ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м.Київ
25 листопада 2011 року № 2а-17324/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та просить суд:
- прийняти цей позов до розгляду та відкрити у адміністративній справі провадження;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
- зобов'язати Голову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянути по суті скарги та заяви позивача з приводу не розгляду касаційних скарг і надати позивачу ґрунтовні відповіді;
- зобов'язати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2010 року;
- зобов'язати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ допустити до розгляду Верховним Судом України заяви позивача про перегляд, у допуску яких було відмовлено.
Відповідно до п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Як вбачається із позовної заяви, позивач у своїх позовних вимогах, зокрема, просить суд зобов'язати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2010 року; зобов'язати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ допустити до розгляду Верховним Судом України заяви позивача про перегляд, у допуску яких було відмовлено.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 4.2 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 (Справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п'ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України)) визначено, що відповідно до ч.1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч.1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Відповідно до ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007р. виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Як вбачається із змісту адміністративного позову, позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що суддею Вищого спеціалізованого суду України Висоцькою у зв'язку з пропущеням строку на касаційне оскарження 18 серпня 2011 року було повернуто касаційну скаргу позивача; суддя Вищого спеціалізованого суду України Кузнецовим В.О. після отриманя касаційної скарги позивача на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21.05.2010 року та ухвалу апеляційного суду м.Києва від 20.10.2010 року зазначив, що "суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою". Одночасно, позивач зазначає про те, що "декілька разів 2011 року подавав заяви про перегляд ухвали Кузнецова", але йому було відмовлено в допуску цих заяв до Верховного Суду України і при цьому, ухвали про відмову в допуску не були належним чином обгрунтовані.
Таким чином, враховуючи вищевикадене, слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог позивача щодо зобов'язання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2010 року; зобов'язання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ допустити до розгляду Верховним Судом України заяви позивача про перегляд, у допуску яких було відмовлено, оскільки зазначені позовні вимоги стосуються процесуальних актів і дій суддів, які пов'язані із судовим розглядом справ в касаційному та наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, які належать до сфери правосуддя, а отже відповідно, не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства як публічно-правовий спір із суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, в розумінні зазначених вище статей Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2010 року; зобов'язання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ допустити до розгляду Верховним Судом України заяви позивача про перегляд, у допуску яких було відмовлено.
2. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка звернулася з позовною заявою.
4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок