ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" листопада 2010 р. Справа № 2a-3353/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участю секретаря: Дутчак Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Прокурора Коломийського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона № 150" про стягнення заборгованості в розмірі 55051,60 гривень, -
27.09.2010 року Прокурор Коломийського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона № 150" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкціях та пені в загальному розмірі 55051,60 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не погашено заборгованість з сплати страхових внесків, що виникла за період з березня до червня 2010 року в розмірі 35429,12 гривень. За несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем до відповідача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню, в загальному розмірі 19622,48 гривень. Загальна сума несплаченої заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені становить 55051,60 гривень. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пеня підлягають стягненню з відповідача.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Позивач в судове засідання не з'явився, суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомленням ним про причини неприбуття, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що 13.06.2005 року Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона № 150" та відповідач взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Коломийському районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області.
Пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що платники страхових внесків, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.
Згідно статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Судом встановлено, що відповідачем позивачу подані розрахунки сум страхових внесків за березень, квітень, травень, червень 2010 року, в яких нараховано страхові внески, виходячи з розрахунку 33,2% від об'єкта оподаткування за кожний базовий звітний період, згідно яких суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становлять: за березень 2010 року -10423,20 гривень, за квітень 2010 року -10048,85 гривень, за травень 2010 року - 9863,18 гривень та за червень 2010 року - 10093,89 гривень на загальну суму 40429,12 гривень. Однак, відповідач тільки частково сплатив вказані зобов'язання за червень 2010 року в розмірі 5000 гривень. Сума несплачених відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 35429,12 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що позивачем рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за №№41, 42, 43, 44 від 22.01.2010 року та за № 192, 193 від 19.04.2010 року застосовані до відповідача штрафні санкції та нараховано пеню, в загальному розмірі 19622,48 гривень, на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несвоєчасна сплата якої допущена за період з 20.05.2009 року до 30.03.2010 року, які відповідачем не сплачені.
Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).
Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на які нараховано страхові внески, є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несплати фінансових санкцій та нарахованої пені за допущені порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1.
В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона № 150" заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 55051,60 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона № 150", 78223, вулиця Іванціва, 11, селище місткого типу Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 01037560 на користь управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з березня до червня 2010 року, застосовані фінансові санкції та нараховану пеню в загальному розмірі 55051 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятдесят одна) гривня 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 09.11.2010 року.