Світловодською ОДПІ /відповідачем/ за весь час судового розгляд справи. Більше того, з метою об'єктивного розгляду даного питання з ініціативи суду на адресу Кременчуцької ОДПІ /39617, м. Кременчук, вул. Красіна, 76/ було направлено офіційний запит від 28.04.2012 р. №10101/2а-3789/11 про направлення до суду в строк до 14.05.2012 р. письмової інформації з доданням відповідних доказів щодо наявності у позивача /ОСОБА_1С./ дозвільних документів для розміщення точок продажу товарів в місті Кременчук, іншому місті /а.с.118/. Вказаний запит отримано 07.05.2012 р. /а.с.122/, відповідь відсутня.
Аналогічний запит від 28.04.2012 р. №10100/2а-3789/11 судом було направлено і до відповідача /а.с.119/. Вказаний запит отримано 04.05.2012 р. /а.с.121/, відповідь відсутня.
Згідно до частин 1-2 статті 106 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна ситуація склалась і з поясненнями гр. ОСОБА_6, яка з позиції податкового органу, в період перевірки працювала продавцем господарського об'єкту, що належить платнику податків ФОП ОСОБА_1 /позивачу/ за адресою: м. Кременчук, Набережна лейтенанта Дніпрова, біля човнової станції ПАТ «КВБЗ», була присутня під час даної перевірки, ознайомилась з актом перевірки та надала свої пояснення по матеріалам перевірки /а.с.98/. Так, представник позивача в додаткових поясненнях від 24.04.2012 року та в судових засіданнях пояснив суду, що позивач взагалі не знає, хто така дана особа ОСОБА_6, не підтверджує факт перебування вказаної особи в трудових відносинах з позивачем /або інших відносинах/ і взагалі ставить під сумнів реальність фізичного існування вказаної особи /а.с.113/.
Судом встановлено, що згідно акту перевірки «вступна частини»/а.с.94/:
1) перевірка проведена в присутності: «ОСОБА_6 /продавець/»;
2) документ, що посвідчує особу -«зі слів»;
3) договір про трудові відносини та інше - «відсутній»;
4) документ, що посвідчує особу: не зазначено /прочерк/;
5) договір про трудові відносини та інше - не зазначено /прочерк/.
В подальшому, вказана особа з актом перевірки ознайомилась, один примірних акта перевірки отримала, про що свідчить підпис /а.с.95-зв./. Також, вказаною особою перевіряючим надано письмове пояснення по матеріалах перевірки /а.с.98/, згідно якого місце роботи, посада зазначено /на рос. мові/: «АДРЕСА_1, а перевірка здійснена за адресою: м. Кременчук, Набережна л-та Дніпрова, біля човнової станції ПАТ «КВБЗ».
З метою об'єктивного розгляду даного питання з ініціативи суду на зазначену гр. ОСОБА_6 адресу /АДРЕСА_2/ було направлено офіційний запит від 28.04.2012 р. №10099/2а-3789/11 та запропоновано їй прибути до Кіровоградського окружного адміністративного суду 14.05.2012 р. для дачі показань /допиту як свідка/ щодо обставин, які мали місце 02.09.2011 р. при проведенні працівниками Кременчуцької ОДПІ перевірки літньої площадки за адресою: м. Кременчук, вул.. Набережна л-та Дніпрова (біля Крюковського вагонного заводу). Також запропоновано ОСОБА_6, в разі неможливості особисто прибути до суду, направити поштою письмові документи /інформацію/ чи перебуває Вона в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та з якого періоду; чи дійсно 02.09.2011 р. о 17:45 год. працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції було проведено перевірку господарського об'єкту за адресою: м. Кременчук, вул.. Набережна л-та Дніпрова, що належить ФОП ОСОБА_1 і Вона, як продавець, була присутня при її проведенні та ознайомились з актом перевірки; чи дійсно Вона, як продавець, надала пояснення працівникам Кременчуцької ОДПІ /а.с.120/. Доказів отримання вказаного запиту в матеріалах справи не має.
З огляду на вищевказане, розглянувши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що пояснення ОСОБА_6 не можуть бути використанні відповідачем для обґрунтованості прийнятих рішень та виявлення факту вчинення позивачем правопорушень, викладених у висновках акту перевірки від 02.09.2011 р..
Тим більше, що із слів представника позивача дана особа позивачу не відома, а відповідач не зміг самостійно та на вимогу суду спростувати дані твердження, тим самим доказово підтвердити законність прийнятих рішень та вчинення позивачем порушень чинного законодавства.
Крім того, при проведенні перевірки, на думку суду, працівники податкового органу повинні були перевірити особу продавця ОСОБА_6, впевнитись що дана особа має відношення до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_7, самостійно /чи з іншими особами/ виконує функції продавця на господарському об'єкті, що перевірявся. Всупереч цьому, податковий орган прийшов до висновків про порушення законодавства ФОП ОСОБА_7 на підставі пояснень особи, яка взагалі може не мати відношення до діяльності вказаного господарського об'єкту.
Згідно ч.1 статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частина 1 статті 79 КАС України передбачає, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Пояснення гр. ОСОБА_6 є не належними доказами, а тому не містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням сказаного, на думку суду прийнятті відповідачем податкові повідомлень-рішень від 20.09.2011 року №0000502320, №0000512320 та рішення про застосування фінансових санкцій від 20.09.2011 року №11121/10/23-28 ґрунтуються на основі доказів, що є неналежними та не містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи, а отже в контексті ч.3 ст. 2 КАС України є протравними та підлягають скасуванню.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 70, 71, 79, 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2011 року №0000502320, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 008,00 грн..
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2011 року №0000512320, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 358,00 грн..
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2011 року №11121/10/24-028, яким до позивача застосовано суму фінансових санкцій в розмірі 8 500,00 грн..
5. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3, 40 грн..
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_7