30 липня 2015 року (16 год. 20 хв.) Справа № 808/3186/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Енергобанк» Ільчук Олександра Павловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
15.06.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Енергобанк» Ільчук Олександра Павловича (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через установи банку ПАТ КБ «Приватбанк»; зобов'язати відповідача включити дані позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через установи банку ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 8838,50, що станом на 13.02.2015 (на час введення тимчасової адміністрації) за офіційним курсом НБУ є еквівалентним 229005,00 грн.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що бездіяльність відповідача є незаконною та порушує законне право позивача на отримання гарантованої суми вкладу. Зазначив, що бездіяльність відповідача щодо не включення до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ухвалою від 17.06.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 02.07.2015.
У судове засідання 02.07.2015 представник відповідача не прибув, через що судовий розгляд був відкладений на 15.07.2015.
У судове засідання 15.07.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.
15.07.2015 від позивача до суду надійшло клопотання розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Ухвалою від 15.07.2015, оскільки станом на 15.07.2015 у суду були відсутні відомості про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 15.07.2015, розгляд справи було відкладено на 30.07.2015.
У судове засідання 30.07.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Станом на 22.01.2015 позивач мав відкритий поточний рахунок в ПАТ «Енергобанк» НОМЕР_2, кошти з якого в подальшому були перераховані на депозитний рахунок позивача НОМЕР_2, що підтверджується меморіальним ордером від 22.01.2015 №133632.
22.01.2015 між позивачем та ПАТ «Енергобанк» було укладено договір № ДФ-122351-0702 про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку, за яким банк приймає від клієнта на зберігання грошові кошти у сумі 8838 доларів США 50 центів на строк 32 дні, з 22 січня 2015 року по 23 лютого 2015 року зі сплатою 8,00 % річних.
Як передбачено п. 1.2 Договору, банк зберігає вклад на вкладному рахунку позивача НОМЕР_2, відкритому в ПАТ «Енергобанк» та нараховує відсотки за користування вкладом, виходячи з тривалості року 365 (365) календарних днів, за фактичну кількість календарних днів розміщення вкладу на вкладному рахунку позивача, починаючи від дня, наступного за датою розміщення суми вкладу, до дня, який передує його фактичному поверненню. При цьому сума відсотків при нарахуванні за вкладом в іноземній валюті округлюється до цілого значення грошових одиниць валюти.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що нараховані за вкладом відсотки не збільшують суму вкладу, та на їх суму не нараховуються відсотки.
Відповідно до пп. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Договору банк зобов'язався прийняти кошти від клієнта та зарахувати їх на вкладний рахунок, своєчасно нараховувати та сплачувати позивачу відсотки за користування вкладом у порядку та розмірі, передбаченими умовами цього договору; у випадках та у порядку, передбачених цим Договором, повернути суму вкладу і нараховані згідно з умовами цього Договору відсотки та закрити вкладний рахунок. Якщо по закінченню терміну дії вкладу позивач не вимагає повернення суми вкладу та не надав реквізитів для його перерахування, вклад вважається продовженим з наступного банківського дня після закінчення терміну дії вкладу на той самий термін з нарахуванням відсотків по ставці, що встановлюється відповідно до діючих тарифів банку на день продовження терміну дії договору.
Згідно з підпунктом 2.3.3 Договору, позивач зобов'язався протягом 3 (трьох) банківських днів з дати укладання Договору внести готівкою або перерахувати безготівковим шляхом грошові кошти на всю суму вкладу на вкладний рахунок позивача.
Як підтверджує меморіальний ордер від 22.01.2015 №133632 на вкладний вахунок позивача з поточного рахунку зараховано грошові кошти у розмірі 8838,50 доларів США.
Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2015 №48/БТ віднесено ПАТ «Енергобанк» до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку. Абзацом 22 пункту 2 резолютивної частини даної постанови було визначено, що з дня прийняття цієї постанови та до кінця строк, який визначений у п. 1 цієї постанови, для ПАТ «Енергобанк» було встановлене обмеження наступного змісту: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Наказом ПАТ «Енергобанк» від 26.01.2015 №5 на період дії постанови НБУ від 22.01.2015 №48/БТ з 22.01.2015 по 21.07.2015 були впроваджені обмеження в діяльності банку, серед яких: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів укладених до набрання чинності Постановою НБУ №48/БТ, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. При цьому додатковими заходами для забезпечення виконання такого обмеження було визначено - зафіксувати суму коштів за вкладами, що підлягають гарантуванню ФГВФО станом на початок операційного дня 23.01.2015.
Постановою Правління Національного банку України від 12.02.2015 №96 ПАТ «Енергобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №29 від 12.02.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Енергобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 13.02.2015 по 12.05.2015 включно, та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» Ільчука Олександра Павловича.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №93 від 30.04.2015 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» до 11.06.2015 (включно).
Відповідно до Постанови Національного банку України від 11.06.2015 №370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.06.2015 №115 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», з 12.06.2015 було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», а також призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Ільчука Олександра Павловича строком на 1 (один) рік з 12 червня 2015 року по 11 червня 2016 року (включно).
З офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua/payments/energobank-111.html) позивач дізнався, що з 21.04.2015 ПАТ «Енергобанк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 13.05.2015 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки) через установи Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк».
27.04.2015 адвокат Світличний О.Ю., що діяв в інтересах позивача, звернувся з адвокатським запитом до відповідача з проханням надати інформацію чи внесено позивача, за договором № ДФ-122347-0702 від 22.01.2015 про строковий банківський вклад з виплатою відсотків 8,00 % в кінці строку, з сумою вкладу 8838 доларів США 50 центів, що офіційним курсом НБУ є еквівалентним 199131 грн. до переліку вкладників.
На вказаний запит відповідачем була надана відповідь від 18.05.2015, якої в наданні інформації було відмовлено з тих підстав, що запитувана інформація містить банківську таємницю та не може бути розкрита на запит адвоката.
02.06.2015 позивач направив письмовий запит до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про надання інформації щодо включення позивача до переліку вкладників, проте відповіді на зазначений запит від ПАТ «КБ «ПриватБанк» не надійшло.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.07.2015 №136 було відсторонено провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення Ільчука Олександра Павловича від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» з 15.07.2015, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Брайка Станіслава Анатолійовича з 15.07.2015.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452 (далі - Закон №4452).
Відповідно до ст. 2 Закону №4452 банк-агент - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону;
виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;
вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;
ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства;
неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність»;
приймаючий банк - банк, який не належить до категорії проблемного або неплатоспроможного та який у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку приймає від неплатоспроможного банку частину або всі активи та зобов'язання;
реєстр учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - реєстр учасників Фонду) - реєстр, який ведеться Фондом та містить відомості про участь банку в системі обов'язкового гарантування вкладів фізичних осіб;
уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Судом встановлено, що в період з 12.01.2015 по 20.01.2015 на поточний рахунок позивача в ПАТ «Енергобанк» надійшли грошові кошти на загальну суму 8838,50 доларів США, що станом на 20.01.2015 становило 139402,66 грн. Грошові кошти надходили в такій послідовності: 12.01.2015 - 3400 доларів США, 13.01.2015 - 3400 доларів США та 20.01.2015 - 2038,50 доларів США.
Судом встановлено, що 22.01.2015 між позивачем та ПАТ «Енергобанк» укладено договір №ДФ-122351-0702 про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку.
Отже, позивач зробивши вклад до ПАТ «Енергобанк» набув статусу вкладника ПАТ «Енергобанк», в розумінні ст. 2 Закону №4452.
При цьому грошові кошти були перераховані за меморіальним ордером №133632 від 22.01.2015 з поточного рахунку позивача на його депозитний рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За приписами ч. 1, 2 Закону №4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону №4452 виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:
1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;
2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону;
3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;
4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів.
Відповідно до Постанови Національного банку України від 11.06.2025 №370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.06.2015 №115 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», з 12.06.2015 було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», а також призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Ільчука Олександра Павловича строком на 1 (один) рік з 12 червня 2015 року по 11 червня 2016 року (включно).
Судом встановлено, що з 21.04.2015 ПАТ «Енергобанк» розпочав виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 13.05.2015 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки) через установи ПАТ «КБ «ПриватБанк» -банка-агента.
За приписами ст. 26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах.
Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
Отже, позивач як вкладник ПАТ «Енергобанк», після прийняття рішення про ліквідацію зазначеного банку набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів.
Оскільки позивач є вкладником ПАТ «Енергобанк», що ліквідується, Фонд зобов'язаний відшкодувати кошти в розмірі вкладу позивача, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення банку з ринку.
Частиною 4 ст. 26 цього Закону визначено, що Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Суд зазначає, що ст. 26 Закону №4452 визначає вичерпний перелік випадків коли Фонд не відшкодовує кошти, проте відповідачем не надано жодного доказу того, що випадки зазначені в переліку розповсюджуються на позивача.
За приписами ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 4452, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 27 Закону № 4452, уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Таким чином, змістовний аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що оскільки позивач є вкладником коштів в ПАТ «Енергобанк», відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №4452 він мав бути включений відповідачем до переліку вкладників ПАТ «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.
Судом встановлено, що відповідачем після отримання рішення про ліквідацію банку ПАТ «Енергобанк» було сформовано перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Зазначене підтверджується письмовими запереченнями відповідача
Разом із тим, з письмових заперечень відповідача вбачається, що позивач не включений до переліку вкладників ПАТ «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене та беручи до уваги наявні у справі докази, суд доходить висновку, що позивача неправомірно не включено до переліку вкладників ПАТ «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відтак, бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Енергобанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною.
З наведених підстав вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через установи банку ПАТ «КБ «Приватбанк», є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку доводам відповідача суд зазначає, що згідно з ч. 2, 3 ст. 38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону №4452, уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Таким чином, порядок дій Уповноваженої особи Фонду у випадку виявлення ознак нікчемності укладених банком договорів законодавчо врегульований.
Разом із тим, аналіз положень Закону №4452 вказує на те, що вчинення Уповноваженою особою Фонду дій щодо застосування наслідків нікчемності тих чи інших договорів не звільняє таку особу від обов'язку протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, який прямо закріплено у частині другій статті 27 цього Закону.
Крім того, серед прав Уповноваженої особи Фонду, передбачених частиною другою ст. 37 Закону №4452, відсутнє право не включати до вищезазначеного переліку тих вкладників, договори з якими, на думку Уповноваженої особи, мають ознаки нікчемності.
Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору як про відкриття позивачем поточного рахунку в банку так і договору про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку від 22.01.2015 року № ДФ-122351-0702, укладеного між позивачем та ПАТ «Енергобанк». Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Доказів притягнення до кримінальної відповідальності позивача, службових осіб ПАТ «Енергобанк» щодо укладення та виконання умов Договору про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку від 22.01.2015 № ДФ-122351-0702 відповідач до суду не надав.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що перерахування коштів з поточного рахунку позивача на депозитний здійснено до того, як постановою Правління Національного банку України від 12.02.2015 №96 ПАТ «Енергобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Окрім того, суд наголошує, що згідно з п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону №4452, привілейований статус вкладника пов'язується з фактом отримання відсотків за вкладом, чого в даному випадку не відбулося відповідно до умов договору, у зв'язку з невиконанням банком його зобов'язань за договором, чого не заперечує і не спростовує відповідач.
Тому, говорити про укладення банком нікчемного правочину у вигляді відкриття вкладного рахунку на ім'я позивача, наразі відсутні правові підстави.
Оскільки вказаний Договір про строковий банківський вклад з виплатою відсотків в кінці строку від 22.01.2015 № ДФ-122351-0702 не є нікчемним та не визнаний у судовому порядку недійсним, то його умови повинні виконуватись, а грошові кошти - повертатись.
Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що позивачу на момент укладання договору банківського вкладу 22.01.2015 міг бути відомий зміст постанови НБУ від 22.01.2015, яка в силу приписів ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» становить банківську таємницю, є неспроможним, оскільки відповідачем суду не надано жодного доказу, що будь-хто із співробітників ПАТ «Енергобанк», а тим більше позивач, був обізнаний 22.01.2015 про існування такої постанови НБУ.
Також зі змісту абзацу 22 пункту 2 резолютивної частини постанови НБУ №48/БТ вбачається, що дане обмеження не поширюється на договори, укладені до набрання чинності цією постановою. При цьому в тексті постанови не зазначено з якої дати вона набирає чинності, так само жоден нормативний акт, який діяв в період з 01.01.2015 по 10.07.2015, не визначав порядок набрання чинності такими актами Національного банку України.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача включити дані позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Позивач, в якості відповідача по цій справі визначив Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» Ільчука Олександра Павловича.
Як встановлено судом, відповідно до постанови Правління НБУ від 11.06.2015 №370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 №115 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Ільчука Олександра Павловича строком на 1 рік з 12.06.2015 до 11.06.2016 включно.
Суд зазначає, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.07.2015 №136 «Про заміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» уповноваженою особою на ліквідацію банку призначено Брайка Станіслава Анатолійовича з 15.07.2015.
Отже, починаючи з 15.07.2015 Ільчук Олександр Павлович, згідно зазначеного рішення, не є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк», а тому не наділений повноваженнями щодо включення даних позивача до переліку вкладників ПАТ «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Оскільки, призначена з 15.07.2015 уповноважена особа на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко Станіслав Анатолійович не є стороною в даному адміністративному процесі - відповідачем по справі, то суд не може зобов'язати його включити дані позивача до переліку вкладників ПАТ «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З наведених підстав, зазначена позовна вимога є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в наведеній вище частині.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що ч. 3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на те, що заявлені в адміністративному позові вимоги носять немайновий характер, а позов підлягає частковому задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути відповідну частину понесених нею і документально підтверджених судових витрат у даній справі, а саме судовий збір у розмірі 36,54 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Енергобанк» Ільчук Олександра Павловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Ільчука Олександра Павловича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах суми гарантування вкладу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль