Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
26 серпня 2010 року Справа № 2а-2514/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І., при секретарі Валявській О.О.,
за участю:
позивача -представник ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості по фінансових санкціях та пені,
Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені в сумі 807 грн.42 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідачем у строки визначені законом не сплачено страхові внески. Сплата страхових внесків відповідачем здійснювалась пізніше 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду.
В зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача ОСОБА_3 за №№ 400, 401 від 19.10.2009 р. застосовано фінансові санкції та нараховано пеню в загальній сумі 807 грн. 42 коп., заборгованість відповідачем не сплачена.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 27, 37).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 31.08.2010 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення осіб які брали участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, затвердженої Постановою ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою Мін'юстом України 16.01.2004 р. за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону. Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які, відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
На підставі ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
На підставі ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п.п. 2.1.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, зі змінами та доповненнями, платниками страхових внесків є, зокрема, такі страхувальники як роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
В зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни органом УПФУ за період з 20.02.2006 р. по 21.08.2006 р. застосовано до відповідача фінансову санкцію та нараховано пеню ОСОБА_3 № 400 від 19.10.2009 р. -11 грн. 13 коп. сума штрафу, 20 грн. 26 коп.. - сума пені (а.с. 6) За період з 31.03.2006 р. по 12.12.2008 р. ОСОБА_3 № 401 від 19.10.2009 р. до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 71 грн.39 коп. та нараховано пеню -704 грн. 64 коп. (а.с.8) Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 4) примірники Рішень направлений відповідачу 19.10.2009 р. та отримані адресатом 28.10.2009 р. Рішення відповідачем не оскаржені.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №№1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-ІV, одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
З доказів, наданих позивачем, а саме, розрахунку (а.с. 3) вбачається, що заборгованість позивачем розрахована у відповідності до норм п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-ІV та р. 9, р. 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Згідно п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до наведеного факт заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по сплаті фінансових санкцій в сумі 82,52 грн., пені в сумі 724,90 грн. підтвердився в ході судового розгляду. Загальна сума заборгованості складає 807 грн.42 коп.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, або інших доказів в обґрунтування її відсутності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі підлягають задоволенню в повному обсязі.
Так як судове рішення ухвалене по справі у якій позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Шабанова, 15, с. Крупське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, на користь управління Пенсійного фонду в Кіровоградському районі заборгованість в сумі 807,42 грн. (вісімсот сім грн. 42 коп.) з яких: 82 грн. 52 коп. заборгованість по фінансових санкціях, 724 грн. 90 коп. заборгованість по пені, за періоди з 20.02.2006 р. по 21.08.2006 р, з 31.03.2006 р. по 12.12.2008 р.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення постанови, апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_4