ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
12 вересня 2011 року № 2а-12938/11/2670
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
ОСОБА_1
до 1) Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області,
2) Кагарлицького районного управління земельних ресурсів Київської області,
3) Сущанської сільської ради,
4) ОСОБА_2,
5) ОСОБА_3
про визнання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку недійсними,
ОСОБА_1 звернулася із позовом до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, Кагарлицького районного управління земельних ресурсів Київської області, Сущанської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними державні акти серії КВ № 028939 та КВ № 0289940 на право приватної власності на земельні ділянки, розташовані по вулиці Жовтневій, 26 в селі Сущани Кагарлицького району Київської області, які видані на ім'я ОСОБА_2 та про зобов'язання Кагарлицьке районне управління земельних ресурсів Київської області скасувати зазначені акти. При цьому, позивач зазначає, що предметом позову є бездіяльність відповідача щодо розгляду її клопотання про скасування державних актів на право приватної власності на землю, а підставою позову є залишення Кагарлицької районною державною адміністрацією без належного розгляду клопотання позивача про скасування державних актів.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, статті 2, 3, 17) вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Отже, для відкриття провадження у справі в порядку адміністративного судочинства між сторонами повинні існувати публічно-правові відносини та публічно-правовий спір.
В даному випадку позовні вимоги пов'язані з реалізацією права власності позивачки на земельну ділянку, про порушення яких позивачка дізналася після приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 Крім того, позивач вказує на порушення її прав також ОСОБА_4, яка була першим власником земельної ділянки, що належить позивачу на час звернення до суду.
Враховуючи наведене, а також з огляду на ті обставини, що позивач визначає як співвідповідачів фізичних осіб -ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд приходить до висновку про відсутність ознак публічно-правового спору між сторонами. Порушені права позивачки є приватноправовими, а відповідно - такі права не є публічними.
Таким чином, оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно пункту першого частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші -в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
В порядку цивільного судочинства розглядається, зокрема спори з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Враховуючи наведене, зазначений спір не підсудний Окружному адміністративного суду міста Києва, а повинен розглядатись місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, передбаченим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Бояринцева