Справа № 2-а-3739/11
15 червня 2011 року
суддя Святошинського районного суду м. Києва Морозова М.О.,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок до пенсії за заробітком,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про визнання неправомірними дії щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після його призначення із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто із застосуванням показника за 2010 рік; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 1.03.2011 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходів) працівників в галузях національної економіки за 2010 рік згідно ст.ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням фактично отриманих сум.
При цьому посилається на те, що перебуває на обліку як пенсіонерка за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва. Вона продовжує працювати і має безперервний трудовий стаж. Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вона має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Відповідачем по справі перерахування її пенсії за віком здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства і береться до уваги показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні не за рік, що передує нарахуванню (перерахунку) пенсії, тобто за 2010 р., а за 2007 р. В лютому 2011 р. вона звернулася в пенсійний орган по поводу перерахунку пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу з врахуванням коефіціенту заробітної плати за 2010 р. при перерахунку пенсії, але перерахунок пенсії було проведено з врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 р., на що на її звернення від травня 2011 р. листом отримала відповідну негативну відповідь, і такі дії пенсійного органу вважає неправомірними. Вказані дії відповідача не співвідносяться з діючими законами, рішеннями Конституційного Суду України, рішеннями Європейського Суду з прав людини.
Суддя, вивчивши адміністративний позов, заперечення на позов відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва як пенсіонерка і державна пенсія їй була призначена за віком. ОСОБА_1 продовжує працювати і має безперервний трудовий стаж. 28.02.2011 р. ОСОБА_1 подала заяву в Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про перерахування її пенсії у зв'язку із зміною стажу та заробітку згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з врахуванням показника середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2010 рік. Управління Пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва ОСОБА_1 зробило перерахунок пенсії з 1.03.2011 р., але з врахуванням показника середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2007 рік, про що на заяву ОСОБА_1 від 11.05.2011 р. надало відповідь 12.05.2011 р.
Згідно п.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р. №1058-1V у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
За змістом ч.1 ст. 40 даного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі, якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. №107-1V частину 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”викладено в новій редакції. За даною редакцією у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього) перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-15, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058-15 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону №1058-15.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення підпункту “б”підпункту 10 пункту 35 розділу 11 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в їх первинній редакції. Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно п.п.3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону №1058-15 продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-15, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058-15 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону №1058-15.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч.4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в редакції Закону України від 28.12.2007 р. №107-V1, яка визнана неконституційною.
Отже, з 28.05.2008 р. діють два нормативно-правові акти: Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р., які регулюють спірні правовідносини. При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови КМ України, не відповідають умовам, викладеним в ч.1 ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.в редакції Закону від 9.07.2003 р. №1058-1V.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч.1 ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”у первинній редакції.
Тому у відповідача не було правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 р.
Таким чином, дії відповідача є законні, а вимоги позивача не співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, дослідженими доказами.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Оскільки Управлінням пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києві правильно була перерахована пенсія ОСОБА_1, за період з 1.03.2011 р., з врахуванням поданих нею документів та заяви, то не має законних підстав зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок розміру пенсії у судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 68 Конституції України, ст. 40, 42, 43-45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 9, 11, 12, 55, 70, 71, 86, 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок до пенсії за заробітком.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя