Справа: № 357/18572/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
30 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Чеботок Д.С,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 грудня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті йому як інваліду 2 групи 1 категорії з 01.07.2014 по 31.12.2014 державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, шляхом визнання протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 в розмірах, передбачених ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 29.06.2014 по 15.08.2014, зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за період з 29.06.2014 по 15.08.2014 у розмірах, передбачених ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірах 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач є інвалідом ІІ групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 письмово звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому розгорнуту довідку про розміри нарахованих і виплачених, починаючи з 01.06.2014, сум державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а у разі нарахування та виплат сум пенсій у розмірі меншому ніж передбачено ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії громадян, провести нарахування-перерахунок належних її пенсій у відповідності до норм чинного законодавства та виплатити недоотриману різницю.
Проте, УПФ України в м. Біла Церква відмовило позивачу, оскільки підстави для перерахунку та проведення доплат відсутні.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернувся за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.06.2014 по 15.08.2014 включно відповідач, нарахувавши та виплативши позивачу пенсію, передбачену статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі меншому, ніж встановлено цим Законом, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції в загалом є вірною, однак, хибним є позиція суду щодо необхідності задоволення позовних вимог по 15.08.2014, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 7 ч. 1 якого Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI.
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 6 липня 2011 прийнята постанова № 745.
У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що Кабінету Міністрів України делеговано право визначати порядок та розміри соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України.
Закони України про Державний бюджет України на 2012, 2013 роки містять аналогічні норми щодо виплати державної та додаткової пенсії у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012/2013 рік.
На виконання делегованих повноважень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року №1210, якою передбачено мінімальний розмір пенсії для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, у 2012 та 2013 роках державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст. 50, 54 Закону виплачується у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, вищезазначена норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» обмежена в часі лише 2013 роком.
Оскільки, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено застосування ст. ст. 50, 54 Закону у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України, правове регулювання спірних відносин у 2014 році здійснюється відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 03.08.2014 № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, розміри пенсій передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 03.08.2014.
Водночас, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 03.08.2014 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII, діє з 16.08.2014, хибним з огляду на наступне.
Як вбачається з листа Міністерства юстиції України від 30.09.2014 № 8546-0-4-14/10.2 «Про дату набрання чинності Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України, закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
При цьому статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
На сьогодні загальний порядок оприлюднення законів України встановлено у статті 139 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», якою передбачено, що підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у бюлетені «Відомості Верховної Ради України». Публікація законів у цих друкованих засобах масової інформації вважається офіційною.
Закон України від 31.07.2014 № 1622-VII включено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів 05.08.2014 з присвоєнням реєстраційного коду 73422/2014 та опубліковано в газетах «Голос України» від 02.08.2014 № 146 (текст Закону опубліковано без додатків до нього), «Урядовий кур'єр» від 09.08.2014 № 144 (текст Закону опубліковано без додатків до нього), в бюлетенях «Офіційний вісник України» від 15.08.2014 року № 63, ст. 1733 (Закон опубліковано разом з усіма додатками), «Відомості Верховної Ради України» від 29.08.2014 № 35, ст. 1180 (Закон опубліковано разом з усіма додатками).
Згідно з пунктом 2 цього Закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно до зазначеного та згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, Закон України від 31.07.2014 №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» набрав чинності 03.08.2014.
Підсумовуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача в частині проведення у 2014 виплат державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. ст. 50, 54 Закону за період з 29.06.2014 по 02.08.2014 включно.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 (справа №К/800/22206/15, № К/800/21672/15).
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно з ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, ухвалене судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог є правильним, однак, з неправильним застосування норм матеріального права, які не призвели до невірного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення, проте є підставою для його зміни.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква - задовольнити частково.
Змінити постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року, виклавши другий та третій абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції.
Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 в розмірах, передбачених ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 29.06.2014 по 02.08.2014 включно.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за період з 29.06.2014 по 02.08.2014 включно у розмірах, передбачених ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірах 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2015 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 05 серпня 2015 року.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.