ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 липня 2015 року 13:46 № 826/7903/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі Мині І.І., вирішив адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»
до Державної фінансової інспекції в місті Києві
про визнання протиправними та скасування вимог, викладених в листі від 23
жовтня 2014 року №26-11-14-14/13169,
за участю представників сторін:
від позивача: Кизима Г.М., Гайдак Г.П.,
від відповідача: Кирилюк А.С.
Приватне акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (даті по тексту - позивач) звернулось до Державної фінансової інспекції в місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог, викладених в листі від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169.
Просив суд визнати протиправними та скасувати вимоги державної фінансової інспекції в місті Києві, що викладені у листи від 23.01.2014 за №26-11-14-14/13169 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», в частині зобов'язання голови правління (виконуючого обов'язки голови правління):
- забезпечити поновлення дебіторської заборгованості та забезпечити повернення коштів в сумі 6,52 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи в приватним підприємством фірма «Промсервіс» (пункт 2);
- забезпечити повернення коштів на суму 82,34 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (пункт 3);
- забезпечити повернення коштів в сумі 10,63 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (пункт 4);
- забезпечити повернення коштів на суму 5,12 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з товариством з обмеженою відповідальністю «ПрогресГруп» (пункт 6);
- забезпечити повернення коштів на суму 332,67 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (пункт 7);
- забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) на суму 31,24 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (пункт 8);
- забезпечити повернення коштів на суму 408,3 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (пункт 10);
- забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 413,41 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (пункт 12);
- забезпечити повернення коштів в сумі 103,44 тис. грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з товариством з обмеженою відповідальністю «Жалсі», в іншому випадку - в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (пункт 15).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вимоги Держнінінспекції у місті Києві від 23.10.2014 є необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку із чим вони підлягають визнанню протиправними і скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового засідання.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі, свої доводи мотивували аналогічно викладеному в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, суду надала письмові заперечення.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29.07.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до пункту 1.2.4.2 Плану контрольно-ревізійної роботи державної фінансової інспекції у місті Києві на ІІ квартал 2014 року в період з 16.06.2014 по 03.09.2014 посадовими особами відповідача була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» за період з травня-грудня 2010, 2011-2013 роки та завершений місяць 2014 року, за результатами якої складений акт від 10.09.2014 №11-30/3041.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач подав заперечення до акту перевірки, на які відповідачем був наданий висновок.
На адресу позивача відповідачем направлено лист від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», у якому вказано, що за результатами ревізії встановлено ряд порушень фінансової дисципліни та викладений перелік вимог до позивача, зокрема вимоги, що є предметом позову, а саме:
2) в порушення частини першої статті9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі по тексту - Закон №996-ХІV), пункту 1.2 статті 1 та пункту 2.1 статі 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі по тексту - Положення №88), без наявності первинних облікових документів, за рахунок власних коштів, товариством покриті витрати приватного підприємства фірма «Промсервіс», що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 6,52 тис. грн.
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити поновлення дебіторської заборгованості та забезпечити повернення коштів в сумі 6,52 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи в приватним підприємством фірма «Промсервіс».
3) в порушення статті 218 та статті 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436 - ІV та частини першої статті 9 Закону №996-ХІV, внаслідок невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань та покриття за рахунок коштів товариства витрат фізичної особи (не утримано штрафні санкції за адміністративне порушення) приватному акціонерному товариству «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» нанесено матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 82,34 тис. грн. (в тому числі покриття за рахунок коштів товариства витрат фізичної особи - 1 тис. грн.).
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 82,34 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
4) відповідно до статті 53 глави ХІ Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», введеного Женевською конференцією у 1930 році, приватне акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» втратило право регресу по простих векселях від 27.08.2003 №80335593252594, від 09.09.2003 №80335593252635, №80335593252628 та від 10.12.2003 №66335593724268 проти трасанта ГП «Экспериментально-аналитичечкий центр содейсвия техническому перевооружению отрасли (Центр) Министерства топлива и енергетики», і, як наслідок, товариству завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 10,63 тис. грн.
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 10,63 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
6) ревізією встановлено, що приватним акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал», відповідно до звітів комісіонера. зайво нараховано товариству з обмеженою відповідальністю «ПрогресГруп» комісійної винагороди в сумі 6,64 тис. грн., та зайво сплачено 5,12 тис. грн., чим порушено частину першу статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436- ІV та пункту 5.1 договору комісії №05/01-15 від 05.05.2011, що призвело до незаконних витрат (збитків) підприємства на суму 5,12 тис. грн.
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 5,12 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з товариством з обмеженою відповідальністю «ПрогресГруп».
7) ревізією встановлено, що в порушення вимог пункту 4 статті 62 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI, пункту 9.3.3 Статуту товариства, без укладання цивільно - правових угод нараховувалась та виплачувалась винагорода Голові наглядової ради ОСОБА_4 на загальну суму 172,89 тис. грн., секретарю Наглядової ради на загальну суму 25,82 тис. грн. та голові Ревізійної комісії на загальну суму 90,92 тис. грн., і, як наслідок, зайво сплачено ЄСВ до цільових фондів на суму 90,92 тис. грн., чим завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 332,67 тис. грн.
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 332,67 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
8) ревізією встановлено, що товариством в порушення пункту 2.2 укладених трудових угод, частини першої статті 9 Закону №996-ХІV, пункту 2.2 Положення №88 сплачувались грошові кошти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по трудовим договорам, без документального підтвердження виконання робіт на загальну суму 31,24 тис. грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків).
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) на суму 31,24 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
10) в порушення пункту 3.15 Колективного договору, пункту 1 та пункту 3 Положення про преміювання працівників відкритого акціонерного товариства КЕЗ «Транссигнал»за виконання особливо важливих завдань, нараховано та виплачено премії за роботи, які не віднесено до видів особливо важливих завдань, тобто як такі, що не впливають на показники фінансово-економічної діяльності на загальну суму 296,71 тис. грн., і, як наслідок, зайво нараховано та перераховано товариством єдиний податок до цільових фондів на загальну суму 111,59 тис. грн., чим нанесено збитки товариству на загальну суму 408,3 тис грн.
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 408,3 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
12) в порушення статті 218 та статті 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436 - ІV, внаслідок невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань товариством у період, що підлягав ревізії, сплачено штрафні санкції на користь юридичних осіб на суму 2 413,41 тис. грн., таким чином нанесено матеріальну шкоду (збитки) на зазначену суму.
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 413,41 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
15) в порушення частини першої статті 9 Закону №996-ХІV в бухгалтерському обліку товариства відображено отримання товариством робіт і послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «Жалсі» при відсутності первинних документів, які фіксують факти здійснення таких операцій та є підставою для ведення бухгалтерського обліку, що призвело до збитків на суму 103,44 тис. грн.
Органом державного фінансового контролю зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів в сумі 103,44 тис. грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з товариством з обмеженою відповідальністю «Жалсі», в іншому випадку - в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
Позивач, вважаючи зазначені вимоги відповідача протиправними, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно із статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі по тексту - Положення №499/2011), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення №499/2011).
Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення №499/2011 Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням №499/2011 встановлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі по тексту Закон №2939-ХІІ), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, приватне акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» звернулось до суду про скасування пунктів вимоги Інспекції, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та містить зобов'язання повернути чи відшкодувати кошти до бюджету.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15.04.2014(справа №21-40а14), від 13.05.2014 (справа №21-89а14), від 18.09.2014 (справа №21-332а14), від 07.10.2014 (справа №21-368а14).
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Постанову в повному обсязі виготовлено 05.08.2015.