03 серпня 2015 р. Справа № 532/565/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05.06.2015р. по справі №532/565/15-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області третя особа Комунальне підприємство "Благоустрій Кременчука"
про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якому, з урахування наданих уточнень, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці»;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна»;
- зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради здійснити поворот виконання рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за №490 від 22.05.2012 року та за №495 від 25.05.2012 року, якими скасовано дозволи на розміщення зовнішньої реклами та здійснено демонтаж та евакуацію рекламних засобів, шляхом встановлення демонтованих рекламних засобів за вказаними в дозволах адресами.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради позивачем отримано дозволи на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці Полтавської області за адресами: бульвар Пушкіна, в районі буд. №7, вул. Красіна, біля буд. №67, перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна (11), перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна, вул. Халаменюка, в районі ТЦ «Амстор», вул. Воровського, в районі буд. №35/6, вул. Говорова, напроти «Авторинку», вул. 50-річчя СРСР, біля будинку №41-а, вул.Українська, в районі автосервісу, пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (2), пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (3), вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №490 від 22.05.2012 року вказані дозволи були скасовані. Як на підставу скасування дозволів, відповідач посилається на відсутність укладених договорів по утриманню закріпленої прилеглої території та спеціальних конструкцій, а також невідповідність місць встановлення та форм рекламних засобів, ескізам (проектній документації), що підтверджується актами обстежень, відповідно до п.8.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Кременчуці. Однак, таке рішення міськвиконкому суперечить Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 20.12.2003 року, згідно п.31 яких, дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або непереоформлення дозволу в установленому порядку. Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним. Таким чином, спірне рішення №490 від 22.05.2012 року про скасування позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці є протиправним. Крім того, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для демонтажу та евакуації належних позивачу рекламних засобів, то оскаржуване рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна» також є незаконним, та як наслідок, демонтовані на його підставі рекламні засоби підлягають встановленню за вказаними в дозволах адресами.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10.04.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи КП «Благоустрій Кременчука».
Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05.06.2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №490 від 22.05.2012 року про скасування позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук Полтавської області, за вказаними в ньому адресами.
Визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 495 від 25.05.2012 року про демонтаж та евакуацію рухомого майна.
Зобов'язано виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, здійснити поворот виконання рішень №490 від 22.05.2012 року та №495 від 25.05.2012 року, шляхом встановлення на попередніх місцях демонтованих рекламних засобів у м.Кременчук Полтавської області: вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28 (згідно дозволу на розміщення рекламних засобів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 із строком дії до 23.10.2016).
Зобов'язано КП «Благоустрій Кременчука» повернути позивачу демонтовані рекламні засоби за адресами: бульвар Пушкіна, в районі буд. №7, вул. Красіна, біля буд. №67, перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна (11), перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна, вул. Халаменюка, в районі ТЦ «Амстор», вул. Воровського, в районі буд. №35/6, вул. Говорова, напроти «Авторинку», вул. 50-річчя СРСР, біля будинку №41-а, вул. Українська, в районі автосервісу, пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (2), пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (3) (із строком дії дозволу на розміщення реклами до 01.08.2013 року).
Стягнуто з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 32 грн.
Не погодившись із судовим рішенням, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі просить змінити постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05.06.2015 року, а саме: зобов'язати Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області здійснити поворот виконання рішень №490 від 22.05.2012 року та за №495 від 25.05.2012 року, шляхом встановлення на попередніх місцях демонтованих рекламних засобів у м.Кременчуці бульвар Пушкіна, в районі буд. №7, вул. Красіна, біля буд. №67, перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна (11), перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна, вул. Халаменюка, в районі ТЦ «Амстор», вул. Воровського, в районі буд. №35/6, вул. Говорова, напроти «Авторинку», вул. 50-річчя СРСР, біля будинку №41-а, вул. Українська, в районі автосервісу, пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (2), пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (3), вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28. В частині повернення рекламних засобів власнику постанову суду першої інстанції скасувати.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на протиправність оскаржуваної постанови в частині повернення рекламних засобів власнику.
Вказує, що незаконними рішеннями виконавчого комітету права позивача було порушено, оскільки на їх підставі рекламні засоби були демонтовані, а строк дії дозволів закінчився. В свою чергу, оскільки продовжити строк дії дозволу без самого рекламного засобу неможливо, то демонтовані відповідачем рекламні засоби підлягають поверненню на попередніх місцях
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що станом на час винесення оскаржуваних рішень порядок розміщення зовнішньої реклами у м. Кременчук був врегульований Правилами розміщення реклами у м.Кременчуці, затвердженими рішеннями Кременчуцької міської ради від 31.05.2011 р., які є нормативно-правовим актом місцевого значення, на час прийняття оспорюваного рішення були діючими, не скасовані та не визнані у встановленому законом порядку такими, що не відповідають нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. На підставі викладеного, відповідач мав встановлене законом право на скасування позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук з посиланням на положення вказаних правил. Крім того, оскільки згідно рішення №495 від 25.05.2012 року демонтаж та евакуацію рухового майна було доручено виконати КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», а КП «Благоустрій Кременчука» повинно забезпечити тимчасове зберігання евакуйованого майна в спеціально відведених місцях, то зобов'язання відповідача здійснити поворот виконання рішень шляхом встановлення демонтованих рекламних засобів є неправомірним, оскільки останній не здійснював демонтаж вказаних конструкцій.
Третя особа - КП «Благоустрій Кременчука», правом надання письмових заперечень не скористався.
Представники сторін у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Також враховуючи, що відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника, у зв'язку з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справи визначених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в 2010-2012р.р., на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради, позивач отримала дозволи на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук Полтавської області за адресами: бульвар Пушкіна, в районі буд. №7, вул. Красіна, біля буд. №67, перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна (11), перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна, вул. Халаменюка, в районі ТЦ «Амстор», вул. Воровського, в районі буд. №35/6, вул. Говорова, напроти «Авторинку», вул. 50-річчя СРСР, біля будинку №41-а, вул.Українська, в районі автосервісу, пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (2), пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (3), вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28. Строк дії даних дозволів - січень-серпень 2013 року, а дозволу на розміщення зовнішньої реклами по вул. 60-річчя Жовтня, район буд. №94/28 - до 23.10.2016 року.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №490 від 22.05.2012 року, вищезазначені дозволи були скасовані відповідно до п.п. 6.6, 8.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук, в зв'язку з відсутністю укладених договорів по утриманню закріпленої прилеглої території та спеціальних конструкцій, а також невідповідністю місць встановлення та форм рекламних засобів, ескізам (проектній документації), що підтверджується актами обстежень.
Рішенням виконкому Кременчуцької міської ради за № 495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна» вирішено провести демонтаж та евакуацію майна в м. Кременчуці, а саме металоконструкцій, що належать позивачу.
Підставою для прийняття вказаного рішення було невиконання позивачем п. 15 рішення виконкому Кременчуцької міської ради за № 490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці» щодо самостійного демонтажу рекламних засобів, а також приписи Закону України «Про благоустрій населеного пункту», Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Кременчуці, затверджених рішенням Кременчуцької міської ради від 31.05.2011р., Положення про порядок евакуації та демонтажу рухомого майна, що розміщене на об'єктах благоустрою з порушенням Правил благоустрою території міста Кременчука, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 27.03.2012р., ст.ст. 29, 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Як вказує відповідач, вищевказані рекламні засоби в послідуючому були демонтовані та евакуйовані КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», та знаходяться на тимчасовому зберіганні в КП «Благоустрій Кременчука».
Позивач, не погодившись із оскаржуваними рішеннями та проведенням демонтажу належних їй рекламних засобів, звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи рішення за №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці» виконком Кременчуцької міської ради діяв всупереч приписам п.31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 20.12.2003 року. Таким чином, вищевказане рішення та рішення про демонтаж належних позивачу рекламних засобів є незаконними, в зв'язку з чим підлягають скасуванню. Крім того, суд дійшов висновку, що оскільки дозвіл на розміщення позивачем рекламного засобу за адресою вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28 є діючим, то даний засіб підлягає поверненню та встановленню відповідачем на попередньому місці. Разом з тим, оскільки строк дії дозволів на інші рекламні засоби закінчився, то дані конструкції підлягають поверненню позивачу КП «Благоустрій Кременчука». Також суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 32 грн.
Колегія суддів частково погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно п. 13 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються ОСОБА_2 Міністрів України.
Вихоядячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що повноваження з визначення порядку розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах та надання відповідних дозволів належать до компетенції виконавчих комітетів міських рад.
Приймаючи рішення про скасування дозволу на розміщення реклами виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області виходив з того, що позивачем в порушення п.п. 6.6, 8.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук, затверджених рішенням Кременчуцької міської ради від 31.05.2011 р., не було укладено договори по утриманню закріпленої прилеглої території та спеціальних конструкцій, а також місця встановлення та форми рекламних засобів не відповідають проектній документації.
Так, відповідно до п. 8.1 вищевказаних Правил визначено, що дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого комітету міської ради у разі виявлення невідповідності місця встановлення або форми рекламного засобу ескізу (проектній документації), погодженому управлінням містобудування та архітектури, а також у разі невиконання вимог та умов дозвільних документів на розміщення спеціальної конструкції.
Згідно з п. 6.6. Правил, у разі розміщення реклами з окремо розташованим рекламним засобом замовник зобов'язаний погодити примірник дозволу відділом контролю за станом благоустрою виконкому Кременчуцької міської ради, з укладанням договору по утриманню закріпленої прилеглої території та спеціальної конструкції. У вказаному пункті зазначено, що наведені вимоги розповсюджуються на рекламні засоби, які були розташовані раніше.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Правила розміщення реклами у м.Кременчуці, затверджені рішенням Кременчуцької міської ради від 31.05.2011 року, розроблені на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про рекламу», Закону України л «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 29.12.2003 р. за № 2067, тощо.
Відповідно до положень п. 31 Типових правил дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами, у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або непереоформлення дозволу в установленому порядку. Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним. Рішення про скасування дозволу фіксується в журналі реєстрації та надсилається робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами. Рішення про скасування дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.
З огляду на зазначені норми, колегія суддів вказує на те, що скасування дозволу до закінчення строку дії (за відсутності заяви розповсюджувача реклами) можливо лише при наявності певних підстав:
- невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців, або
- непереоформлення дозволу в установленому порядку.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про ОСОБА_2 Міністрів України» (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення), ОСОБА_2 Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. ОСОБА_2 Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов ОСОБА_2 Міністрів України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Правила розміщення реклами у м.Кременчуці, затверджені рішенням Кременчуцької міської ради від 31.05.2011 року, розроблені на виконання Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 29.12.2003 р. за №2067, і не можуть суперечити зазначеній Постанові, або встановлювати додаткові підстави для скасування дозволу, ні ж ті, що зазначені в Постанові КМ України № 2067.
Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час прийняття оспорюваного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №44 від 31.01.2014 р. були відсутні вичерпні підстави (п. 31 Типових правил) для скасування до закінчення строку дії дозволів виданих позивачу.
З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці», оскільки прийнято всупереч приписам п.31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 20.12.2003 року.
Також колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна», оскільки дане рішення є похідним від рішення №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці».
Крім того, станом на час прийняття рішення №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна», Козельщинським районним судом по справі №1611/559/2012 (провадження №2а/1611/112/12) була винесена ухвала про забезпечення позову, якою заборонено відповідачу до вирішення спору між сторонами проводити демонтаж рекламних засобів у місті Кременчуці бульвар Пушкіна, в районі будинку 7, м. Кременчук, вулиця Красіна, біля будинку № 67, перехрестя вулиці 60-річчя Жовтня та вулиці Красіна (11), м. Кременчук, перехрестя вулиці 60-річчя Жовтня та вулиці Красіна, м. Кременчук, вулиця Халаменюка, в районі торгівельного центру "Амстор", м. Кременчук, вулиця Воровського, в районі будинку № 35/6, м. Кременчук, вулиця Говорова, напроти «Авторинку», м.Кременчук, вулиця 50-річчя СРСР, біля будинку № 41-а, м. Кременчук, вулиця Українська, в районі автосервісу, м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзавод (2), м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзавод (3), м. Кременчук, вулиця 60-річчя Жовтня, район будинку №94/28. Вказана ухвала відповідачем в апеляційному порядку оскаржена не була.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування рішень виконкому Кременчуцької міської ради №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці» та №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна» є законним та обґрунтованими, в зв'язку з чим, скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо наявності у виконавчого комітету встановленого законом права на скасування позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук з посиланням на положення Правил розміщення реклами у м.Кременчуці, затвердженими рішеннями Кременчуцької міської ради від 31.05.2011 р., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать приписам п.31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 20.12.2003 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Колегія суддів вказує на те, що судом першої інстанції задоволено позов в частині визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці» та №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна» та допущено поворот їх виконання, зобов'язавши виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, здійснити поворот виконання рішень №490 від 22.05.2012 року та №495 від 25.05.2012 року, шляхом встановлення на попередніх місцях демонтованих рекламних засобів у м.