Справа: № 711/1885/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Михальченко Ю. В.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
06 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Тур В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, управління соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ОСОБА_2 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до УСЗН Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і здійснювати її до 19.12.2015 р. з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2015 р. адміністративний позов за період з 12.03.2013 р. по 12.09.2014 р. залишено без розгляду.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2015 р. позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради нарахувати ОСОБА_2 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.09.2014 року до 31 грудня 2014 року згідно з вимогами ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік, з врахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач та позивач подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення чи задовольнити у повному обсязі у відповідності до доводів кожного з апелянтів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити частково, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку у відповідача, є особою, застрахованою в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням відповідача від 18.03.2013 року ОСОБА_2 призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як працюючій особі, на період з 12.03.2013 року по 19.12.2015 року в сумі 130 грн.
Листом від 19.02.2015 р. № 496/28-2/04 відповідач повідомив позивача про те, що з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 р. їй припинена виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 01.01.2015 р. поновлена (а. с. 4 - 5).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 розд. ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виключено розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку".
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 208 (яка набрала чинності 04.07.2014 р.) виключено розділ "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 р., яким визначено умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Враховуючи те, що з 01.07.2014 р. у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виключено розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку", який передбачав виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підстави для виплати такої допомоги після 01.07.2014 р. , на думку колегії суддів, відсутні.
В свою чергу, при ухваленні судового рішення на користь позивача, суд першої інстанції здійснив посилання на ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якою було передбачено (до втрати чинності Законом з 01.01.2015 р.), що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції чинній до 01.01.2008 року, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 - 44 цього Закону).
За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).
Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Отже, обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.
За таких обставин, вимоги позивача щодо покладення обов'язку по здійсненню перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за приписами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за вказаним Законом покладено на роботодавця.
Аналогічна правова позиція викладена судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 583/381/15-а.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з 01.07.2014 р. виплата допомоги позивачу припинена правомірно.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують позицію суду першої інстанції та колегією суддів приймаються в якості належних, в той час як доводи апеляційної скарги позивача колегією суддів відхиляються в тому числі і з тієї підстави, що з адміністративного позову чітко вбачається оскарження невиплати допомоги з 01.07.2014 р. по січень 2015 р., а отже, вимоги в суді апеляційної інстанції про зобов'язання відповідача виплачувати допомогу з 01.01.2015 р. по 19.12.2015 р. є необґрунтованими та не відповідають нормам КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2015 р. в частині задоволення позовних вимог скасувати.
В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2015 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.