79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.07.09 Справа№ 2/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Рісного М.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект”, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Шляхбудсервіс”, м. Жидачів про стягнення 175000 грн. 00 коп.
Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств “Авіокон проект”, м. Львів звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Шляхбудсервіс”, м. Жидачів про стягнення 175000 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.01.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 03.02.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 19.02.2009р., 10.03.2009р., 24.03.2009р., 22.04.2009р., 05.05.2009р., 17.06.2009р, 02.07.2009р. В судовому засіданні 24.03.2009р. оголошувалась перерва до 09.04.2009р. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем в жовтні 2008р. було укладено договір підряду. На виконання умов договору підряду позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 175000 грн. 00 коп. Натомість відповідач до виконання робіт за договором підряду не приступив, звернувся до позивача з листом про дострокове розірвання договору. Позивач погодився на дострокове розірвання договору підряду, просив повернути перерахований аванс. Однак станом на дату розгляду справи в суді аванс в сумі 175000 грн. 00 коп. не повернутий, а тому просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму. Також зазначив, що жодних робіт по договору підряду відповідачем не було виконано, акти виконаних робіт бухгалтерія позивача в грудні 2008р. від представника відповідача не отримувала. Отримані в лютому 2009р. поштовим зв'язком акти виконаних робіт позивачем не підписані з мотивів невиконання відповідачем таких робіт, про що було надіслано відповідачу відповідний лист.
Через канцелярію суду 09.04.2009р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 175000 грн. 00 коп. та визнати недійсним акти приймання виконих робіт за листопад 2008р. на суму 36604 грн. 80 коп. та 61396 грн. 80 коп. та акт здачі-приймання робіт по наданих послугах катка на суму 2008 грн. 22 коп.
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог частково. В своїх запереченнях зазначив, що між позивачем та відповідачем було дійсно укладено договір підряду. На виконання робіт за цим договором, позивач перерахував аванс в сумі 175000 грн. 00 коп. В жовтні 2008р. відповідач надав позивачу послуги екскаватора, про що сторонами було підпимано акт виконаних робіт. В листопаді 2008р. відповідач, в силу виробничих обставин, звернувся до позивача про дострокове розірвання договору підряду. Однак, не отримавши відповіді на цю пропозицію у строк, відповідачем було виконано згідно договору підряду роботи на суму 100009 грн. 82 коп. Як зазначив представник відповідача, акти виконаних робіт на суму 100009 грн. 82 коп. на початку грудня 2008р. було передано в бухгалтерію позивача, а також повторно надіслано поштовим зв'язком в лютому 2009р. Позивач акти виконаних робіт не підписав, про мотиви відмови від підписання не повідомив. У зв'язку з цим до стягнення підлягає заборгованість в сумі 61914 грн. 98 коп., тобто залишок суми авансу після вирахування вартості виконаних робіт на суму 113085 грн. 02 коп.
Представникам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
24 жовтня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №24/10/08.
За цим договором підрядник (відповідач) зобов'язувався на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору передбачену ним роботу, а замовник (позивач) -прийняти цю роботу і оплатити її.
Відповідач зобов'язувався виконати роботи з “Переведення обертових печей на вугілля як основне технологічне паливо на ВАТ “Миколаївцемент” Проїзди і тротуари”.
Відповідно до п. 4.1. договору підряду №24/10/08 від 24.10.2008р., вартість робіт по цьому договору у відповідності з локальним кошторисом та договірною ціною, що є невід'ємною частиною даного договору становить 404934 грн. 00 коп.
Згідно п. 5.3. договору підряду №24/10/08 від 24.10.2008р., не менш ніж за 5 днів до початку робіт замовник перераховує на рахунок підрядника аванс на виконання робіт в розмірі 175000 грн. 00 коп.
Сума авансу підлягає зарахуванню у виконання об'ємів робіт при проведенні остаточного розрахунку за виконані за даним договором роботи.
На виконання умов договору, позивач 24.10.2008р. перерахував відповідачу аванс на суму 175000 грн. 00 коп. , що підтверджується випискою з банківського рахунку від 24.10.2008р.
04.11.2008р. відповідач звернувся до позивача з листом про дострокове розірвання договору підряду №24/10/08 від 24.10.2008р.
Позивач листом за вих. №763 від 10.12.2008р. погодився на дострокове розірвання договору підряду №24/10/08 від 24.10.2008р., просив повернути аванс в сумі 175000 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, станом на дату розгляду справи відповідач отриманий аванс в сумі 175000 грн. 00 коп. позивачу не повернув.
04.02.2009р. відповідач поштовим зв'язком надіслав позивачу по два примірники акта №РН-154 здачі-прийняття робіт від 07.11.2008р. на суму 2008 грн. 22 коп., акта приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 36604 грн. 80 коп., акта приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 61396 грн. 80 коп., а також лист, в якому вимагав підписати вказані акти або надіслати вмотивовану відмову від прийняття робіт.
Позивач листом за вих. №117 від 09.02.2009р. повідомив про відмову від підписання вищевказаних актів у зв'язку з тим, що роботи, зазначені в актах, не виконувались.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що відповідач з власної ініціативи 04.11.2008р. звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договору підряду. Проте, всупереч своїй же пропозиції про розірвання договору, зі слів представника, відповідач приступив до виконання робіт. Відповідач на обґрунтування правомірності продовження робіт після надсилання ним же пропозиції про розірвання договору, посилається на ст. 188 ГК України, якою встановлено двадцятиденний термін для надання відповіді на пропозицію про розірвання договору. Оскільки такої відповіді у вказаний строк позивачем не було надано, відповідач правомірно, з його слів, продовжив виконання робіт. Як зазначив представник відповідача, уже після завершення відповідачем частини робіт, з порушенням строку для надання відповіді, позивач 10.12.2008р. погодився з пропозицією про розірвання договору.
Проте, як вбачається з акта №РН-154 здачі-прийняття робіт на суму 2008 грн. 22 коп., акта приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 61396 грн. 80 коп., вони складені відповідачем 07.11.2008р. та 14.11.2008р. відповідно, тобто через 3 та 10 днів після надсилання пропозиції про розірвання договору. Таким чином, незрозумілим видається посилання відповідача на порушення позивачем ст. 188 ГК України в частині пропущення 20-денного строку для надання відповіді на пропозицію про розірвання договору, і в той же час недотримання цього строку відповідачем.
Згідно ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За такими ж правилами укладається і додаткова угода до господарського договору.
Згідно з п. 1 ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Ціна в договорі підряду може бути визначена також у кошторисі (п. 1 ст. 844 ЦК України).
Пунктом 1 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
За змістом ст. 879 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до п. 4.1. договору підряду №24/10/08 від 24.10.2008р., вартість робіт по цьому договору у відповідності з локальним кошторисом та договірною ціною, що є невід'ємною частиною даного договору становить 404934 грн. 00 коп.
Отже, незалежно від того, на яку з сторін договору покладається обов'язок з розробки і затвердження проектно-кошторисної документації, виконання робіт не є можливим за її відсутності.
Однак, наявний в матеріалах справи договір містить лише назву робіт, їх загальну вартість та не містить ні складу і змісту проектно-кошторисної документації, ані належного визначення, яка з сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
На вимогу суду про наданная проектно-кошторисної документації, сторонами не подано такої.
За обставин не погодження сторонами видів підрядних робіт та їхньої вартості, суд дійшов висновку про те, що договір підряду №24/10/08 від 24.10.2008р. не може вважатися укладеним.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Листом за вих. №117 від 09.02.2009р. позивач обґрунтував відповідачу свою відмову від підписання акта №РН-154 здачі-прийняття робіт від 07.11.2008р. на суму 2008 грн. 22 коп., акта приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 36604 грн. 80 коп., акта приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 61396 грн. 80 коп., мотивуючи відмову невиконанням відповідачем робіт, зазначених в актах.
Мотиви відмови позивача від підписання вищевказаних актів відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку про необхідність визнання їх недійсними.
Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 509, 626, 837, 843, 844, 877, 879, 882, 1212 ЦК України, ст. 180, 181, 188 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шляхбудсервіс”, м. Жидачів, вул. Залізнична, 5, Львівська область (ідентифікаційний код 03580920) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект”, м. Львів, вул. Січинського, 7 (ідентифікаційний код 23958467) 175000 грн. 00 коп. боргу, 1835 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Визнати недійсними акт №РН-154 здачі-прийняття робіт від 07.11.2008р. на суму 2008 грн. 22 коп., акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 36604 грн. 80 коп., акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 61396 грн. 80 коп.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя