ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/176-48/257
16.09.09
За позовом: Закритого акціонерного товариства "Фуршет"
До: Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
про: визнання недійсним рішення від 28.03.2008 № 5/8-п
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача: Вєніков О.Д., дов.від 12.02.2009 року б/н
Відповідача: Мосціпан Р.М., дов.від 15.01.2009 року № 4
Клюсова Т.М., дов. Від 15.01.2009 року № 1
Суть спору: визнання недійсним рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.08 №5/8-п
Закрите акціонерне товариства “Фуршет”звернулося до суду з позовною заявою до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 28.03.08 №5/8-п.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України прийнято в наслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, та висновки викладені в рішення не відповідають обставинам справи.
Зокрема, позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням на позивача накладено штраф за подання недостовірної інформації. На думку позивача, останній на запит відповідача надав достовірну інформацію про те, що не здійснює діяльності на ринку продовольчих товарів, проте відповідача така відповідь не задовольнила і оскаржуваним рішенням на позивача було накладено штраф.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив, та зазначив що направив позивачеві (суб'єкту господарювання, що здійснює діяльність на ринку продовольчих товарів) вимогу про надання інформації. Натомість від позивача отримано лист про те, що останній не здійснює діяльності на ринку продовольчих товарів та повідомлено відповідача про те, що позивач не закуповував та не реалізовував продовольчі товари про які запитувалась інформації у вимозі. Відповідач вказану інформацію вважає недостовірною та такою що спростовується діяльністю позивача.
Ухвалою від 28.05.2008 порушено провадження у справі № 38/176 та призначено її до розгляду.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.12.08 (суддя Власов Ю.Л) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.09, у задоволені позові відмовлено.
Постановою Вищого Господарського Суду України від 21.04.09 рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.08 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.09 у справі 38/176 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розгляд справи доручено судді Сулім В.В. Ухвалою від 11.05.2009 справа № 38/176 прийнята до провадження судді Сулім В.В. та присвоєно їй №38/176-48/257 та призначено до розгляду на 28.05.2009.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 №01-1/802 у зв'язку з призначенням Суліма В.В. суддею Київського апеляційного господарського суду справу вищевказну справу передано на розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою від 28.05.2009 справа № 38/176-48/257прийнята до провадження судді Балац С.В. та призначено її до розгляду на 25.06.2009.
Під час нового розгляду справи позивач підтримав позов та зазначив, що позивачем в період з 01.06.2007 по 25.07.2007 не здійснювалося будь-яких операцій з купівлі чи продажу продовольчих товарів. В якості доказу позивачем надано суду роздруковані з бухгалтерської програми Фін-Експерт, у якій ведеться вся бухгалтерія позивача, витяги з Журналу-Ордеру по рахунку 31-1, на якому ведеться облік всіх операцій по розрахунковим та поточним рахункам.
Відповідач в письмових поясненнях проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивач здійснював діяльність на ринку продовольчих товарів, що підтверджується договором поставки від 20.06.2007 № 431/06/07, укладеним між позивачем та ТОВ "Ласуня Трейд" та накладними про передачу товарів.
В наступних письмових поясненнях позивач зазначив, що хоч за договором поставки від 20.06.2007 № 431/06/07 і здійснювалися операції, але товари за вказаним договором не входять до переліку товарів, щодо яких відповідачем запитувалася інформація. Також позивач зазначив, що вказаний товар було частково вернуто продавцю, а частково експортовано до Республіки Казахстан, що підтверджується накладними на повернення, контрактом від 07.06.2007 № 07/06-М та митною декларацією.
Ухвалою від 25.06.2009 розгляд справи відкладався на 30.07.2009.
В судовому засіданні 30.07.2009 сторони звернулися до суду зі спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 30.07.2009 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 02.09.2009, про що сторони повідомлені під розписку.
В судовому засіданні 02.09.2009 оголошено перерву до 16.09.2009, про що сторони повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 16.09.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -
Відповідач направив позивачеві вимогу від 27.07.2007 №26-8/1455 про надання інформації, в якій вимагав протягом 20 днів з дня отримання вимоги надати інформацію та копії документів щодо: 1) цін, за якими позивач закуповував та реалізовував продовольчі товари вітчизняного виробництва з 01.06.2007 по 25.07.2007, зокрема, цукор; 2) у разі збільшення з 01.06.2007 по 25.07.2007 більш ніж на 5% ціни реалізації продовольчих товарів надати обґрунтовані пояснення щодо причин; 3) вказати трьох постачальників продовольчих товарів, які постачали найбільші обсяги вказаних товарів; 4) обсяг зберігання позивачем вказаних продовольчих товарів; 5) чи очікується позивачем підвищення цін реалізації на зазначені продовольчі товари; 6) які заходи вживаються позивачем щодо недопущення безпідставного зростання цін на дані товари.
Дану вимогу позивач отримав 31.07.2007, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
28.08.2007 відповідач направив позивачу лист №26-8/1702 з вимогою протягом 5 днів надати пояснення щодо причини невиконання вимоги №26-8/1455 від 27.07.2007.
03.09.2007 позивач склав відповідь №03/09 на вказану вимогу Відповідача, в якій зазначив, що позивач не здійснює діяльності на ринку продовольчих товарів. Дана відповідь була адресована не відповідачу, а Антимонопольному комітету України.
12.09.2007 позивач склав відповідь №11/09 на вказану вимогу відповідача, в якій зазначив, що позивач не здійснює діяльності на ринку продовольчих товарів.
12.09.2007 позивач склав пояснення №12/09 на адресу відповідача, в якому зазначив, що помилково направив відповідь на вимогу відповідача на адресу Антимонопольного комітету України. До цього пояснення позивач додав свою відповідь на вимогу відповідача.
20.06.2007 позивач направив Антимонопольному комітету України лист про проведення роботи з постачальниками основних продовольчих товарів з приводу необгрунтованого підвищення цін.
06.11.2007 Дочірнє підприємство позивача “Терра-Трейд”направило лист №59 в якому повідомило, що до переліку структурних підрозділів дочірнього підприємства входять магазини “Фуршет”та дві філії. Оскільки “Терра-Трейд” є дочірнім підприємством позивача протоколи, накази та розпорядження, інструкції не ведуться, а вся документація проводиться на рівні холдингу -роздрібної торгівлі -“Фуршет”.
Відповідачем складено подання про попередні висновки за результатами збирання та аналізу доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Листом від 07.03.2008 №21/03 позивач повідомив, що з 01.06.2007 по 25.07.2007 не закуповував та не реалізовував вказані у вимозі продовольчі товари вітчизняного виробництва, тому відповідь позивача на вимогу відповідача була достовірною.
26.03.2008 був підписаний меморандум порозуміння між Кабінетом Міністрів України та суб'єктами системи мережевої роздрібної торгівлі, яким суб'єкти мережевої роздрібної торгівлі зобов'язались встановлювати на соціально значущі продовольчі товари згідно з переліком торгівельну націнку не вище 10% від ціни виробника-постачальника. Від суб'єкта мережевої роздрібної торгівлі “Фуршет”даний меморандум був підписаний І. Баленко.
28.03.2008 позивач видав наказ №11(П) за підписом голови наглядової ради І.Баленко, яким наказав голові правління, членам правління, голові ради директорів, директорам підрозділів, директорам регіонів, директорам супермаркетів “Фуршет” встановити на соціально значущі продовольчі товари згідно з переліком торгівельну націнку не вище 10% від ціни виробника-постачальника. Забезпечити співробітництво з Антимонопольним комітетом України щодо проведення дослідження конкурентного стану ринку.
28.03.2008 відповідач прийняв рішення №5/8-п у справі №39-8/11.07, яким визнав дії позивача у вигляді подання недостовірної інформації на вимогу відповідача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.15 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", як подання недостовірної інформації відповідачу у встановлені строки. За вчинене порушення відповідно до ч.5 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач наклав на позивача штраф в сумі 17000,00 грн.
Згідно п.15 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.
Відповідно до ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на суб'єктів господарювання за порушення, передбачені пунктом 15 ст.50 цього Закону у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач запитав у позивача певну інформацію та вимагав надати її в певній формі (шляхом надання відповідей на поставлені у вимозі питання).
Натомість позивач не надав запитаної інформації у певній формі, а текстуально зазначив що "не здійснює діяльності на ринку продовольчих товарів".
Виходячи з наданих позивачем суду документів (Журнал-Ордер по Кредиту 31-1, стор. 4), останній в запитаний відповідачем період здійснював оплату за товари народного вжитку та за масло вершкове на користь ТОВ "Ласуня Трейд".
Відповідачем надано суду документи, згідно яких між позивачем та ТОВ "Ласуня Трейд" протягом запитуваного відповідачем періоду було укладено договір поставки від 20.06.2007 № 431/06/07. Згідно додатків до зазначеного договору, видаткових накладних, прибуткових накладних, довіреності, виписок з банку позивач закуповував у ТОВ "Ласуня Трейд" масло солодковершкове несолоне, сухе знежирене молоко, сухе незбиране молоко.
З документів, які містяться в матеріалах справи вбачається що позивачем товар, отриманий за договором поставки від 20.06.2007 № 431/06/07, було частково повернуто продавцю, а частково експортовано до Республіки Казахстан. Проте, зазначене не спростовує факт здійснення позивачем діяльності на ринку продовольчих товарів.
Отже, позивач протягом запитуваного відповідачем періоду здійснював діяльність на ринку продовольчих товарів. Відповідно, інформація, повідомлена позивачем відповідачеві, є недостовірною.
Твердження позивача про те, що інформація закуповуваним позивачем товарам не входить до переліку запитаної відповідачем інформації судом приймається, проте це не впливає на встановлений факт здійснення позивачем діяльності на ринку продовольчих товарів та не звільняє позивача від обов'язку надати відповідачеві запитану останнім інформацію.
Враховуючи те, що позивач здійснював діяльність на ринку продовольчих товарів, то позивач повинен був надати відповідачеві відповідь на запит відповідача у запитаній відповідачем формі. Натомість позивач цього не зробив та повідомив недостовірну інформацію відповідачеві, чим ухилився від виконання вимог відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем відповідно до норм чинного законодавства України, а вимоги позивача є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя Балац С.В.
Дата підписання 28.09.2009