Справа № 755/7215/15-п
"22" червня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши питання, зв'язанні з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходилася вказана адміністративна справа.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.05.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адімністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень на користь держави.
До суду надійшла заява представника потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3, в якій зазначається, що при ухвалені вказаної постанови судом було допущено описку в найменуванні д.н.з. автомобіля "Geely", а саме вказано д.н.з. НОМЕР_1 замість НОМЕР_2, що суттєво утруднює виконання судового рішення, у зв'язку з чим просить усунути дані недоліки.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, зв'язанні з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
В той же час, суд враховує, що відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За таких обставин, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що з метою уникнення сумніві і протиріч, які виникають при виконнані даного судового рішення, слід заяву заявника задовольнити та наявну описку усунути за допомогою унесення виправлень (уточнень) шляхом вказівки в судовому рішені вірного д.н.з., адже невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), та оскільки лише у даний спосіб буде забезпечено ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285, 304 КпАП України, -
Заяву - задовольнити.
Вирішити питання, зв'язанні з виконанням постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14.05.2015 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом унесення виправленнь (уточненнь) у дану постанову суду, у зв'язку з чим вважати замість д.н.з. автомобіля “Geely” «НОМЕР_1», вірним «НОМЕР_2».
Постанова, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 року в справі № 2-рп/2015, оскарженню не підлягає.
С у д д я : О.В. Бірса