Справа: № 826/15635/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, в якому просив суд: визнати протиправними дії Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України щодо ненадання інформації на інформаційний запит ОСОБА_5 від 13 травня 2014 року та зобов'язати Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України надати ОСОБА_5 запитувану ним інформацію в інформаційному запиті від 13 травня 2014 року.
Власні доводи мотивує тим, що відповідач листом від 16.05.2014 р. за № ДЦ-01-3132/0/6-14 не надав повної інформації на запит від 13 травня 2014 року, а спеціалісти центру зайнятості не надали завірені в установленому порядку правила оформлення персональної картки та додатків до неї, чим порушили Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач подав до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України електронний запит на інформацію шляхом заповнення 13 травня 2014 року відповідного бланку в електронній формі на офіційному веб-сайті розпорядника, в якому, на підставі статей 13, 19-21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» просив: 1) виготовити копію правил оформлення персональної картки особи, яка звернулася до служби зайнятості для реєстрації та додатків до неї; 2) завірити виготовлену копію відповідно до вимог пунктів 76-78 Типової інструкції з діловодства, затвердженої ПКМУ від 30.11.2011 № 1242 та надати цю копію разом з відповіддю на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (а.с. 30).
Відповідач, листом від 16.05.2014 № ДЦ-01-3132/0/6-14, за підписом заступника директора С. Тюлєнєва, повідомив заявника, що процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центрами зайнятості державної служби зайнятості з метою отримання ними соціальних послуг визначає Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу, що затверджений постановою КМУ від 20 березня 2013 № 198. Також відповідач зазначив, які відомості, відповідно до названого Порядку зазначаються у персональній картці, а також повідомив, що форма персональної картки та додатки до неї затверджена наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 року за №270 «Про затвердження форми Персональної картки та додатків до неї, заяви про надання статусу безробітного та направлення на працевлаштування» (а.с. 5).
Позивач, посилаючись на те, що зазначеним листом-відповіддю відповідач не надав запитуваної інформації, що свідчить про протиправність дій відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом владних повноважень не було допущено порушень вимог законодавства, а також не було обмежено право позивача на отримання публічної інформації, в свою чергу, відповідач належним чином розглянув його електронний запит, на що було надано обґрунтовану відповідь, відтак, вимоги позивача є безпідставними.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду попередньої інстанції та доводам апеляційної скарги та, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію;4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Таким чином, за змістом наведеного у статті 1 Закону № 2939-VI визначення, видається за можливе виокремити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.
В даному випадку, позивач, звертаючись до відповідача з інформаційним запитом, просив, зокрема, виготовити копію правил оформлення персональної картки особи, яка звернулася до служби зайнятості для реєстрації та додатків до неї, завірити виготовлену копію та надати цю копію разом з відповіддю на запит.
Як вірно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач, у відповідь на запит повідомив позивача на підставі яких нормативно-правових актів спеціалісти центру зайнятості заповнюють персональну картку.
Так, зокрема відповідачем зазначено, що процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центрами зайнятості державної служби зайнятості з метою отримання ними соціальних послуг визначає Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу, що затверджений постановою КМУ від 20 березня 2013 № 198 (далі по тексту - Прядок № 198). Також відповідач зазначив, які відомості, відповідно до названого Порядку зазначаються у персональній картці, фактично роз'яснивши позивачу правила її заповнення, а також повідомив, що форма персональної картки та додатки до неї затверджена наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 року за №270 «Про затвердження форми Персональної картки та додатків до неї, заяви про надання статусу безробітного та направлення на працевлаштування» (далі по тексту - Наказ № 270).
При цьому, апеляційний суд враховує доводи відповідача, що визначення будь-яких правил заповнення персональної картки, не передбачено чинним законодавством.
В свою чергу, на думку судової колегії, безпідставними є посилання позивача, що відповідач повинен був виготовити копії нормативно-правових актів, на які він посилався у відповіді на запит, що стосуються правил оформлення персональної картки особи та додатків до неї, завірити їх належним чином та надати позивачу, з огляду на нормативну необґрунтованість таких доводів.
Відповідно до п.76 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року за №1242 установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу. У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що, оскільки нормативно-правові акти, з приводу яких звертався позивач, не створювались відповідачем та не знаходились у володінні суб'єкта владних повноважень на час подання запиту, то, відповідно, суб'єктом владних повноважень не було допущено порушень вимог законодавства, а також не було обмежено право позивача на отримання публічної інформації.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст Ухвали виготовлено 05 серпня 2015 року.
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.