Справа: № 737/384/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Морозов О.Б.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
30 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Чеботок Д.С,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
13 травня 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області щодо відмови у врахуванні при призначенні та виплаті пенсії з 30.06.2010, як державному службовцю даних, викладених у довідці Куликівської районної ради №01-04/176 від 30.04.2015.
Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, шляхом визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області щодо відмови у врахуванні при призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_2, як державному службовцю даних, викладених у довідці Куликівської районної ради Чернігівської області №01-04/176 від 30.04.2015 та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі
Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату, починаючи з 13.11.2014 щомісячної пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю, з урахуванням в заробітну плату, з якої обчислювалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених в довідці Куликівської районної ради Чернігівської області №01-04/176 від 30.04.2015, відповідно до норм законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, позивач 30 квітня 2015 року подала до пенсійного органу заяву про перерахунок пенсії в якій просила враховувати матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації.
Проте, пенсійний орган своїм листом від 08 травня 2015 року №919/05 повідомив, що ст. 33 Закону України «Про державну службу» до складових заробітної плати державного службовця такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не віднесені, а тому відсутні підстави для врахування їх при здійсненні розрахунку пенсії.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, відмовивши у здійсненні розрахунку пенсії державного службовця, з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та індексація заробітної плати діяв протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 13.11.2014.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в повному обсязі, з огляду на наступні обставини.
Статтею 1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 2 вказаного Закону, визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ч. 1 ст. 37 цього Закону, в редакції, що діяла на момент призначення пенсії).
Відповідно до частини п'ятої ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати .
Частиною першою ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року та від 28 травня 2013 року, а також в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2014 року (справа № К/9991/29282/12) від 13 лютого 2014 року (справа № К/800/24905/13; К/80022561/13) та від 03 квітня 2014 року (справа № К/800/55540/13).
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що судом першої інстанції помилково визначено дату, з якої необхідно здійснювати перерахунок такої пенсії, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зауважує, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мала дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі та не була позбавлена можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав.
Згідно із частини першої ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом 13.05.2015, водночас доказів поважності пропущення строків звернення до адміністративного суду не подала.
З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що в частині вимог за період з 30.06.2010 по 12.11.2014 включно позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів поважності причини пропущення строку звернення позивача з вимогами, що виходять за межі шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України, колегія суддів доходить висновку про необхідність залишення без розгляду вищезазначених вимог позивача за період з 30.06.2010 по 12.11.2014 включно.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2014 року у справі №К/800/52590/14.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити, те що дата з якої потрібно здійснити перерахунок пенсії позивача є 01.05.2015, з огляду на наступне.
30 квітня 2015 року Куликівською районною радою Чернігівської області видано довідку про складові заробітної плати позивача, в якій зазначено, що за період з 01.06.2008 по 31.05.2010 включно, ОСОБА_2 на всі виплати включені в довідку нараховано страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Так, згідно частини четвертої ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Відтак, вирішуючи питання щодо строків поновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що довідка, у якій зазначено інші види виплат заробітної плати та на підставі якої зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії, видана лише 30 квітня 2015 року та надана до пенсійного органу разом із відповідною заявою про перерахунок пенсії тільки 30 квітня 2015 року, що виключало можливість пенсійного органу провести перерахунок пенсії із 13 листопада 2014 року.
За таких обставин та з урахуванням приписів статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 01 травня 2015 року.
Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2015 року (справа № К/800/8346/15).
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2015 року.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в частині вимог за період з 01 квітня 2007 року по 08 серпня 2014 року включно - залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області щодо відмови у врахуванні при призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_2, як державному службовцю даних, викладених у довідці Куликівської районної ради Чернігівської області №01-04/176 від 30 квітня 2015 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату, починаючи з 01 травня 2014 року щомісячної пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю, з урахуванням в заробітну плату, з якої обчислювалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених в довідці Куликівської районної ради Чернігівської області №01-04/176 від 30 квітня 2015 року, відповідно до норм законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 05 серпня 2015 року.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.