Постанова від 04.08.2015 по справі 820/5865/15

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

04 серпня 2015 р. № 820/5865/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Звягіна Я.І.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці державної фіскальної служби України, третя особа: Міністерства юстиції України про скасування наказу та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Харківської митниці ДФС державної фіскальної служби України від 14.05.2015 року №288-0 про його звільнення з займаної посади 14.05.2015 року з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади"; поновити його на посаді заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС державної фіскальної служби України з дати звільнення - 14.05.2015 року; стягнути з Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 14.05.2015 року по день ухвалення рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що прийнятий відповідачем наказ №288-0 про звільнення його із займаної посади 14.05.2015 року є протиправним та прийнятим без дотримання вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, як незаконний.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що наказ начальника Харківської митниці ДФС державної фіскальної служби України від 14.05.2015 року №288-0 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС державної фіскальної служби України є законним та прийнятим у відповідності до діючого законодавства.

Представник третьої особи підтримала позов позивача та, надаючи пояснення у судовому засіданні, посилалась на приписи ст.ст. 1, 5 Закону України "Про очищення влади" та Порядку № 1100 проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року № 1100 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за №1385/26162 та зазначила, що при проведенні перевірки передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області повинна бути встановлена не просто невідповідність відомостей зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 5 Закону мав бути також врахований час набуття та відсутність законності джерел доходів, що відповідачем під час перевірки перевірено не було.

Вислухавши позицію сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.12.1994 року працював на різних посадах Куп'янської митниці.

25.12.2014 року Харківську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці ДФС згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.14 року №54, у зв'язку із чим позивача переведено з Харківської митниці Міндоходів на посаду заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VІІ (далі - Закон України № 1682) протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом, посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.5 Закону України № 1682 перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Наказом Міністерства фінансів України 03 листопада 2014 року N 1100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 р. за N 1385/26162, затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі Порядок ), яким визначено процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка).

Згідно п. 3 зазначеного Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Отже, заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються на підставі визначених статтею 3 Закону критеріїв, за умови відповідності яким до особи можуть бути застосовані такі заборони.

Підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідність вартості майна (майнових прав) цим доходам виключає застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України № 1682, відповідно до критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону України № 1682, в зв'язку з тим що застосування такої заборони можливо при встановленні перевіркою:

недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або

невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях,

у разі, якщо таке майно (майнові права) було набуте (набуті)

за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону,

за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 18 грудня 2014 року подав на ім'я начальника Харківської митниці ДФС заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", в якій надав згоду на проходження перевірки, разом із заявою надав копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.

20 лютого 2015 року Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", в якому зазначено, що за результатами перевірки ОСОБА_1 встановлено, що останній у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відобразив транспортний засіб: ВАЗ 21063 (1989), який отримав як дарунок 16.08.1996 року та у 2009 році продав за дорученням, що не відповідає наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 (а.с. 12-15).

Поряд із цим, за результатами проведення перевірки, з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1, фіскальним органом також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набуте ним за час перебування на посадах, визначених пунктом 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

На підставі висновку Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.02.2015 р. ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" (наказ № 288-0 від 14.05.2015 р.) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".

Аналізуючи вище зазначені положення законодавства суд робить висновок, згідно з якими критеріями здійснення очищення влади стосовно осіб, щодо яких здійснювалася перевірка, є встановлення перевіркою:

недостовірності відомостей щодо наявності майна, зазначеного у декларації;

недостовірності цих відомостей та невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Водночас, недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі.

Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону про очищення влади в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону про очищення влади єднального та розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.

За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.

Для вжиття заборони за другим критерієм необхідно встановити невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого на час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Наявність у висновку про результати перевірки інформації про підтвердження законності джерел набуття майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування відповідної заборони.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що фіскальним органом встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набуте ним за час перебування на посадах, визначених пунктом 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

А отже, висновок Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області складений 20 лютого 2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", щодо встановлення не відображення зареєстрованого транспортного засобу: ВАЗ 21063 (1989), який отримано як дарунок 16.08.1996 року - не може бути безумовною підставою для застосування заборон та відповідно винесення спірного наказу про звільнення, а тому суд приходить до висновку, що наказ Харківської митниці ДФС №288-о від 14.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1В." підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір, порушене відповідачем право на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді, тобто на посаді заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі митного поста "Куп'янськ" з 14.05.2015 року,

Поряд з цим, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправним наказу Харківської митниці ДФС №288-о від 14.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1В." із займаної посади, не підлягають задоволенню, оскільки, поглинаються вимогою про скасування оскаржуваного наказу Харківської митниці ДФС №288-о від 14.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1В.", крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 КАС України, саме скасування наказу Харківської митниці ДФС №288-о від 14.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1В." - є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з Харківської митниці ДФС на користь позивача середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновленні на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі -Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт "з" пункту 1). У відповідності до частини 3 пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься випадок й вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно довідки № 20-7--05-01100-1-224 від 04.08.2015 р. про розмір отриманого доходу та враховуючи положення Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р. “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” судом встановлено, що розмір середньомісячного заробітку позивача, із розрахунку двох останніх місяців, повністю відпрацьованих позивачем березня 2015 року та квітня 2015 року складає 5187,64 грн., середньоденного заробітку - 217,57 грн.

З урахуванням розрахунків норм тривалості робочого часу на 2015 року, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2015 р. по 04.08.15р., у розмірі 12183,92грн. (56 р.д. х 217,57 грн. середньоденна заробітна плата) з утриманням з цієї суми податків, зборів, внесків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги, що відповідачем у судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного наказу, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині скасування наказу Харківської митниці ДФС №288-о від 14.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1В.", поновлення Позивача на посаді заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі митного поста "Купьянськ" з 14 травня 2015 року, стягнення з Харківської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 12183,92 грн., решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. З урахуванням наведеного, в частині поновлення ОСОБА_3 на попередній посаді та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 4351,40 гривень постанова суду виконується негайно.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодекс адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці державної фіскальної служби України, третя особа: Міністерства юстиції України про скасування наказу та поновлення на роботі - задовольнити частково

Скасувати наказ начальника Харківської митниці ДФС державної фіскальної служби України від 14.05.2015 року №288-0 про звільнення ОСОБА_1, заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі митного поста "Куп'янськ", з займаної посади 14.05.2015 року з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС державної фіскальної служби України з дати звільнення - 14.05.2015 року.

Стягнути з Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 14.05.2015 року по день ухвалення рішення в розмірі 12183,92 грн. (дванадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 92 копійки)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу митного оформлення "Тополі митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС державної фіскальної служби України з дати звільнення - 14.05.2015 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4351,40 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят одна гривня 40 копійок) підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко

Попередній документ
48057596
Наступний документ
48057598
Інформація про рішення:
№ рішення: 48057597
№ справи: 820/5865/15
Дата рішення: 04.08.2015
Дата публікації: 12.08.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: