Справа № 2-5487/11
01 листопада 2011 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Кузнець Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини-інваліда з дитинства,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі-3000 грн. на дитину щомісячно, до повноліття доньки, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. При цьому, посилається на те, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1.09.1995 р. до 8.11.2010 р., від якого мають вищевказану неповнолітню дитину. Дитина, яка є інвалідом з дитинства з діагнозом ДЦП, залишилась проживати з нею, перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги доньці не надає, фактично не приймає участі в утриманні дитини й дитина знаходиться на її повному утриманні, що є дуже важко, добровільно відповідач сплачувати кошти на утримання доньки відмовляється, хоча може допомогу надавати, бо працює приватним підприємцем, має у власності майно. Відповідач повинен сплачувати на утримання дитини по 3000 грн. щомісячно, що обумовлюється розміром витрат на утримання дитини, коли донька потребує додаткової уваги, консультативного та санітарного лікування, а також потребує додаткових занять з вчителями, посиленого харчування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала.
Відповідач позов визнав частково, пояснивши, що вимоги ОСОБА_1 є завищеними, згоден на виплату аліментів на дитину в мінімальних розмірах шомісячно, бо фактично хоч і працює приватним підприємцем, але має невеликий заробіток по 900-950 грн. щомісячно в результаті дій позивача, яка також займається приватним бізнесом, й позивач по справі також може надавати дитині достатнє матеріальне утримання.
Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1.09.1995 р. по 8.11.2010 р., від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо один від одного по різним адресам. Як вбачається з позовної заяви, пояснень сторін, письмових доказів по справі, малолітня дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_1 Між сторонами склалися відчужені взаємовідносини, між ними відсутнє взаємопорозуміння щодо матеріального утримання їх дитини (а.с.7, 9, 11, 12).
Ст.ст. 180,181 СК України передбачають, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4)інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей. Неповнолітня дитина проживає з позивачем, перебуває на її утриманні, відповідач проживає окремо, між сторонами існують суперечки щодо спільного утримання дитини, відповідач не приймає участі в стабільному матеріальному утриманні дитини, тому, з метою вирішення спірних питань, з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку, і в розмірі по 475 грн. на утримання доньки, до її повноліття, виходячи з конкретних обставин справи, доходів відповідача, коли його середньомісячний заробіток, з врахуванням податків, відрахувань до бюджету становить приблизно 950 грн., та починаючи з 29.07.2011 р., з моменту подачі позову. Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач працює приватним підприємцем, є платником єдиного податку, отримує дохід, який не є стабільним, і вказаний розмір аліментів, визначений для неповнолітньої дитини, відповідає вимогам закону щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, не перевищує 50 % відрахувань на аліменти із заробітної плати чи інших доходів, буде найбільш справедливим для вирішення спору.Такі заперечення відповідача підтверджуються копіями звітів ОСОБА_2, як суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи, платника єдиного податку за перший квартал 2011 р., другий квартал 2011 р., третій квартал 2011 р., копіями квитанцій на сплату ОСОБА_2 єдиного податку за період з січня 2011 р., копіями квитанцій на сплату ОСОБА_2 єдиного внеску на соціальне страхування з січня 2011 р. (а.с.26-39).
Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі по 3000 грн. щомісячно, бо підтверджень відповідного заробітку чи доходу відповідача по справі на цю суму не представлено і вони відсутні в матеріалах справи, суд діє відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України та враховує, що відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”відрахування із зарплати боржника не може перевищувати 50 відсотків його заробітку щомісячно. На батьків покладаються рівні обов'язки щодо матеріального утримання неповнолітніх дітей.
Крім того, суд приймає до уваги, що позивач щомісячно отримує матеріальну допомогу від держави на дитину-інваліда (а.с.5, 6).
В силу ст.367 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі: у вигляді судового збору в розмірі 51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., понесені судом по предмету спору про стягнення аліментів, бо ОСОБА_1 при подачі позову до суду по закону була звільнена від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-182, 184, 191 СК України,ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини-інваліда з дитинства задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 475 гривень щомісячно, починаючи з 29 липня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 51 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень (отримувач: УДК у Святошинському районі м. Києва. Код ЄДРПОУ 26077945. Р/р 31214259700009. Банк ГУДК у м. Києві. МФО 820019. Призначення платежу: Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя