Справа: № 826/9469/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
04 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 р. у справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, державного підприємства лікувально-профілактичний комплекс «Феофанія» НАН України, Національної академії наук України про скасування рішення, -
Прокуратура Шевченківського району м. Києва звернулась до суду з позовом до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, державного підприємства лікувально-профілактичний комплекс «Феофанія» НАН України, Національної академії наук України про скасування рішення комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 22 червня 2010 року про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення загальною площею 5981,20 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року позовні вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, державного підприємства лікувально-профілактичний комплекс «Феофанія» НАН України, Національної академії наук України про скасування рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 22 червня 2010 року про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення загальною площею 5981,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 за реєстраційним номером 30762892, номер запису 9954-П в книзі 205П-140.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 11 серпня 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Заєць І.О., зареєстрований в реєстрі за №2007, відповідно до п.2.1 якого предметом іпотеки є нерухоме майно - нежилі будівлі загальною площею 5981,20 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, тому оскаржувана постанова безпосередньо стосується прав та інтересів апелянта.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання доручення прокуратури міста Києва прокуратурою Шевченківського району м. Києва проведено перевірку за зверненням Президента Національної академії наук Патона Б.Є. щодо правомірності дій КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».
Перевіркою встановлено, що на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 грудня 1999 року та додаткового рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 грудня 1999 року у справі №2-2288/99 державним реєстратором КП «БТІ» Горбатовою І.В. прийнято рішення від 22 червня 2010 року про державну реєстрацію права власності нерухоме майно загальною площею 5981,20 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 за реєстраційним номером 30762892, номер запису 9954-П в книзі 205П-140.
Вказаними рішеннями суду визнано за ОСОБА_2 право власності на вищезазначені нежитлові приміщення.
В обґрунтування позовних вимог Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва посилається на те, що відповідно до інформації Ворошиловського районного суду міста Донецька, наданої на запит старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в місті Києві Вижги В.В. зазначена справа судом не розглядалась, а під даним номером слухалась інша справа.
Таким чином, прокурор дійшов висновку про те, що реєстрація права власності на вищезазначене нежитлове приміщення здійснена на підставі неіснуючого рішення суду, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також п. 3.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що реєстрація права власності відбулась з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з огляду на наявність підстав для відмови у реєстрації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Особливості реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В силу ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.
До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.
Відповідно до пункту 3.4 Тимчасового положення передбачено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
За змістом п.10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (додаток 2 до Тимчасового положення №7/5) рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно ч.ч.1, 4, 13 ст.15 вищезазначеного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно п.1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавством чітко передбачено, що державна реєстрація прав можлива лише на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 грудня 1999 року та додаткового рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 грудня 1999 року у справі №2-2288/99 державним реєстратором КП «БТІ» Горбатовою І.В. прийнято рішення від 22 червня 2010 року про державну реєстрацію права власності нерухоме майно загальною площею 5981,20 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 за реєстраційним номером 30762892, номер запису 9954-П в книзі 205П-140.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що оскільки в матеріалах справи містяться листи Ворошиловського районного суду м.Донецька в яких зазначено, що вказаним судом у 1999 році не розглядалась справа сторонами де були ОСОБА_7 та ОСОБА_2, а саме це рішення слугувало підставою для реєстрування права власності на оскаржуване нерухоме майно, тому рішення державного реєстратора КП «БТІ» Горбатовою І.В. від 22 червня 2010 року про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення загальною площею 5981,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про протиправність рішення Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 22 червня 2010 року про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення загальною площею 5981,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 за реєстраційним номером 30762892, номер запису 9954-П в книзі 205П-140, у зв'язку із недотриманням державним реєстратором вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, оскільки в матеріалах справи наявні докази щодо відсутності відповідних судових рішень, на підставі яких було проведено державну реєстрацію, тому позовні вимоги про скасування рішення відповідача підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Повний текст рішення виготовлено 06.08.2015 року.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Мацедонська В.Е.
Лічевецький І.О.