"01" липня 2009 р. Справа № 16/149/09
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг - Лізинг" (54025, м.Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду, 113/1)
До відповідача: Приватного підприємства „Милен" (54001, м. Миколаїв, вул. Будьонного, 64/2) Про: стягнення 311709,90 грн.
Суддя В.Д. Фролов
Від позивача: Єрмакова І.В., дов. б/№ від 26.01.2009р.
Від відповідача: Козлов В.О., дов. № 9 від 20.01.2009р.
В засіданні приймає участь:
Була оголошена перерва до 01.07.2009 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг - Лізинг" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства „Милен" про стягнення 311709,90 грн., з яких: 254394,90 грн. - основного боргу, 18909,90 грн. - індексу інфляції. 2 374,50 грн. - 3% річних, 17334,00 грн. - пені, 18 696,60 грн. - штрафу.
Відповідач позовні вимоги не визнає, він посилається на те, що 23 лютого 2009 року сторони розірвали договір фінансового лізингу за № 241 всі зобов'язання сторін, що виникали із даного договору припинилися. Зокрема припинилися зобов'язання Відповідача по сплаті лізинго вих платежів, виконання яких вимагає Позивач в судовому порядку на підставі договору, який фактично припинив свою чинність за згодою сторін. Він зазначає, що вимоги Позивача ґрунтуються на договорі, який не породжує для сторін будь-яких прав та зобов'язань, що вказує на безпідставність заявлених вимог.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
16.05.2008 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 241, відповідно до умов договору Позивач зобов'язувався набути у власність та передати у користування Відповідачу трактор МТЗ-920 (3 одиниці), трактор МТЗ-892 (1 одиниця), сівалка СЗТ-5,4 (1 одиниця), сівалка СЗТ- 3,6 (1 одиниця), прес - підбірщик ПВП-351 (1 одиниця), каток КЗК-6 (1 одиниця), дисковий агрегат АГ-2,4-20 (1 одиниця) загальною вартістю 934 830,00грн., а Відповідач у свою чергу зобов'язувався сплачувати Позивачеві лізингові платежі, передбачені Договором. Розмір, склад та графік сплати лізингових платежів сторони визначили у додатку №1 до Договору.
23.05.2008р. згідно актів приймання-передачі у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки за Договором фінансового лізингу №241 від 16.05.2008р. Позивач передав Відповідачеві три трактори МТЗ-920, трактор МТЗ-892, сівалку СЗТ-5,4, сівалку СЗТ- 3,6, прес - підбірщик ПВП-351, каток КЗК-6, дисковий агрегат АГ-1.4-20.
23.02.2009р. між сторонами було підписано додаткову угоду №1В до договору фінансового лізингу № 241 від 16.05.2008р. про повернення сільськогосподарської техніки
Позивачеві, що підтверджується актами прийому-передачі від 23.02.2009р. до додаткової угоди ЖВ до договору фінансового лізингу № 241 від 16.05.2008р.
Позовні вимоги вмотивовані несплатою Відповідачем заборгованості за період з 15.08.2008року по 25.01.2009 року в розмірі 254394,90 грн., що за його переконанням передбачено умовами розрахунку щомісячних лізингових платежів, які викладені в додатковій угоді № ЇВ договору за №241.
Проаналізувавши наданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не
підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до умов п. 1 додаткової угоди № ЇВ сторони дійшли згоди щодо розірвання
договору фінансового лізингу № 241.
Згідно із п. 2 додаткової угоди № ЇВ, сторони констатували, що з моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін за договором фінансового лізингу припиняються. Відповідно до п. 6 додаткова угода набула чинності з 23.02. 2009 року.
У відповідності із положеннями ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання.
Згідно приписів ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. За частиною третьою вказаної статті у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічні положення передбачені в абз. З ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України.
Враховуючи, що 23 лютого 2009 року сторони розірвали договір фінансового лізингу за № 241 всі зобов'язання сторін, що виникали із даного договору припинилися. Зокрема припинилися зобов'язання Відповідача по сплаті лізингових платежів, виконання яких вимагає Позивач в судовому порядку на підставі договору, який фактично припинив свою чинність за згодою сторін. Отже вимоги Позивача ґрунтуються на договорі, який не породжує для сторін будь-яких прав та зобов'язань, що вказує на безпідставність заявлених вимог.
Посилання Позивача на вказану додаткову угоду є безпідставними, оскільки вона втратила чинність у зв'язку із розірванням договору фінансового лізингу, про що викладено раніше.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02. 2009 року Відповідач повернув, а Позивач отримав трактор колісний БЕЛАРУС-892 вартістю 76 266,67 грн., три трактори колісних БЕДАРУС-920 загальною вартістю 224 640,00 грн., агрегат ґрунтообробний АГ-2,4-20 вартістю 13 794,56 грн., каток зубчатий КЗК-6-01 вартістю 22 164,48 грн., дві сівалки СЗТ-5,4 загальною вартістю 112 153,60 грн., сівалку СЗТ-3,6А вартістю 29 009,07 грн., прес-підбирач ПВП-351 вартістю 40 490,67 грн., про що сторони склали акти №241В1, №241В2, №241ВЗ, №241В4, №241В5, №241В6, № 241В7, № 241В8, № 241В9, № 241В10 прийому-передачі до додаткової угоди № ЇВ до договору фінансового лізингу № 241. Всього повернуто техніку на суму 518519,05грн.
Згідно додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 241 лізинговий платіж складається із компенсації вартості активу та лізингових відсотків. Зазначене вказує на проведення Відповідачем компенсації Позивачу вартості активу (компенсації частини оплати, що входить до лізингового платежу) в сумі 518 519,05 грн.
Отже, за умовами додаткової угоди № ЇВ про розірвання договору фінансового лізингу Л^241 зобов'язання Відповідача щодо сплати лізингових платежів припинилися у зв'язку із поверненням Позивачу предмету лізингу, вартість яких входила до суми лізингового платежу. Інших зобов'язань щодо сплати лізингових платежів (в т.ч., які існували протягом строку дії договору) сторони умовами додаткової угоди № ЇВ не передбачили.
Викладене підтверджує безпідставність вимог Позивача про стягнення із Відповідача заборгованості по лізинговим платежам за період з 25.08.2008 року по 25.01.2009 року в розмірі
394,90 грн. Відповідно є безпідставними вимоги Позивача про стягнення 18909,90 грн. індексу інфляції, 2 374,50 грн. - 3% річних, 17334,00 грн. - пені, 18 696,60 грн. - штрафу.
За таких обставин, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя