Справа: № 357/1602/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П.Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
04 серпня 2015 року м. Київ
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області, ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії,-
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності щодо не здійснення нарахування та виплати з 01.01.2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю , у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком відповідно ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною; зобов»язання Відповідача провести Позивачу з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною відмову Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті Позивачу пенсії у розмірах, передбачених ст.ст.39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 10.06.2014 року по 15.08.2014 року включно; зобов'язано Відповідача перерахувати та виплатити Позивачу пенсію за період з 10.06.2014 року по 15.08.2014 року включно у розмірах, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством за відповідний період, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Рішення суду першої інстанції прийняте в порядку скороченого провадження.
Відповідно ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 частини першої статті 183-2.
З огляду на викладене та враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийнято у порядку скороченого провадження, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно п.3 ч.1 ст.197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач має статус особи, потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером та відповідно ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4-ї категорії, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно ст. 39 Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а відповідно до неї в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.51 цього Закону особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов частково, виходив з того, що дії Відповідача щодо виплати Позивачу соціальних гарантій, передбачених ст.ст.39, 51 Закону за період з 10.06.2014 по 15.08.2014 є протиправними.
Згідно п.5 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Предметом даного спору є оскарження дій Відповідача щодо виплати Позивачу соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 січня 2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що даний позов було подано до суду 10 грудня 2014 року.
Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Відповідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, строк на звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, Позивачем пропущено.
Згідно п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 09.06.2014 року слід залишити без розгляду, у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску Позивачем строку звернення до суду.
Натомість, суд першої інстанції, порушуючи вимоги ст.ст.99, 100, 155 КАС України позовні вимоги за вказаний період залишив без задоволення.
Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог за період з 10.06.2014 року по 15.08.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України від 16 січня 2014 року №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон №719-VII) не було встановлено будь-яких обмежень щодо застосування ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Лише з прийняттям Закону України від 31 липня 2014 року №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03.08.2014 року, внесені зміни до Прикінцевих положень Закону №719-VII. Зокрема Прикінцеві положення Закону №719-VII доповнено статтею 6-7 такого змісту: установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 із наступними змінами), статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 із наступними змінами), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 15, ст. 111 із наступними змінами), статей 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 із наступними змінами), пункту «ж» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19 із наступними змінами), статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425 із наступними змінами), статті 43 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433 із наступними змінами), статей 6 1, 6 2, 6 3 та 6 4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 24, ст. 182 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року (дата набуття чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік») застосуванню підлягають положення ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 03.08.2014 року - рішення Кабінету Міністрів України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявностіть підстав для задоволення вимог Позивача про здійснення перерахунку додаткової пенсії Позивача та доплати до пенсії за період, починаючи з 10.06.2014 року по 02.08.2014 року.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позову за період з 03.08.2014 по 15.08.2014.
Доводи апеляційних скарг частково спростовують висновки суду першої інстанції.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову.
За приписами ч.10 ст.183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.183-2, 155, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 09.06.2014 року залишити без розгляду.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії у розмірах, передбачених ст.ст.39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 10.06.2014 року по 02.08.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за період з 10.06.2014 року по 02.08.2014 року включно у розмірах, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством за відповідний період, з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.