Кременчук Полтавської області: вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28 (згідно дозволу на розміщення рекламних засобів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 із строком дії до 23.10.2016), а також зобов'язавши КП «Благоустрій Кременчука» повернути позивачу демонтовані рекламні засоби за адресами: бульвар Пушкіна, в районі буд. №7, вул. Красіна, біля буд. №67, перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна (11), перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна, вул. Халаменюка, в районі ТЦ «Амстор», вул. Воровського, в районі буд. №35/6, вул. Говорова, напроти «Авторинку», вул. 50-річчя СРСР, біля будинку №41-а, вул. Українська, в районі автосервісу, пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (2), пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (3) (із строком дії дозволу на розміщення реклами до 01.08.2013 року).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, задовольняючи позов в частині здійснення повороту спірного рішення, шляхом зобов'язання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області встановити на попередніх місцях демонтовані рекламні засоби належні позивачу, а КП «Благоустрій Кременчука» повернути позивачу демонтовані рекламні засоби, було дотримано норм п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, а саме: визнавши протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, в даному випадку, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, суд першої інстанції допустив поворот виконання цього рішення, детально зазначивши спосіб його здійснення.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо неправомірного зобов'язання судом третю особу повернути позивачу частину демонтованих рекламних засобів, оскільки дані засоби підлягають поверненню відповідачем на попередніх місцях, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як було встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось позивачем, строк дії дозволів на дані рекламні засоби закінчився, в зв'язку з чим, правові підстави для повернення їх на попереднє місце розташування відсутні.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірне зобов'язання судом встановити частину демонтованих рекламних засобів на попередніх місцях, оскільки їх демонтаж та евакуація проводилась КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» та на даний час вони знаходяться на тимчасовому зберіганні в КП «Благоустрій Кременчука», колегія суддів вважає помилковими, оскільки демонтаж вказаних засобів був проведений саме на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, яке визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, а тому, саме на відповідача покладено обов'язок повороту вказаного рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення вказаної частини позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази з приводу незаконості оскаржуваних рішень відповідача, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.
Разом з тим, дійшовши правомірного висновку про обґрунтованість вказаної частини позовних вимог, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що виявилось в наступному.
Відповідно до ч.1.ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаний з розглядом справи.
Встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 32 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 25.05.2012 року.
Так, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позивачем вимоги носять немайновий характер, проте в частині розподілу судових витрат між сторонами не врахував вимог ч. 3 ст. 94 КАС України якою передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Разом з тим, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції в порушення вимог ч. 3 ст. 94 КАС України необґрунтовано стягнув на користь позивача всю суму сплаченого останнім судового збору.
Крім того, під час розподілу судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову підлягає стягненню на його користь з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Пунктом 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), зокрема, зазначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.
Відповідно до п. 19 Порядку, безспірне списання коштів з державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Колегія суддів зазначає, що виконання судових рішень в адміністративних справах про стягнення судових витрат з державного або місцевого бюджету повинно здійснюватись органами Державного казначейства шляхом списання коштів з рахунків відповідного бюджету, до якого зараховувались надходження від сплати цих судових витрат, за умови надання особою, на користь якої ухвалене рішення, всіх підтверджуючих документів.
Таким чином судовий збір повертається за рахунок зарахованої суми коштів до бюджету, внесеної позивачем, з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховувались.
Матеріалами справи підтверджено, що першочергово позивач звернувся із даним позовом до Козельщинського районного суду Полтавської області та сплатив суму судового збору. Проте, згідно ухвали від 17.08.2012 року справа була передана на розгляд до Кобеляцького районного суду Полтавської області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково присуджено стягнення на користь позивача повної суми сплаченого судового збору з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Враховуючи наведене, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, з урахуванням часткового задоволення заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу із відповідного місцевого бюджету у розмірі 16 грн. 00 коп., а тому рішення суду в частині стягнення з відповідача судового збору у розмірі 32 грн. підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області - задовольнити частково.
Постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05.06.2015р. по справі №532/565/15-а скасувати в частині стягнення з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судових витрати по оплаті судового збору в сумі 32 грн.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з місцевого бюджету (р/р 31217206700189, отримувач: Управління Державного казначейства у Козельщинському районі, код 37812571, банк ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 (шістнадцять) грн. 00 коп.
В іншій частині постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05.06.2015р. по справі №532/565/15-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст постанови виготовлено 05.08.2015 року.