Справа № 2-3025/11
28 листопада 2011 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Кузнець Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, зареєстрованого 7.05.2004 р. в Індустріальному відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №163, посилаючись на те, що з відповідачем, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 7.05.2004 р., і від якого не мають дітей, сімейне життя не склалось по причині несхожості, протилежності характерів, поглядів на життя, що призвело до повного віддалення та відчуження один до одного. Останні три роки не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, проживають окремо один від одного по різним адресам. Примирення та проживання однією сім'єю неможливе і недоцільне, він фактично має іншу сім'ю та спільну малолітню дитину від іншої жінки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав.
ОСОБА_2 позов визнала частково, пояснивши, що підстави розірвання шлюбу, вказані у позові, не є вірними, бо ОСОБА_1 постійно їй зраджував, ігнорував її, через що між ними часто виникали сварки, а потім в 2007 р. вона виїхала до м. Києва на навчання та роду діяльності. Подальше перебування в шлюбі з позивачем по справі є неможливим.
Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 7.05.2010 р., від якого не мають дітей. Між сторонами склалися відчужені взаємовідносини. Вони останні роки не підтримують сімейно-шлюбних і подружніх відносин,проживають окремо один від одного по різним адресам, позивач наполягає на розлученні й не бажає примирення та проживання єдиною сім*єю з відповідачем по справі, пояснивши, що між ними відсутні почуття любові та поваги. Від спільного життя з ОСОБА_3 ОСОБА_1 має малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Реальні взаємовідносини подружжя унеможливлюють їх спільне проживання і несуть за собою негативні наслідки у їх взаємовідносини. Відповідач в судовому засіданні не заявляла клопотання про надання строку на примирення. В провадженні Індустріального райсуду м. Києва знаходилась цивільна справа №2-388/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, по якій 20 жовтня 2010 р. у задоволенні позову було відмовлено й рішення набрало законної сили. Вказаним рішення встановлено, що в 2007 р. ОСОБА_2 переїхала в м. Київ, стосунки між подружжям погіршились.
Отже, відчуження сторін та конфлікт між ними має стійкий характер і подальше збереження сім'ї може принести лише негативні наслідки для всіх членів такої сім'ї, враховуючи, що конфлікти та сварки між подружжям були предметом їх розв'язання різними судовими інстанціями, тобто прийняли продовжуючий характер. Вказане підтверджується копіями позовних заяв та копіям судових ухвал та рішень по різним предметам спору.
Конфлікт набув сталого характеру, усугублююється, позивач по справі не бажає збереження шлюбу ні при яких умовах і налаштований на самостійне життя без участі відповідача по справі. Суд враховує також, що відповідач по справі в своїх запереченнях на позов і в поясненнях в судовому засіданні фактично дає негативну оцінку діям позивача та його особистості.
При таких обставинах подальше перебування сторін в шлюбі, їх сумісне подружнє життя і збереження сім*ї стали неможливими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110-112 СК України, ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 7 травня 2004 р. в Індустріальному відділі реєстрації актіві цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №163, розірвати.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя