ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 серпня 2015 року 12:59 № 826/6473/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач - 1), Уповноваженої особа фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк" Український фінансовий світ" Гончаров Сергія Івановича (відповідач - 2),
про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач/ОСОБА_1.) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1/Фонд) та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" Гончарова Сергія Івановича (надалі - відповідач-2/Уповноважена особа Гончаров С.І.), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати запис про договір №45058 від 08.07.2014 р. в додатку №1 до протоколу засідання комісії від 10.11.2014 р. погоджений протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду №237/14 від 18.11.2014 р. та прийнятий наказом №6 від 18.11.2014 р. рішенням "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів" Уповноваженої особою Гончаровим С.І. викладеного в листах №001/427 від 02.12.2014 р. та 65/526-01-15 від 26.01.2015 р.;
- визнати протиправним та скасувати відмову Уповноваженої особи Гончарова С.І., щодо включення ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за договором №45058 від 08.07.2014 р. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Гончарова С.І. щодо пропущеного строку надання відповіді на заяву-заперечення вх.№293 від 15.12.2014 р. ОСОБА_1 відносно визнання правочинів нікчемними;
- визнати протиправним та скасувати заперечення Уповноваженої особи Гончарова С.І. внести до реєстру акцептованих вимог кредиторську вимогу ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"(надалі - ПАТ "КБ "УФС") №205 від 15.12.2014 р. та погодження виконавчою дирекцією Фондупротоколом 055/15 від 02.03.2015 р., щодо відмови акцептувати кредиторську вимогу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за договором №45058 від 08.07.2014 р.;
- зобов'язати Уповноважену особу Гончарова С.І. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати додаткову інформацію Фонду про заблоковану суму відшкодування ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьк 10.06.1998 p., за договором №45058 від 08.07.2014 р.;
- зобов'язати Фонд адреса: 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-б включити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьк 10.06.1998 p., за договором №45058 від 08.07.2014 р. з ПАТ "КБ "УФС" місцезнаходження: 83050, м. Донецьк, пр. Миру, 56, ЄДРПОУ 26444836, МФО 377777 до Реєстру переказів вкладників на підставі Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та додаткової інформації про заблоковану суму відшкодувань ОСОБА_1 від Уповноваженої особи Гончарова С.І. ініційоване індивідуальним зверненням ОСОБА_1 від 03.02.2015 р. до Фонду.
6. Стягнути судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі сплаченого судового збору 147,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що рішення Уповноваженої особи Гончарова С.І. щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №45058 від 08.07.2014 р. є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, представник позивача звертав увагу суду на відсутність законних підстав для відмови ОСОБА_1 у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення її до реєстру вкладників.
У судове засідання 06.07.2015 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідачів у вказане судове засідання не з'явилися, натомість, подали заперечення на позовну заяву, в яких проти позову заперечували, оскільки у спірних правовідносинах відповідачі діяли у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України, а тому не допустили порушень законних прав та інтересів позивача.
Суд у судовому засіданні 06.07.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи неприбуття належним чином повідомлених відповідача-1 та відповідача-2 та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1, як вкладником, та ПАТ "КБ "УФС", як банком, був укладений Договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" №45058 від 08.07.2014 р. (надалі - Договір №45058), відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16 500,00 дол. США у тимчасове строкове користування на строк до 08.08.2014 р., процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 8,0%.
На підтвердження внесення коштів на рахунок, згідно Договору №45058, позивачем надана до суду квитанція №370_3 від 09.07.2014 р. з відміткою банку на загальну суму 16 500,00 дол. США.
10.11.2014 р. Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" №717 (надалі - Постанова №717).
На підставі Постанови №717 Виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №119 від 13.11.2014 р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС" з 13.11.2014 р. та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Гончарова Сергія Івановича строком на один рік з 13.11.2014 р. по 12.11.2015 р. включно.
Уповноваженою особою Гончаровим С.І. листом №001/427 від 02.12.2014 р. повідомлено позивача, що правочини, в т.ч. Договір №45058, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 р. (надалі - Закон №4452-VI) та ст.228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Як стверджував позивач, що не заперечувалось відповідачами, 15.12.2014 р. ОСОБА_1 звернулась до Уповноваженої особи Гончарова С.І. із:
- Заявою про включення коштів депозиту за Договором №45047 у розмірі 217 422,76 грн. до реєстру акцептованих вимог вх. №205 від 15.12.2015 р. (надалі - Заява №205), за наслідками розгляду якої Уповноважена особа Гончаров С.І. листом №555/13-03-15 від 13.03.2015 р. повідомив, що зазначені кредиторські вимоги не були акцептовані Фондом з причини віднесення Договору №45058 до категорії нікчемних, а тому вимоги не включені до реєстру акцептованих кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними;
- Заявою-запереченням на рішення відповідача-2 щодо визнання правочину нікчемним вх. №293 від 15.12.2014 р. (надалі - Заява-заперечення №293), за наслідками розгляду якої останній листом №65/526-01-15 від 26.01.2015 р. повідомив, що Уповноваженою особою Гончаровим С.І. було складено перелік правочинів, визнаних нікчемними, в т.ч. договір між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "УФС", та передано на розгляд до Фонду, також зазначено, що виплати вкладникам ПАТ "КБ "УФС" гарантованих сум відшкодувань, яке відбувалось за списками, наданими Фондом через банк-агент, а саме ПАТ "Альфа-Банк", було завершене 31.12.2014 р., а тому вирішення питання щодо виплати гарантованої суми відшкодування ОСОБА_1 необхідно звернутися до Фонду з індивідуальним зверненням.
Вважаючи зазначені вище рішення (дії, бездіяльність) відповідачів такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом №4452-VI.
Згідно із положеннями ст.2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст.27 Закону №4452-VI.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.1 ст.27 Закону №4452-VI).
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (надалі - Перелік) (ч.2 ст.27 Закону №4452-VI).
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.3 ст.27 Закону №4452-VI).
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (ч.4 ст.27 Закону №4452-VI).
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.5 ст.27 Закону №4452-VI).
Суд звертає увагу, що порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 р. (надалі - Положення №14).
Згідно до п.4 р.3 Положення №14 визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Крім того, згідно п.6 р.3 Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Пунктом 2 р.4 Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (надалі - Загальний Реєстр).
Пунктом 4 р.4 Положення №14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно п.6 р.4 Положення №14 на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З наведеного вище вбачається, що Перелік складається уповноваженою особою Фонду, на підставі якого Фондом формується та затверджується Загальний Реєстр, на підставі якого розпочинається виплата відшкодування коштів.
Перелік, який складається уповноваженою особою Фонду, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального Реєстру затверджується Фондом.
Крім того, згідно вимог, закріплених в ч.2 та ч.5 ст.45 Закону №4452-VI, Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ч.5 ст.45 Закону №4452-VI).
Пунктом 4 ч.1 ст.48 Закону №4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до положень ст.49 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (ч.1 ст.49 Закону №4452-VI).
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч.2 ст.49 Закону №4452-VI).
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч.3 ст.49 Закону №4452-VI).
Водночас, згідно п.4 та п.6 ч.2 ст.37 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.38 Закону №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно ч.3 ст.38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ч.4 ст.38 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно ч.5 ст.38 Закону №4452-VI у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Викладене означає, що Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
В той же час, як це випливає зі змісту наведених норм, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину очевидно недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Таким чином, за обставин відсутності у відповідача посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, такі твердження суб'єкта владних повноважень є необґрунтованими.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 року у справі №К/800/19140/15 та від 09.06.2015 року у справі №К/800/16057/15.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Уповноваженої особи Гончарова С.І. №34 від 30.10.2014 р. було створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), які обліковуються на балансі ПАТ "КБ "УФС" (надалі -Комісія) .
Згідно Протоколу засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів від 10.11.2014 р. Комісією було ухвалено визнати нікчемними правочини згідно додатка №1, при цьому самого додатка №1 суду не було надано.
Відповідно до виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду №237/14 від 18.11.2014 р. було вирішено погодити рішення Уповноваженої особи Гончарова С.І., яким було тимчасово обмежено (заблоковано) виплати по деяким записам у базі даних про вкладників ПАТ "КБ "УФС", що були внесені у період з 01.07.2014 р. по 16.07.2014 р., з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду, у зв'язку з чим Уповноваженою особою Гончаровим С.І. було прийнято Наказ "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів" №6 від 18.11.2014 р., відповідно до якого було визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, до якого, зокрема, включено Договір №45058.
Суд не погоджується твердженнями відповідачів про нікчемність Договору №45058, виходячи з наступного.
Відповідач-2 стверджував, що під час перевірки було встановлено, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок "розбивки" вкладу іншого клієнта, на рахунку якого обліковувалось 45 766,00 дол. США, з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави; так, власники грошового вкладу із значною сумою подрібнювали (розбивали) розподіляли свій вклад (грошові кошти на банківському рахунку) на суми до 200 000,00 гривень і цими подрібненими частками фактично "перекидали" кошти на рахунки інших довірених фізичних осіб, таким чином, особа, на рахунок якої надходила ця грошова сума фактично набувала гарантоване право отримати ці кошти від Фонду.
Проте, жодних належних доказів зазначеного вище відповідачем-2 не було надано.
Так, з наданої відповідачем-2 довідки про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ "КБ "УФС" від 18.05.2015 р. вбачається, що 08.07.2014 р. 1 власником рахунку знімались кошти з рахунка на загальну суму 45 766,00 дол. США, а 3 фізичними особами були покладені кошти на рахунок за депозитними договорами на загальну суму 45 766,00 дол. США, в т.ч. ОСОБА_1 за Договором №45058, на суму 16 500,00 дол. США, при цьому суд вважає дану довідку неналежним та недостатнім доказом нікчемності Договору №45058, оскільки вона беззаперечно не доводить факту "розбивки" вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави, а також того, що кошти позивача були отримані банком для надання окремим клієнтам переваг.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно вимог ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В обґрунтування правомірності оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) відповідачів представник відповідача-2 також посилався на те, що 16.12.2014 р. за заявою Уповноваженої особи Гончарова С.І. було внесено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100040017478, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, при цьому суд вважає це неналежним доказом, оскільки в даному повідомленні міститься лише посилання на заяву відповідача-2 про шахрайські дії працівників банку.
Крім того, згідно ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Водночас, вироку суду, який набрав чинності і яким доведено вину позивача та/або працівників банку при прийнятті вкладу у позивача, вчиненні шахрайських дій, суду не надано.
Враховуючи вищезазначене, зокрема звертаючи увагу на те, що відповідачами не було надано належних доказів "розбивки" вкладу інших клієнтів з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави, а також доказів того, що з відповідною метою діяв позивач при укладанні Договору №45058, суд приходить до висновку, що рішення Уповноваженої особи Гончарова С.І. про визнання нікчемним Договору №45058, оформлене наказом №6 від 18.11.2014 р., є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд звертає увагу, що зміст другої позовної вимоги охоплюється змістом першої позовної вимоги.
Враховуючи те, що рішення відповідача-2 про визнання нікчемним Договору №45058, на підставі якого останнім не було включено ОСОБА_1 до Переліку, визнано протиправним та скасовано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання Уповноваженої особи Гончарова С.І. включити до Переліку та подати додаткову інформацію Фонду про заблоковану суму відшкодування ОСОБА_1 за Договором №45058.
Відносно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування заперечення Уповноваженої особи Гончарова С.І. внести до реєстру акцептованих вимог кредиторську вимогу ОСОБА_1 за Договором №45058 до ПАТ "КБ "УФС", викладену у Заяві №205, суд зазначає наступне.
Як вже було встановлено вище судом, за наслідками розгляду Заяви №205 Уповноважена особа Гончаров С.І. листом №555/13-03-15 від 13.03.2015 р. повідомила позивача, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 за Договором №45058 не були включені до реєстру акцептованих кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними, оскільки Договір №45058 віднесено до категорії нікчемних.
При цьому, суд звертає увагу, що лист відповідача-2 №555/13-03-15 від 13.03.2015 р. в даному випадку не є за своїм змістом та суттю рішенням суб'єкта владних повноважень, а має лише інформаційний характер, у зв'язку з чим не може порушувати законні права та інтереси позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Водночас, позовна вимога щодо зобов'язання Фонду включити залишок суми відшкодування ОСОБА_1 за Договором №45058 до Реєстру переказів вкладників на підставі Переліку та додаткової інформації про заблоковану суму відшкодувань ОСОБА_1 від Уповноваженої особи Гончарова С.І. ініційоване індивідуальним зверненням ОСОБА_1 від 03.02.2015 р. до Фонду, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вже було зазначено вище судом, уповноваженою особою Фонду складається Перелік, на підставі якого Фондом формується та затверджується Загальний Реєстр.
Водночас, відповідно до п.7 р.4 Положення №14 строк виплати банком-агентом відшкодувань вкладникам становить тридцять робочих днів з дня отримання від Фонду коштів. По закінченні цього строку або у разі припинення (призупинення) виплат відшкодувань вкладникам (частині вкладників) відповідно до рішення суду або іншого уповноваженого органу державної влади банк-агент повертає до Фонду не отриману вкладниками суму та надає Фонду звіти про виплати відповідно до пунктів 8, 9, 10 розділу V цього Положення. Якщо сума, що отримана впродовж строку виплати за Загальним реєстром, складає менше 80 % від суми зобов'язань Фонду перед вкладниками цього банку та/або якщо судом або іншим уповноваженим органом державної влади було прийнято рішення про відновлення виплат відшкодувань вкладникам (частині вкладників) Фонд: на підставі рішення виконавчої дирекції формує Реєстр переказів вкладникам, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (надалі - Реєстр переказів), за формою Загального реєстру з урахуванням сум, що отримані вкладниками, та направляє його банку-агенту для здійснення подальших виплат; за розпорядженням директора-розпорядника Фонду перераховує банку-агенту суму для подальших виплат відшкодування.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 не була включена до Переліку, та, як наслідок до Загального Реєстру, у зв'язку з чим підстав для включення останньої до Реєстру переказів у Фонду не було, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про передчасність зазначеної вище позовної вимоги.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відносно позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Гончарова С.І. щодо пропущеного строку надання відповіді на Заяву-заперечення №293, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 р. (надалі - Закону №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною 1 ст.15 Закону №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно вимог ч.1 ст.20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Частиною 1 ст.18 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як вже було зазначено вище судом, 15.12.2015 р. ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи Гончарова С.І. із Заявою-запереченням №293, при цьому, лист відповідача-2 №65/526-01-15 від 26.01.2015 р. за наслідками розгляду такої заяви, згідно наданої позивачем копії конверту, був направлений ОСОБА_1 20.03.2015 р., тобто з порушенням вимог чинного законодавства щодо звернення громадян, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Гончарова С.І. щодо пропущеного строку надання відповіді на Заяву-заперечення №293, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, оцінюючи спірні дії (бездіяльність) відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії (бездіяльності).
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №45058 від 08.07.2014 p., укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ", оформлене наказом №6 від 18.11.2014 р. (згідно переліку).
3. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" Гончарова Сергія Івановича щодо пропущеного строку надання відповіді на заяву-заперечення відносно визнання правочинів нікчемними вх.№293 від 15.12.2014 р.
4. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ" Гончарова Сергія Івановича включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати додаткову інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заблоковану суму відшкодування ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьк 10.06.1998 p., за договором №45058 від 08.07.2014 р. (в межах граничного розміру відшкодування коштів).
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн. (сто сорок шість грн. 16 коп.).
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок