ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/123
17.09.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»
до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»
про стягнення 84403,27 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача: Решодько О.Є. (довіреність № 3742/4/ГО від 18.12.2008)
від відповідача: Притула Н.В. (довіреність від 01.09.2009)
В судовому засіданні 17 вересня 2009 року за згоди представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»(надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»(надалі -відповідач) частини страхового відшкодування за договором про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) від 23.04.2004 у розмірі 84403,27 грн., в тому числі 81055,36 грн. часток страхового відшкодування, 2243,85 грн. пені, 279,43 грн. 3% річних та 824,63 грн інфляційних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долі у страхових відшкодуваннях.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на виконання зобов'язання по одному із випадів щодо сплати позивачу частки страхового відшкодування в сумі 3116,67 грн., та на факт несвоєчасного повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
23.04.2004 між позивачем та відповідачем було укладено договір про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) № 02/01/04П (надалі - Договір, Договір факультативного перестрахування), предметом якого є загальні умови факультативного перестрахування ризиків, переданих (прийнятих) сторонами по договорах факультативного перестрахування, а також права і обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (п. 1.1 Договору).
Згідно із п. 2.1 Договору факультативного перестрахування на підставі цього договору укладаються конкретні договори престрахування окремо по кожному ризику -Ковер-ноти. Кожний Ковер-нот не залежить від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного сторонами.
У відповідності до п. 3.1 Договору факультативного перестрахування пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється у вигляді Ковер-ноту, підписаного Перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється Перестраховику. Згідно із п.3.7 Договору якщо Перестраховик підписав ковер-нот, то всі умови викладені в ньому вважаються такими, що повністю задовольнили Перестраховика і були для нього цілком достатніми для визначення ступеня ризику в конкретному Ковер-ноті.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування -це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
24.09.2007 між позивачем та Волошиною Тетяною Василівною було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1022135/05 (надалі -Договір страхування-1). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб MERSEDES-BENZ CL-550 державний номерний знак АА 7770 ЕК (надалі -ЗТЗ, ТЗ).
01.10.2007 року між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) було укладено договір перестрахування (Ковер-Нота) № 447/1022135/07, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (10%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування-1.
20.08.2008 сталася дорожньо -транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.
Як стверджує позивач, на підставі страхових актів № 9283/08/05/11 від 12.09.2008 та № 9283/08/05/11/допл від 15.01.2009 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 768301,68 грн.
Позивач посилається на той факт, що 22.08.2008 він листом № 1727/6/ГО повідомив відповідача про настання страхового випадку, однак доказів направлення вказаного листа позивачем надано не було. При цьому відповідач у клопотанні про витребування доказів від 17.04.2009 стверджує про те, що вказаний лист був ним отриманий лише 28..08.2008 за вхідним номером 672 (відмітка про наявність вхідного номеру міститься на копії листа).
23.02.2009 позивач направив лист № 817 з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 76830,17 грн., однак доказів направлення вказаного листа позивачем також не надано.
21.12.2007 між позивачем та ТОВ «Мелітопольпромсервіс»було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 114807/05АП (надалі -Договір страхування-2). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб BMW E70 X5 державний номерний знак АР 0160 ВР (надалі -ЗТЗ, ТЗ).
21.12.2007 року між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) було укладено договір перестрахування (Ковер-Нота) № 653/автокаско/07, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (25%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування-2.
22.07.2008 сталася дорожньо -транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.
Позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 4434,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7686 від 26.08.2008.
Позивач посилається на той факт, що 25.07.2008 він листом № 1377/5/ГО повідомив відповідача про настання страхового випадку, однак доказів направлення вказаного листа позивачем надано не було. При цьому відповідач в судовому засіданні стверджує про те, що вказаний лист ним взагалі отриманий не був.
25.12.2009 позивач направив лист № 3860/ГО з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 1108,52 грн., однак доказів направлення вказаного листа позивачем також не надано.
У відповідності до п. 4.1.6 Договору факультативного перестрахування Перестрахувальник (позивач) зобов'язаний сповістити Перестраховика (відповідача) про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 2 (двох) робочих днів із моменту одержання інформації про його настання.
Однак матеріали справи не містять доказів направлення позивачем у строк, встановлений п. 4.1.6 Договору факультативного перестрахування, повідомлень про настання страхових випадків із застрахованими транспортними засобами, відповідальність позивача за якими перестрахована згідно із умовами Ковер-нот № 474/1022135/07 від 01.10.2007 та № 653/автокаско/07 від 21.12.2007 позивачем не надано.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Оскільки п. 4.1.6 Договору факультативного перестрахування покладає на позивача обов'язок повідомити відповідача про страховий випадок, для справи мають значення лише докази такого повідомлення відповідача. Листи -повідомлення, на які посилається позивач № 1727/6/ГО від 22.08.2008 та № 1377/5/ГО від 25.07.2008 не містять доказів отримання їх відповідачем, оскільки не містять підпису відповідальної посадової особи, штампу чи печатки відповідача про отримання, тощо, і є односторонніми, а тому не мають доказового значення для справи.
У відповідності до ч.2 ст. 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Позивачем не надано доказів направлення (здавання до установи зв'язку) відповідачу повідомлень про страхові випадки, які сталися із перестрахованими згідно з умовами Ковер-нот № 474/1022135/07 від 01.10.2007 та № 653/автокаско/07 від 21.12.2007 транспортними засобами в дводенний строк з моменту одержання інформації про їх настання.
У відповідності до п. 4.4.2 Договору факультативного перестрахування відповідач має право відмовити позивачу у виплаті своєї частки страхового відшкодування, якщо позивач не виконав зобов'язання, передбачені положеннями Договору і конкретного договору перестрахування.
З урахуванням викладеного, зважаючи на порушення позивачем строків повідомлення відповідача про страхові випадки (п. 4.1.6 Договору факультативного перестрахування), відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у виплаті його частки страхового відшкодування по страховим випадкам, які сталися із перестрахованими згідно з умовами Ковер-нот № 474/1022135/07 від 01.10.2007 та № 653/автокаско/07 від 21.12.2007 транспортними засобами.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Ковер-нотами № 474/1022135/07 від 01.10.2007 в сумі 79776,82 грн., та № 653/автокаско/07 від 21.12.2007 в сумі 1196,65 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
05.03.2007 між позивачем та Протас Іриною Валеріївною було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 089183/05АК (надалі -Договір страхування-3). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб LEXUS ES 350 державний номерний знак ВН 9747 ВВ (надалі -ЗТЗ, ТЗ).
23.05.2007 року між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) було укладено договір перестрахування (Ковер-Нота) № 197/автокаско/07, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (20%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування-3.
31.10.2007 сталася дорожньо -транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.
На підставі страхового акту № 687/05/16 від 14.02.2008 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 15233,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1627 від 20.02.2008.
02.11.2007 позивач листом № 2504/1/ГО повідомив відповідача про настання страхового випадку, а 02.12.2008 направив лист № 3396/ГО з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 3116,67 грн.
У відповідності до п. 8.1 Договору факультативного перестрахування при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальних договором страхування і Ковер-нотом, Перестраховик сплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування що відповідає його частині відповідальності по конкретному Ковер-ноту протягом 5-ти банківських днів після одержання від Перестрахувальника комплекту документів.
Як свідчать матеріали справи, відповідач платіжним дорученням № 3537 від 09.09.2009 сплатив позивачу свою частку страхового відшкодування по Ковер-ноту №197/авто каско/07 в сумі 3116,67 грн. А тому на час винесення рішення між сторонами відсутній предмет спору щодо сплати заборгованості в сумі 3116,67 грн., і провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів одержання комплекту документів по страховому випадку 31.10.2007, який стався із перестрахованим згідно з умовами Ковер-ноту № 197/автокаско/07 від 23.05.2007 автомобілем, а саме листа № 3396/ГО від 02.12.2008, позовні вимоги в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних є необґрунтованими в частині доведеності періоду нарахування, а тому позовні вимоги про стягнення 248,90 грн. пені, 31,00 грн. 3-х % річних та 33,23 грн. інфляційних не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що погашення заборгованості в сумі 3116,6 грн. було здійснене відповідачем вже після подачі позовної заяви до суду (заборгованість сплачена 09.09.2009, в той час як позовна заява була отримана судом 24.04.2009) судові витрати позивача пропорційно сумі сплаченого відповідачем боргу у розмірі 74,82 грн. (31,16 грн. державного мита та 43,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Провадження у справі в частині стягнення 3116,67 грн. припинити.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма» (ідентифікаційний код 21265671, адреса: 03037, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 52) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» (ідентифікаційний код 31235110, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, п/р 26500218673900 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) судові витрати у сумі 74,82 грн. (сімдесят чотири гривні 82 копійки). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 30.09.2009р.