Справа: № 370/419/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Тандир О.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
04 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря: Савін І.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Макарівському районні Київської області на постанову Макарівського районного суду Київської області від 10 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулась до Макарівського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про визнання дії відповідача протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 10 квітня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
У зв»язку з необхідністю виклику сторін з метою надання особистих пояснень, судом справу було призначено у судове засідання.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка досягла віку 55 років, що підтверджується копією паспорта.
26 грудня 2014 року позивачка звернулася до УПФ України у Макарівському районі із заявою про призначення трудової пенсії за віком.
Із листа УПФУ у Макарівському районі від 05.01.2015 року №138/Х-06 вбачається, що позивачці відмовлено в призначенні дострокової пенсії, оскільки страховий стаж становить лише 28 років 8 місяців та 23 дні, як це встановлено з наданих документів, зокрема з трудової книжки, дата заповнення якої починається з 10.05.1978 року.
Відповідно листа відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаєвський агротехнічний коледж» (а.с.15) в архіві відділу кадрів за вказаний період (липень 1974 року - квітень 1978 року) не знайдено наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи позивачки, особова картка відсутня. Згідно особових рахунків по бухгалтерії видано довідку про заробітну плату №414 від 10.12.2014 року (наказом від 15.12.2008 року №827 Немішаєвський радгосп - технікум перейменовано на відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаєвський агротехнічний коледж»).
Згідно з довідкою №414 від 10.12.2014 року сума заробітної плати ОСОБА_2. за період липень 1974 року - квітень 1978 року становить нуль гривень 02030 копійок. На всі виплати нараховано внески (єдиний внесок).
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років.
Згідно зі статтею 56 даного Закону до стажу зараховується також виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислюється відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотків за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.
У разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.
Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто і урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати відмовилася від отримання пенсії».
В судовому засіданні представник пенсійного органу пояснила, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивачка досягла 55 річного віку, проте її стаж роботи становить 28 років 11 місяців 23 дні, що підтверджується трудовою книжкою та прийнятою пенсійним органом до уваги довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.12.2014 року, виданої Немішщаївським агротехнічним коледжем.
Будь-яких доказів того, що позивачка працювала дояркою ще й у період жовтня 1976 року по квітень 1978 року судом встановлено не було.
Крім того, згідно з листом №22 від 02.02.2015 року Немішаївського агротехнічного коледжу, у архіві відділу кадрів за період з липня 1974 року по квітень 1978 року не знайдено наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи, особова карточка відсутня.
Відповідно до протоколу №1747 від 25.03.2015 року УПФ України у Макарівському районі Київської області загальний стаж роботи позивачки становить 28 років 11 місяців 23 дні, у зв»язку з чим відмовлено у призначенні пільгової пенсії відповідно до поданої заяви від 26.12.2014 року.
Розрахунок стажу роботи, який знаходиться в оригіналі пенсійної справи, судом апеляційної інстанції було досліджено в ході розгляду справи.
Зазначений документ судом апеляційної інстанції було витребувана у пенсійного органу та досліджено разом з оригіналом пенсійної справи на ім.»я позивачки.
Отже, рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці було прийнято пенсійним органом 25.03.2013 року, а не 05.01.2015 року як на те послалась позивачка та суд першої інстанції.
Лист від 05.01.2015 року № 1Х-06 УПФ України у Макарівському районі, на який посилається позивачка та суд, не є рішенням про відмову в призначенні пенсії, оскільки є лише повідомленням на відповідне звернення.
За таких обставин судова колегія вважає, що відповідачем правомірно було прийнято рішення щодо відмови у призначенні позивачці пенсії, оскільки стаж роботи останньої є меншим між 30 років у відповідності до вимог п.7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому рішення про відмову у призначення пенсії є законним.
З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, а тому вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районні Київської області задовольнити.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 10 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову наступного змісту.
Адміністративний позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 05 серпня 2015 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.