Справа № 2-3665/11
18 жовтня 2011 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Сіряченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія ”Галактика” про відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ “Страхова компанія ”Галактика”про стягнення на його користь 4873, 02 грн. як суму страхового відшкодування, в том числі неоплачені суми страхових відшкодувань 3946 грн., пені 523, 48 грн., збитків від інфляції 338, 35 грн., 3 % річних 65, 19 грн.; стягнення моральної шкоди 1000 грн. При цьому, посилається на те, що 21 грудня 2007 р. між ним та ЗАТ „Страхова компанія “Галактика” було укладено договір страхування наземного транспорту №01/17-907-01279, предметом страхування якого виступали майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_1, що йому належить на праві приватної власності. Автомобіль був застрахований від ризику пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 3.12.2008 р. та 13.12.2008 р. сталися страхові випадки у вигляді пошкодження вітрового скла та заднього бамперу автомобіля. Він про страхові події письмово повідомив відповідача по справі відповідно до умов договору, з наданням усіх документів по страховим випадкам. Відповідно до рахунку №77 від 15.12.2008 р., виданого ФОП ОСОБА_2, вартість відновлюваного ремонту (заміна вітрового скла) автомобіля НОМЕР_2, становить 2449 грн. Відповідно до рахунку №78 від 16.12.2008 р., виданого ФОП ОСОБА_2, вартість відновлюваного ремонту бампера автомобіля НОМЕР_2, становить 1497 грн. Кошти на ремонт автомобіля за цими страховими випадками не було виплачено відповідачем у встановлені договором строки, з порушенням умов договору страхування та діючого законодавства України. Відповідно до Закону України “Про страхування”, умов договору відповідач повинен сплатити страхове відшкодування по кожному з страхових випадків, з врахуванням індексу інфляції, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості, від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення, 3 % річних від простроченої суми, а також моральну шкоду в розмірі 1000 грн., бо він переніс внаслідок дій відповідача душевні хвилювання, втратив багато часу, сил та коштів для захисту своїх прав.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, відповідач належним чином про час, місце слухання справи повідомлявся, тому суд, враховуючи думку позивача, матеріали та обставини справа, відповідно до ст.224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити без участі представника відповідача спір, провівши заочний розгляд справи.
Судом встановлено, що 21 грудня 2007 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ „Страхова компанія “Галактика” було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №01/17-907-01279, предметом страхування якого виступали майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_1, що йому належить на праві приватної власності. Автомобіль був застрахований від ризику пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 3.12.2008 р. стався страховий випадок у вигляді пошкодження вітрового скла застрахованого автомобіля і збитки склали 2449 грн. ОСОБА_1 4.12.2008 р. про страхову подію повідомив ЗАТ “Страхова компанія “Галактика”, надавши письмові документи в підтвердження настання страхової події та заподіяння матеріальної шкоди, але виплата страхового відшкодування не була проведена відповідачем по справі. 13.12.2008 р. стався другий страховий випадок у вигляді пошкодження заднього бампера застрахованого автомобіля і збитки склали 1497 грн. ОСОБА_1 16.12.2008 р. про страхову подію повідомив ЗАТ “Страхова компанія “Галактика”, надавши письмові документи в підтвердження настання страхової події та заподіяння матеріальної шкоди, її обставин, причин події, характеру пошкоджень транспортного засобу, але виплата страхового відшкодування не була проведена відповідачем по справі (а.с.6-10).
Згідно ст.1 Закону України „Про страхування” страхування-це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ст.9 даного Закону України страхова сума-грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата-грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв, ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Суд, проаналізувавши всі обставини справи, прийшов до висновку, що у випадках з пошкодженням автомобіля стались два страхові випадки, по яким повинні були проведені страхові виплати.
Сума страхового відшкодування по першому страховому випадку становить 2449 грн. Сума страхового відшкодування по другому страховому випадку становить 1497 грн., що підтверджується копіями рахунків №77 від 15.12.2008 р., №78 від 16.12.2008 р., виданих ФОП ОСОБА_2 (а.с.9, 10).
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний скласти страховий акт після одержання всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, та у випадку прийняття рішення про здійснення страхової виплати здійснити її протягом 10 робочих днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику останнього із всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у страховій виплаті страховик упродовж 1о робочих днів з дня прийняття такої відмови повідомляє про це страхувальника в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Документи позивачем по справі були подані відповідачу по справі по двом страховим випадкам 17.12.2008 р., тобто у строки, обумовлені договором.
Відповідно до договору страхування наземного транспорту від 21.12.2007 р. страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування у передбачені цим договором строки при визнанні страховим випадком події, що сталась із застрахованим ТЗ. Підстав для невиплати страхового відшкодування з боку відповідача не вбачається і в ході розгляду справи з боку відповідача по справі вони не були представлені.
Отже, відповідач, виходячи із вимог позову, повинен виплатити страхове відшкодування позивачу по справі.
Згідно ст. 20 Закону України “Про страхування”страховик при настанні страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ст.614 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань”розмір пені встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до п.12.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку відповідно до ЦК України, умов договору, що є правомірним, бо така вимога ґрунтується на законі та випливає з договірних відносин сторін по справі. Відповідач має сплатити крім страхового відшкодування по умовам договору і у відповідності з Законом України “Про страхування”та вимог Цивільного кодексу України пеню при діючій обліковій ставці. З розрахунком, наданим позивачем, суд погоджується, бо виконаний правильно та вірно, де враховано період прострочення, кількість днів прострочення, розмір подвійної облікової ставки НБУ.
Тому, коли відповідач по справі порушив строки та розмір здійснення страхової виплати, в чому є його вина, він зобов'язаний сплатити пеню за кожен день прострочення згідно вимог договору та закону.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 338 грн. 35 коп., 3 % річних в сумі 65 грн. 19 коп., оскільки по спірним правовідносинам таке стягнення не передбачено, ст. 625 ЦК України передбачає сплату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних лише за порушення грошового зобов'язання, але в даному випадку між сторонами виникли інші правовідносини, що пов'язані із страхуванням. Закон України “Про індексацію грошових доходів населення”також не містить такого об'єкту індексації як затримка виплати страхового відшкодування.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
По договору страхування наземного транспорту від 21.12.2007 р. сторони не обумовлювали відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Главою 67 “Страхування” ЦК України відшкодування моральної шкоди не передбачено. Законом України “Про захист прав споживачів”відшкодування моральної шкоди передбачено лише у випадку заподіяння ушкодження здоров'я. Крім того, факт заподіяння моральної шкоди залишився недоведеним в судовому порядку позивачем.
Відповідачем по справі ніяких доказів не надано в заперечення позову, позовні вимоги не спростовані, тому суд діє в такому випадку відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування з врахуванням індексу інфляції, пені, а також-судових витрат по справі, які відповідно до ст. 88 ЦПК України повинні бути стягнуті на користь позивача з відповідача в сумі 171 грн., виходячи з об'єму задоволених позовних вимог-в частині судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2009 р. (а.с.1, 2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 9, 20 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 526, 549, 611, 614, 624, 625, 988, 990, 992 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія ”Галактика” про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія „Галактика” (п/р 265029 в ЗАТ АКБ “Траст-Капітал”у м. Києві, МФО 380106, код ЄДРПОУ 30026143) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування по договору №01/17-907-01279 страхування наземного транспорту від 21.12.2007 р. в сумі 3946 грн., пеню в сумі 523 грн. 48 коп., судові витрати по справі в сумі 171 грн., а всього 4649 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя