16 липня 2015 рокусправа № 804/2744/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - ОСОБА_1 (довіреність від 15 травня 2015 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року
у справі № 804/2744/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Дзержинець»
до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Дзержинець» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 січня 2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10453791,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Дзержинець» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 01 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Дзержинець» зареєстроване в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування Криничанським відділенням Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується свідоцтвом № 20149101 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Основним видом діяльності позивача, відповідно до КВЕД є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 17 грудня 2014 року № 1118, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Дзержинець» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 19 грудня 2014 року № 1602/04-16-22-01/38891984.
Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 209.1, 209.2, 209.6, 209.7, 209.11 статті 209 розділу V, пункту 46.1 статті 46, пункту 48.1 статті 48, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме не задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість по загальній декларації за 2014 рік в сумі 6969194,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період в розмірі 6969194,00 грн.
До таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що операції з реалізації посівів зернових культур є незавершеним виробництвом (не відносяться до сільськогосподарських товарів та послуг), а тому на них не поширюється спеціальний режим оподаткування з податку на додану вартість та обсяги реалізації по податковим накладним підлягають включенню до загальної декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року і відповідно повинні бути сплаченні до Державного бюджету України, а не залишитися у розпорядженні сільськогосподарського підприємства.
На підставі акту перевірки від 19 грудня 2014 року Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 січня 2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10453791,00 грн., в тому числі 6969194,00 грн. за основним платежем та 3484597,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Щодо встановлених порушень в акті перевірки від 19 грудня 2014 року слід зазначити наступне.
Пунктом 209.1 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Відповідно до частини 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Згідно з пунктом 209.7 статті 209 Податкового кодексу України Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Відповідно до підпункту 209.17.14 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України, дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства поширюється на надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД), зокрема, надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку.
Таким чином, дії позивача, як продавця права на посіви (озима пшениця, озимий ячмінь, озимий ріпак, кукурудза, соняшник) за договором від 06 червня 2014 року № 14-002, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дзержинець», визначаються законодавством як незавершене виробництво сільськогосподарської продукції, яке за своєю суттю є наданими послугами з передпосівної підготовки ґрунту (поля) і насіння, а також посіву сільськогосподарських культур.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач правомірно включив до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість № 1 (скорочена) податок на додану вартість по господарським операціям з продажу товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Дзержинець» незавершеного сільськогосподарського виробництва - посівів зернових культур, які відносяться до сільськогосподарських товарів, зазначених у групах 10, 12 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України».
Також, податковий орган в акті перевірки зазначає, що позивач повинен був віднести до податкових зобов'язань загальної декларації податок на додану вартість по реалізації свиней та багаторічних насаджень-саду. Проте, в самому акті відповідач вказує, що свині, а також багаторічні насадження-сад є власно вирощеними. Отже, реалізуючи таку продукцію, товариство з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Дзержинець» реалізувало саме сільськогосподарську продукцію.
Отже, позивач правомірно задекларував показники податкової звітності по господарським операціям з реалізації свиней, а також багаторічних насаджень-сад, оскільки на підприємство поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство «Дзержинець».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим