пр. № 1-кс/759/2955/14
ун. № 759/15464/14-к
12 вересня 2014 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого слідчого Слідчого відділу Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_3 , прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_4 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110080012989 від 20.11.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
12.09.2014 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_4 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках досудового розслідування за № 12013110080012989 від 20.11.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зокрема покласти на пiдозрюваного такi обов'язки: прибувати до слiдчого, прокурора або суду за першою вимогою; заборонити відлучатися за межі мiста Києва без дозволу слiдчого, прокурора або суду; повідомляти слiдчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.
Вказане клопотання прокурор підтримав в суді, просив його задовольнити, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим (06.08.2009 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим терміном на 2 роки; 14.10.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років і 2 місяців позбавлення волі, звільнений 29.08.2012 року умовно-достроково з місць позбавлення волі), належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно скоїв умисний тяжкий злочин.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 19.11.2013 року, приблизно о 10 год. 35 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно-справним автомобілем "VOLKSWAGEN POLO" д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Якова Качури в напрямку вул. Трублаїні, навпроти будинку № 34 в м. Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху, у результаті чого скоїв наїзд на перешкоду-електроопору, внаслідок якого пасажиру автомобіля гр-ну ОСОБА_6 , який знаходився на передньому сидінні в якості пасажира,були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого передпліччя: скалковий перелом дистальної третини діафізу правої променевої кістки в середній третині діафізу (зі зміщенням уламків); садна та рани у ділянці підборіддя, які у сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 373/Е від 25.03.2014 року, який міститься в матеріалах кримінального провадження.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що під'їжджаючи до будинку № 34 по вул. Якова Качури в м. Києві, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем "VOLKSWAGEN POLO" д.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість та проявив неуважність, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 15.04.2013 року, а саме: п. 1.5 згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян завдавати матеріальних збитків; п. 2.1 (а), який зобов'язує водія транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії; п. 2.1 (б) реєстраційний документ на ТЗ; п. 2.3 (б), який зобов'язує водія транспортного засобу, для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі; п. 2.9 (а), який забороняє водію керувати ТЗ в стані алкогольного сп'яніння; п. 12.1, який зобов'язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впоравшись з керуванням транспортного засобу, виїхав за межі проїжджої частини, де скоїв наїзд на нерухому перешкоду-електроопору.
Отже, прокурор вказує на те, що у вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, не працюючий, не одружений, освіта неповна середня, зареєстрованийв АДРЕСА_1 , раніше засуджений.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 19.11.2013 року; протоколом огляду місця події (ДТП) від 19.11.2013 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; висновком судово-медичної експертизи № 373/е від 25.03.2014 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.08.2014 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджений, ніде не працює, тому може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти інші злочини, та враховуючи те, що обраний запобіжний заход є найменш суворим із запобіжних заходів, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176 - 178, 179, 184, 194 КПК України, прокурор просить вказане клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував свою причетність до вчинення зазначеного злочину та щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши дане клопотання, долучені до нього докази, матеріали самого кримінального провадження за № 12013110080012989, вислухавши думку прокурора, підозрюваного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.
Статтею 131 КПК України визначені види заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких запобіжні заходи.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є особисте зобов'язання.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (згідно п. 3 ст. 176 КПК України).
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України).
Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається в ч.1 ст. 177 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Із наданих суду матеріалів вбачається причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, ОСОБА_5 19.11.2013 року, приблизно о 10 год. 35 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно-справним автомобілем "VOLKSWAGEN POLO" д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Якова Качури в напрямку вул. Трублаїні, навпроти будинку № 34 в м. Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху, у результаті чого скоїв наїзд на перешкоду-електроопору, внаслідок якого гр-ну ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:протоколом огляду місця події від 19.11.2013 року;протоколом огляду місця події (ДТП) від 19.11.2013 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; висновком судово-медичної експертизи № 373/е від 25.03.2014 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.08.2014 року; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 був раніше засудженим: 06.08.2009 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим терміном на 2 роки; 14.10.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років і 2 місяців позбавлення волі, звільнений 29.08.2012 року умовно-достроково з місць позбавлення волі.
Враховуючи зазначене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 не працює, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти інші злочини, та враховуючи те, що запропонований прокурором запобіжний заход є найменш суворим із запобіжних заходів, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176 - 178, 179, 184, 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задовольнити вказане клопотання.
Таким чином, під час розгляду зазначеного клопотання прокурором у повній мірі доведено достатність підстав для необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Інших підстав які б свідчили про незадоволення вказаного клопотання не встановлено, а тому з огляду на вище викладене, в сукупності наданих та перевірених доказах, суд дійшов висновку про його задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на пiдозрюваного ОСОБА_5 такi обов'язки:
- прибувати до слiдчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- заборонити відлучатися за межі мiста Києва без дозволу слiдчого, прокурора або суду;
- повідомляти слiдчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.
Підозрюваній ОСОБА_5 повідомляється про покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання донього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 10 листопада 2014 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконання особистого зобов"язання покласти на старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя
Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1