"03" серпня 2015 р.справа № 808/9382/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компрессор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі № 808/9382/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компрессор» про відщкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список №1) у розмірі 50378,89 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Мелітопольський компресор» про відщкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список № 2) у розмірі 50378,89 грн..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області заборгованість у розмірі 50378,89 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період червень-жовтень 2014 року.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив лише ту обставину, що не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час, дату та місце розгляду справи. Позов був розглянутий в письмовому провадженні без урахування правової позиції відповідача. Проте, апелянт взагалі не обґрунтував свою правову позицію в апеляційній скарзі. Згідно апеляційної скарги відповідач просив розглянути справу за відсутності.
Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до ст.120 КАС України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За нормами п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058), Положенням про Пенсійний фонд України.
Згідно статті 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський компресор» (код ЄДРПОУ 00217840) є юридичною особою, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зареєстроване в УПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100% оподаткування.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.
Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства, з чим погоджується колегія суддів.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі по тексту - Інструкція № 21-1).
Згідно із п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно п. 6.5. Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п.6.4. та 6.8 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.
Відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень Закону України № 1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджено матеріалами справи ( а.с. 5-12).
В порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 та Інструкції № 21-1, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, у зв'язку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень-жовтень 2014 року складає 50378,89 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат, розрахунком суми позову (а.с.5-12).
Заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат по теперішній час не відшкодована.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги пенсійного органу про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни постанови суду не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компрессор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі № 808/9382/14 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі № 808/9382/14 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак