33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"19" липня 2006 р. Справа № 15/115
За позовом : Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
До відповідача: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз»
про стягнення в сумі 1695371,73 грн
СУДДЯ КОЛОМИС В.В.
Представники:
від позивача: Клименко Р.В. (довіреність в справі)
від відповідача : Янкевич Л.Д. (довіреність в справі)
Лихольот А.В. (довіреність в справі)
Корсун Т.Г. (довіреність в справі)
Позивач -дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»м. Київ просить суд стягнути з ВАТ «Рівнегаз»1695371,73 грн., в тому числі 1223160,06 грн. основного боргу, 115123,82 грн. пені, 280134,78 грн. інфляційних втрат та 76953,07 грн. відсотків річних.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач позов не визнає, з підстав, викладених у відзиві.
На думку позивача, постачання газу за договором проводилось для нормативних втрат, тому вартість суми останніх, які виникають при експлуатації газових систем для постачання природного газу всім категоріям споживачів відшкодовується через тарифи. Відтак відповідач мусить нести нормативні витрати при поставці газу, а в подальшому ще сплачувати сплачену суму за спірним договором. В результаті вказаних дій, як зазначає, нормативні втрати відшкодовуються один раз, а відповідач сплачує за них двічі.
При цьому відповідач подав клопотання про зменшення розміру належної до сплати пені.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
24 лютого 2004 року між сторонами у справі був укладений договір на постачання природного газу за № 06/04-237 (далі договір), (а.с.22-27), на виконання умов якого позивачем протягом січня-грудня 2004 року було передано відповідачу 23823,700 тис. куб.м. природного газу на загальну суму 3503149,86 грн.
Зазначене в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними Актами подачі-приймання природного газу (а.с. 10-21).
Відповідно до п.5.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами на підставі Акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Натомість, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань та умов договору, розрахунки за отриманий у 2004 році природний газ здійснив частково, а саме на суму 2 279 989,80 грн.
Таким чином залишок боргу склав 1223160,06 грн.
Доказів сплати цього боргу відповідач суду не подав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 1 223 160,06 грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, і на підставі ст.ст.173, 193, 225 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 п.1, 714 ЦК України підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми.
Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, позовні вимоги в частині стягнення 280134,78 грн. інфляційних нарахувань та 76953,07 грн. відсотків річних згідно поданих позивачем розрахунків обгрунтовані і підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 115123,82 грн. пені, останні є обгрунтованими, передбачені п.6.2 Договору, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та ст.ст.549, 551, 611 п.3 ЦК України.
Натомість суд, враховуючи подане відповідачем клопотання та докази, які в ньому викладені, зважаючи на взаємовідносини сторін у справі, не тільки матеріальні, а й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь вини відповідача у виникненні спору, тощо, вважає за можливе застосувати своє право, передбачене п.3 ст. 83 ГПК України і на підставі ст. 233 ГК України, ст.551 ЦК України зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача, як сторони, що порушила зобов'язання до десяти відсотків, а саме присудити до стягнення 11512,30 грн..
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 80 п.1.1, 82-85 ГПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з відповідача -Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» (39027, м.Рівне, вул.Білякова,4, п/р 26005301586528, МФО 333335, код ЄДРПОУ 03366701) на користь позивача -Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(041116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, р/р № 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 1591760,21 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, відсотків річних та пені, 16954,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. сплаченої інформаційно-технічної послуги судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Коломис В. В.