Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
31 липня 2015 р. № 820/4989/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Сальниковій А.Г.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представник третьої особи 1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа 2, третя особа 3 - не прибули, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Близнюківської районної державної адміністрації, третя особа 1 - ПП "Агро - Альянс - 2007", третя особа 2 - ОСОБА_6, третя особа 3 - ТОВ "Промінвестиція" про визнання нечинним розпорядження, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Близнюківської районної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, які прийняті судом до розгляду, просить суд:
- скасувати розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) та № 232 від 08.05.2015 року «Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв);
- визнати незаконними дії Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області по видачі розпоряджень № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) та № 232 від 08.05.2015 року «Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв);
- зобов'язати Близнюківську районну державну адміністрацію Харківської області скасувати розпорядження № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) та № 232 від 08.05.2015 року «Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв);
- заборонити Близнюківській районній державній адміністрації Харківської області розпоряджатися земельними частками паї, що перебувають в колективній власності колишнього СВК “Харківська овочева фабрика”, та на які видані громадянам-колишнім членам СВК “Харківська овочева фабрика” сертифікати на право на земельні частки (паї), що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, які ці громадяни реалізуючи своє право здають в оренду;
- заборонити Близнюківській районній державній адміністрації Харківської області відносити до нерозподілених (невитребуваних) земельниі частки (паї), що перебувають в колективній власності колишнього СВК “Харківська овочева фабрика”, та на які видані громадянам-колишнім членам СВК “Харківська овочева фабрика” сертифікати на право на земельні частки (паї), що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, які ці громадяни отримали та реалізують своє право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2015 року закрито провадження по даній справі в частині позовних вимог про:
скасування розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 76 від 18.02.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”, №215 від 28.04.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”, № 231 від 08.05.2015 року “Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації від 18 лютого 2015 року №76 та № 229 від 08.05.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”;
визнання незаконними дії Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області по видачі розпоряджень № 76 від 18.02.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”, №215 від 28.04.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”, № 231 від 08.05.2015 року “Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації від 18 лютого 2015 року №76 та № 229 від 08.05.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”;
зобов'язання Близнюківську районну державну адміністрацію Харківської області скасувати розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 76 від 18.02.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”, №215 від 28.04.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”, № 231 від 08.05.2015 року “Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації від 18 лютого 2015 року №76 та № 229 від 08.05.2015 року “Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)”.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що оскаржуваними розпорядженнями та протиправними діями відповідач порушив охоронювані законом інтереси та права позивача, не конкретизувавши які саме земельні ділянки (паї), за якими сертифікатами та кому вони були видані, як нерозподілені. На думку позивача, відповідач самовільно розпоряджається землями колективної власності, на які пайщики отримали сертифікати на право на земельну частку пай.
Заперечуючи проти задоволення адміністративного позову, відповідач посилається на правомірність своїх дій, які не порушують прав позивача та не позбавляють останнього можливості реалізувати своє право вимоги на відведення земельної частки паю в натурі (на місцевості) та отримання ним державного акту на земельну ділянку.
Третя особа 1 в письмових поясненнях Третя особа 1 в письмових поясненнях зазначила, що відповідач діяв відповідно до вимог ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а повноваження місцевих державних адміністрацій щодо вирішення питань в галузі використання та охорони земель, визначено положення як вищевказаного нормативно - правового акту, так і ЗУ «Про оренду землі».
Третя особа 2 в письмових поясненнях послалася на відсутність конфлікту інтересів та просила розглянути справу без її участі.
Третя особа 3, належним чином повідомлена про датку, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'являлася, своєї правової позиції по справі не висловлювала.
У судовому засіданні 31.07.2015року сторони підтримали свої правові позиції по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Позивачу, як колишньому члену СВК “Харківська овочева фабрика”, належить право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває у колективній власності СВК “Харківська овочева фабрика”, розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 3617,4 грн. згідно із сертифікатом на право на земельну частку на пай серії ХР № 0257370, виданим 29.01.01 р. Близнюківською РДА (т. 4, а.с. 16) відповідно.
Розпорядженням № 53 від 31.01.08 р. Близнюківська РДА, розглянувши проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності колишнього СВК “Харківська овочева фабрика”, погодила проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності колишнього СВК “Харківська овочева фабрика” загальною площею 1452,2061 га. орних земель, розроблений Харківським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою (п. 1) та погодила порядок виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) групам громадян - власникам земельних часток (паїв) колишнім членам СВК “Харківська овочева фабрика” відповідно ст. 9 Закону України “Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” згідно з додатком № 1 (протокол зборів уповноважених членів СВК “Харківська овочева фабрика” від 29.10.06 р.) (т. 1, а.с. 32-34, 42-43).
Розпорядженням № 32 від 19.01.10 р. Блізнюківська РДА затвердила технічну документацію із землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки громадянам на виділення їм земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель колективної власності реформованого СВК “Харківська овочева фабрика” для ведення товарного сільського-господарського виробництва на території Алісівської сільської ради.
Розпорядженням № 68 від 02.02.10 р. Блізнюківська РДА затвердила технічну документацію із землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки громадянам на виділення їм земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель колективної власності реформованого СВК “Харківська овочева фабрика” для ведення товарного сільського-господарського виробництва на території Алісівської сільської ради.
Розпорядженням № 625 від 01.06.12 р. Блізнюківська РДА затвердила технічну документацію із землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки громадянам на виділення їм земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель колективної власності реформованого СВК “Харківська овочева фабрика” для ведення товарного сільського-господарського виробництва на території Алісівської сільської ради.
Судом встановлено, що позивач, вважаючи, що вищезазначеними рішеннями Блізнюківської РДА порушено його переважне право на отримання земельної ділянки оскаржив їх до суду.
Вказані обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, по адміністративній справі № 820/13570/13-а за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_7 до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Відділ Держкомзему Близнюківського району Харківської області, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
З матеріалів вбачається, що предметом судового розгляду по справі № 820/13570/13-а, було, зокрема, й розпорядження № 53 Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 31.01.2008 року “Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) членів колишнього СВК “Харківська овочева фабрика” на території Алісівської сільської ради”, яке в судовому порядку не скасовано. А отже є чинним станом на час розгляду даної справи.
З урахуванням положень частини 1 ст. 72 КАС України, обставини щодо виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) групам громадян - власників земельних часток (паїв) колишніх членів СВК “Харківська овочева фабрика”, встановлені судовим рішенням по справі № 820/13570/13-а, яке набрало законної сили, мають приюдиційне значення при вирішенні даної справи.
Судом встановлено, що 24.12.2014 року за вх. № 3238/01-41 на адресу Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області надійшло звернення Алісівського голови ОСОБА_12 про віднесення 1358 земельних часток паїв до нерозподілених земельних часток (паїв), оскільки громадяни (пайовики ХОФ» не визначилися із своїм правом на земельну частку пай.
З урахуванням вищевикладеного та чинного станом на час існування спірних правовідносин розпорядження № 53 Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 31.01.2008 року “Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) членів колишнього СВК “Харківська овочева фабрика”, відповідачем було прийнято розпорядження № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних частко (паів)», яким віднесено до зазначених в додатку до нерозподілених земельних часток (паїв) власників земельних часток (паїв), колишніх членів СВК «Харківська овочева фабрика» із земель, розташованих на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, з подальшим укладанням договорів оренди (пункт 1).
08.05.2015 року Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області було внесено зміни до розпорядження № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв)», яким віднесено до зазначених в додатку до нерозподілених земельних часток (паїв) власників земельних частко (паїв), колишніх членів СВК «Харківська овочева фабрика» із земель, розташованих на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
Перевіряючи оскаржувані рішення та дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Порядок виділення земельної частки (паю) в натурі регулюється ст. 25 та Перехідні положення Земельного кодексу України, Перехідні положення Закону України "Про оренду землі", Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указом Президента України від 08.08.95 № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)".
Статтею 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Статтею 1 Указу Президента України від 08.08.95 N 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельний пай засвідчується Сертифікатом на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою.
Згідно частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю".
Отжже, громадяни - власники земельних часток (паїв) не можуть вважатися власниками земельних ділянок.
Власники земельної частки (паю) мають право на виділення їх у натурі (на місцевості) та набуття прав власності на виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (стаття 9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)").
Із матеріалів справи вбачається, що станом на день прийняття оскаржуваних розпоряджень, позивач не реалізував своє право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та отримання державного акту на право власності саме на земельну ділянку. Вказані обставини представником позивача у судовому засіданні не заперечувалися.
Посилання представника позивача в процесі розгляду справи на те, що попереднє виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) було проведено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, регулюючого спірні правовідносини, судом до уваги не приймається, оскільки, розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 53 від 31.01.2008 року, яким погоджено порядок виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) групам громадян - власників земельних часток паїв колишніх членів СВК «Харківська овочева фабрика» було чинним, як станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження № 36 від 22.01.2015 року, так і є чинним станом на час розгляду справи.
Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Таким чином, відповідний орган, зокрема орган виконавчої влади - районна державна адміністрація, була наділена компетенцією до моменту отримання власниками державних актів на право власності на земельні ділянки розпоряджатися нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками за межами населених пунктів, в т.ч. надавати в оренду такі земельні частки (паї), укладаючи відповідні договори, тощо.
Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Передумовою виникнення права на користування земельною ділянкою, здійснення інших дій щодо оформлення цього права згідно чинного законодавства України є, в тому числі, рішення місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України
Згідно пункту 7 частини першої статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, і природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України визначено завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Положеннями ст.. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, у контексті з положеннями частини 1 статті 6 КАС України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів відповідачем.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку що позивач під час розгляду справи не довів, які саме його особисті права, свободи чи інтереси у спірних правовідносинах порушені відповідачем, оскільки, по - перше, ним не було виявилено наміру користуватися земельними ділянками та отримувати в результаті цього відповідні блага. А по - друге, позивачем до доведено належними та допустимими доказами обставин неправомірного розподілу земельних ділянок між власниками земельних частко паїв, наслідком чого є реалізація відповідачем своєї владної управлінської функції щодо розпоряджатися нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками за межами населених пунктів.
У зв'язку із чим суд відмовляє позивачу як у задоволені позовної вимоги про визнання незаконними дій Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області по видачі та скасування розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), так і у задоволені позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача по видачі та скасування розпорядження № 232 від 08.05.2015 року «Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), яка є похідною від первісної; зобов'язання Близнюківську районну державну адміністрацію Харківської області скасувати розпорядження № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) та № 232 від 08.05.2015 року «Про внесення змін до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015 року «Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) суд зазначає наступне.
Щодо заявлених позовних вимог про заборону Близнюківській районній державній адміністрації Харківської області розпоряджатися земельними частками паї, що перебувають в колективній власності колишнього СВК “Харківська овочева фабрика”, та на які видані громадянам-колишнім членам СВК “Харківська овочева фабрика” сертифікати на право на земельні частки (паї), що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, які ці громадяни реалізуючи своє право здають в оренду та заборону відповідачу відносити до нерозподілених (невитребуваних) земельниі частки (паї), що перебувають в колективній власності колишнього СВК “Харківська овочева фабрика”, та на які видані громадянам-колишнім членам СВК “Харківська овочева фабрика” сертифікати на право на земельні частки (паї), що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, які ці громадяни отримали та реалізують своє право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою та обраного позивачем способу захисту, суд зазначає що суд
Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом тавирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року N 122 Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Суд звертає увагу, що повноваження щодо виділення земельних ділянок, розподілу їх між власниками земельних часток (паїв) та надання у користування є виключною компетенцією Близнюківській районній державній адміністрації Харківської області, яка в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Встановлення або відсутність обставин, необхідних для прийняття рішення також знаходиться в компетенції відповідача. А від так, суд в межах своїх повноважень лише оцінює правомірність прийнятих рішень з боку місцевого органу виконавчої влади та не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень, втручатися у його владні управлінські функції, у звязку із чим вищевказані позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд вважає, відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного суду України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Близнюківської районної державної адміністрації, третя особа 1 - ПП "Агро - Альянс - 2007", третя особа 2 - ОСОБА_6, третя особа 3 - ТОВ "Промінвестиція" про визнання нечинним розпорядження, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04.08.2015 року.
Суддя Горшкова О.О.