"07" серпня 2009 р.
Справа № 17/151-08-4775
За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”
до відповідача: Комунального підприємства „Іллічівське муніципальне пароплавство”;
про стягнення 491 891,39 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
від позивача: Кушнірук О.С. -на підставі довіреності №71 від 23.12.2008р..
від відповідача: Лопуга І.М. -на підставі довіреності;
СУТЬ СПОРУ: ДП „Іллічівський морський торговий порт” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з КП „Іллічвське муніципальне пароплавство” заборгованості у розмірі 436 442,46 грн., 3703,78 грн. - 3% річних; 19 628,43 грн. -штрафних санкцій; 6 681,16 грн. -додаткового штрафу в розмірі 7%; та пені у розмірі -25 435,56 грн.
Відповідач в судове засідання з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позовних вимог ДП „Іллічівськимй морський торговельний порт” відмовити повністю, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалися перерви, починаючи з: 25.02.2009р. по 20.03.2009р. о 12:00; з 20.03.2009р. по 15.04.2009р. о 11:20; з 15.04.2009р. по 20.05.2009р. о 11:20; з 20.05.2009р. по 10.06.2009р о 12:45; з 10.06.2009р. по 24.06.2009р. о 12:45; з 24.06.2009р. по 06.07.2009р. о 12:50; з 06.07.2009р. по 07.08.2009р. о 11:20.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
22. 04.1999 року між ДП „Іллічвський морський торговельний порт” (надалі позивач) та КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” (надалі відповідач) укладено бербоут-чартер №35 судна „Радужний”.
Пунктом 21 укладеного Договору орендна ставка, яку відповідач має сплачувати порту складала 350 доларів США за добу.
04.05.2002 р. між сторонами по справі укладено додаткову угоду до раніш укладеного договору, якою було внесено зміни згідно яких розмір орендної плати склав 210 дол. США./добу.
04.06.2008р. між сторонами було підписано додаткове погодження, згідно якого розмір орендної плати за фрахтування судна склав 526 дол.США за одну добу.
Пунктом 23 укладеного договору передбачено, що плата за оренду судна здійснюється виключно у національній валюті України, кожного місяця.
Крім цього, сторони в п. 24 при підписанні названого договору передбачили, що власником виставляється рахунок для сплати орендної плати, з зазначенням в ньому отримувача та банківських рахунків.
Позивачем на виконання умов укладеного бербоут чартеру на адресу відповідача направлялися рахунки для сплати.
Однак відповідач не належним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання в частині оплати виставлених йому до сплати рахунків.
09.07.208р. позивачем на адресу відповідача була направлена письмова претензія на суму 253 627,33 грн., з вимогою негайного погашення цієї заборгованості. Однак вказана претензія відповідачем залишена поза увагою.
Так позивачем з 28.02.2008р. по 30.09.2008р. виставлялися рахунки на загальну суму 436 422,46 грн., однак відповідач в порушення умов договору їх не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 436 422,46 грн.
В результаті прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані відповідачу 3% річних, які згідно представленого розрахунку становлять 3703,78 грн.
При цьому, у зв'язку з тим, що умовами договору до 04.06.2008р., не було передбачено штрафних санкцій за порушення умов договору, позивачем на підставі п. 2 ст.231 ГК України нарахована відповідачу пеня у розмірі 19 628,43 грн. та додатковий штраф у розмірі 6 681,16 грн.
Внаслідок укладання додаткової угоди від 04.06.2008р, п.22 якої передбачалося, що в разі порушення строків оплати відповідач сплачує порту пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, відповідачу нарахована пеня, яка згідно наданого розрахунку складає 25 435,56 грн.
Зазначені обставини спонукали ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернутися до суду з позовною заявою (вхід.№6586) від 12.11.2008р. про стягнення з КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” 491 891,39 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2008р. порушено провадження по справі №17/151-08-4775 за позовом ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” про стягнення 491 891,39 грн.
У ході розгляду справи у суді позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, шляхом подання відповідних заяв, в останній з яких (від 23.07.2009р. вхід.№18428) позивач збільшив розмір заявлених раніш позовних вимог та просить стягнути з відповідача по справі 1 359 958,76 грн. -заборгованості; 13 419,46 грн. - 3% річних; 19 628,43 грн. -штрафних санкцій; 6 681,16 грн. -додаткового штрафу в розмірі 7%; 144 014,55 грн. -пені за договором.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що в позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговий порт” підлягають задоволенню частково, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.526 ЦК України № 435-IV від 16.01.2003 р. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Розглянувши позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача по справі основної заборгованості по фрахтуванню судна „Радужний” по виставленим рахункам від 28.02.2008р. - 30.09.2008р. у загальному розмірі 436 422, 46 грн., які позивачем були заявлені у позовній заяві, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджено доказами наданими сторонами у судового процесу, т/х „Радужний” 27.02.2008р. зайшов в акваторію порту та з 28.02.2008р. її не покидав, через те, що був непридатний для експлуатації внаслідок неморехідного стану.
Зазначені факти підтверджується копією записів суднового журналу т/х „Радужний” за період з лютого по березень 2009р. під час перебування судна в ремонті.
Вказане підтверджується тим, що відповідно до п. 1.2 Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000р. №574 Інспекція державного портового нагляду (далі - ІДПН) є структурним підрозділом служби капітана порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства.
Згідно з п.п. 2.2, 2.3, 2.5 Положення до обов'язків ІДПН належить оформлення прибуття суден у порт і відходу з порту, перевірка суднових документів, контрольний огляд судна з метою оцінки його придатності для плавання.
Перебування судна на ремонті підтверджено також наданими відповідачем копіями договору підряду ремонтних робіт на судні №08/03-1-Р від 14.03.2008р. та складеними до нього актами приймання судна для ремонту підписані 21.03.2008р. та від 24.05.2008р.
Морехідний стан судна - це сукупність властивостей судна, які забезпечують його експлуатацію за призначенням відповідно до норм, критеріїв та вимог, установлених класифікаційним товариством, що здійснює технічний нагляд за судном (п.1.4 Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.05.2006р. N516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2006 р. за N 959/12833 ).
У відповідності до ст. 22 КТМ України, технічний нагляд за морськими суднами та їх класифікація здійснюються класифікаційним товариством, обраним судновласником, що в даному випадку здійснюється - Регістром судноплавства України (далі - РСУ).
Вимогами ст. 23 КТМ України передбачено, що судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.
Свідоцтво про придатність до плавання, обмірне свідоцтво, пасажирське свідоцтво, свідоцтво про вантажну марку, а також інші суднові документи, що передбачені міжнародними договорами України з питань безпеки мореплавства, видає класифікаційне товариство за дорученням Міністерства транспорту України (ст.38 КТМ України).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що поняття непридатності для експлуатації внаслідок неморехідного стану судна, визначеного у ст.212 КТМ України необхідно визначати як сукупність властивостей судна, які забезпечують його експлуатацію за призначенням відповідно до норм, критеріїв та вимог, установлених Регістром судноплавства України (далі - РСУ).
У експертному висновку з технічної експлуатації т/х „Радужний”, наявному у матеріалах справи, зробленому комісією Одеської національної морської академії у складі: голови комісії Голікова О.А. кандидата технічних наук, професора, інженера-механіка 1-го розряду, завідуючого кафедрою „Технічна експлуатація флоту”, членів комісії - Ханмамедова С.А. - доктора технічних наук, професора, завідуючого кафедрою „Суднові енергетичні установки”; Занько О.М. - кандидата технічних наук, доцента кафедри „Технічна експлуатація флоту”, інженера-механіка 1-го розряду; Логішева І.В. - кандидата технічних наук, доцента кафедри „Технічна експлуатація флоту”; Барабаша Г.Д. - завідувача лабораторією кафедри „Технічна експлуатація флоту” інженера-механіка 1-го розряду в якому зазначено, що: „в процесі експлуатації т/х „Радужний” протягом 2000-2008р.р. фрахтувальником, тобто позивачем, було вжито всіх необхідних заходів для підтримання судна в робочому стані згідно з вимогами Міжнародних конвенцій і класифікаційного товариства. За вказаний період зроблений великий обсяг капітального ремонту, пов'язаний як з відновленням експлуатаційних якостей судна і його елементів, втрачених в зв'язку з віковим зносом, так і з усуненням наслідків аварій, що сталися не з вини екіпажу. Капітальний ремонт корпуса і головних двигунів був викликаний невідкладною потребою підтримання морехідності судна у відповідності до обов'язкових вимог до безпеки мореплавства, що пред'являються КТМ, нормами Міжнародних конвенцій і вимогами класифікаційного товариства, що здійснює технічний нагляд за судном і видає свідоцтво про придатність до плавання, без якого судно вважається не морехідним. Судно фізично зношене та морально застаріле. В зв'язку з цим, а також враховуючи значно зростаючі за останні роки вимоги до суден із значним віком, у тому числі і з питань охорони навколишнього середовища, подальша його експлуатація потребує надзвичайно великих фінансових витрат.”.
У відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи встановлено, що 04.04.2008р. спливав термін дії свідоцтва про придатність до плавання т/х „Радужний”, виданого РСУ, а також інших суднових документів на підставі яких видається вказане свідоцтво.
Відповідно до п. а) ст.9 бербоут-чартера №35 від 22.04.1999р. фрахтувальник забезпечує класифікацію судна, відповідно до класу зазначеному в суднових документах.
Таким чином, для того, щоб т/х „Радужний” був придатний до експлуатації, тобто володів сукупністю властивостей, які б забезпечили можливість його використання за призначенням, передбаченим договором бербоут-чартера №35 від 22.04.1999р. та у відповідності до норм, критеріїв в вимог, установлених РСУ та були всі підстави для видачі РСУ необхідних суднових документів, КП „ІМП” на виконання вимог закону та умов договору бербоут-чартера було зобов'язане завчасно прийняти рішення про проведення планового ремонту судна, що і було зроблено, оскільки капітан порту не видав би дозвіл на вихід судна з порту.
Частиною 2 ст. 91 КТМ України передбачено, що капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.
В подальшому, Чорноморським центром проектно-конструкторських розробок за нашим дорученням було розроблено Програму розширеного огляду т/х «Радужний»у відповідності до Правил огляду суден 2007. Вказана Програма була погоджена Регістром судноплавства України та нами 25.02.2008р.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що фрахтувальником з об'єктивної необхідності виконання вимог класифікаційного товариства (РСУ) щодо підтримання відповідного класу судна і його морехідного стану, завчасно було прийнято рішення проведення планового ремонту судна для отримання свідоцтва про придатність до плавання, без якого судно вважається неморехідним.
24.09.2008р. Регістром Судноплавства України було видано свідоцтво про придатність до плавання, а також цілий ряд дозвільних документів, які необхідні судну для безпечного плавання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що т/х „Радужний” з 27.02.2008р. по 24.09.2008р. знаходився в непридатному до плавання стані (не морехідному стані), за відсутності вини відповідача.
У відповідності до вимог ст. 212 КТМ України, фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.
Таким чином, враховуючи положення ст. 212 КТМ України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення з відповідача суму фрахту по виставленим рахункам №4531 від 28.03.2008р., №6327 від 29.04.2008р., №6327 від 29.04.2008р., №7724 від 31.05.2008р., №9903 від 30.06.2008р., №11651 від 31.07.2008р., №13104 від 29.08.2008р., суперечать вимогам діючого законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи у зв'язку з чим в цій частині позову слід відмовити.
Підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по рахунку №1978 від 28.02.2008р. на суму 30754,5 грн. плата за фрахт за лютий місяць та частково по рахунку №15828 від 30.09.2008р. на суму 15 312,91 грн., оскільки судно з 24.09.2008р. знаходилося в морехідному стані, згідно виданого свідоцтва, отже відповідач, як фрахтувальник повинен сплатити позивачу (судновласнику) суму фрахту за шість днів, за період з 24.09.2008р. по 30.09.2008р., яка становить 15 312,91 грн. Зазначена сума судом розрахована з огляду на наступний розрахунок: 76 565,56 грн. (загальна сума виставленого рахунку №15828 від 30.09.2008р.)/30 днів=2 552,15 грн. (сума фрахту за 1 добу)*6 днів=15 312,9 грн.
Таким чином, у задоволенні позовних вимоги про стягнення з відповідача 390 355,05 грн. заборгованості за фрахтування судна у період з 28.02.2008р. по 24.09.2008р., слід відмовити.
Розглянувши позовні вимоги ДП „ІМТП”, які неодноразово уточнювалися у ході розгляду справи у суді про стягнення з відповідача заборгованості по фрахтуванню судна за період з 30.09.2008р. по 05.06.2009р. у загальному розмірі 969603 грн. 71 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами, які наявні в матеріалах справи, з огляду на наступне.
Як встановлено матеріалами справи т/х „Радужний” з 28.02.2008р. по 24.09.2008р. знаходився на ремонті з потребою підтримання морехідності судна у відповідності до обов'язкових вимог до безпеки мореплавства, що пред'являються КТМ, нормами Міжнародних конвенцій і вимогами класифікаційного товариства, що здійснює технічний нагляд за судном і видає свідоцтво про придатність до плавання, без якого судно вважається не морехідним.
24.09.2008р. Регістром Судноплавства України було видано свідоцтво про придатність до плавання, а також цілий ряд дозвільних документів, які необхідні судну для безпечного плавання, тобто з 24.09.2008р. т/х „Радужний” знаходився у морехідному стані, отже саме з цього часу у відповідача виник обов'язок сплачувати плату за фрахт судна.
25.09.2008р. капітаном судна „Радужний” було надіслано нотис про готовність, згідно якого капітан підтвердив, що т/х „Радужний” під його командою готовий знятися з порту Іллічівськ та готовий до передачі у тайм-чартер фрахтувальнику у відповідності з умовами чартеру від 20.08.2008р.
28.09.2009р. під час робочих випробовувань виробничої обкатки двигуна двигун №1 було зупинено в аварійному порядку внаслідок виявлення аварійних пошкоджень.
Як вбачається з акту судового розслідування поломки двигуна VOLVO PENTA TD 100 G220 HP, Зав №744155649, при огляді згідно рапорту ст. механіка Запорожченко С.А. виявлено, що: шатун першого циліндра пробив блок в районі подушки кріплення у двох місцях; на форсунці першого циліндру зірвана підведена трубка від ТНВД; у верхній частині блоку в районі третього циліндра виявлена тріщина L30-50мм; із люка піддона третього циліндра вирваний болт кріплення люка.
З зазначеного акту також вбачається, що при подальшому обстеженні та розбиранню двигуна виявлено, що під час руху при працюючому двигуні стався обрив мотильових болтів, в результаті чого виникли вищевказані поломки.
Висновком даного акту є те, що вказані пошкодження утворилися внаслідок порушення технології збірки.
В матеріалах справи наявні копії протоколу обстеження шатунних болтів у кількості 3 шт. із партії, поставлених на допоміжні двигуни т/х „Радужний” та додатків доданих до нього, з яких вбачається, що будь-яких дефектів на цих болтах не виявлено та вони відповідають ГОСТ 24.060.29-70.
У відповідності до пп. „а” п. 9 ч. ІІ укладеного договору бербоут-чартеру №35 від 22.04.1999р. встановлено, що фрахтувальник постійно підтримує судно, його машини та механізми, котли, обладнання та запасні частини в доброму відремонтованому стані, ефективному робочому стані та у відповідності із доброю комерційною практикою технічної експлуатації.
Фрахтувальник зобов'язаний прийняти негайні заходи з виконання всього необхідного ремонту протягом розумного періоду часу.
Таким чином, вина відповідача полягає у тому, що ним було виконано недоброякісний ремонт та недодержання вимог п. 1 ст. 853 ЦК України, згідно якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених в роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
При цьому, відповідно до умов абз. „д” ст. 9 ч. ІІ договору „Час від часу на протязі строку дії чартеру фрахтувальник здійснює заміну таких одиниць обладнання, що були пошкоджені або зношені настільки, що непридатні до використання. Фрахтувальник зобов'язаний забезпечити, щоб всі ремонти або заміни будь-яких пошкоджених, зношених або втрачених частин обладнання були виконанні належним чином.”
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що непридатність т/х „Радужний” настала саме з вини фрахтувальника, у зв'язку з чим керуючись вимогами ст. 212 КТМ України, з відповідача, як фрахтувальника на користь позивача, як судновласника слід стягнути орендну плату за фрах т/х „Радужний” за період з 30.09.2008р. по 05.06.2009р. у загальному розмірі 969 603,7 грн.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача по справі штрафних санкцій, нарахованих відповідачу за порушення договірних зобов'язань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стосовно заявлених позовних вимог по стягненню з відповідача штрафних санкцій нарахованих у зв'язку з несплатою рахунків №4531 від 28.03.2008р. 3% - 559,34грн., пеня - 6806,16 грн., штраф 7% - 2301,29 грн.; №6327 від 29.04.2009р. 3%-449,77 грн., пеня -5473,04 грн., штраф 7% - 2227,05 грн.; №7724 від 31.05.2008р., 3% - 381,47 грн., пеня -4641,78 грн.; №9903 від 30.06.2008р., 3% річних -717,36 грн.; пеня -8727,84 грн.; №11651 від 31.07.2008р., 3% річних - 521,32 грн., пеня -6342,86 грн.; №13104 від 29.08.2008р., 3% річних -357,11 грн., пеня 4345 грн., суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідач за термін вказаний в цих рахунках звільнений від сплати фрахту, згідно ст. 212 КТМ України.
Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Розглянувши позовні вимоги по стягненню з відповідача пені нарахованої позивачем по виставленому рахунку №1978 від 28.02.2008р. у розмірі 7349,25 грн., №17367 від 31.10.2008р. у розмірі 19 899,66 грн., №18888 від 31.11.2008р. у розмірі 20278,64 грн., №21274 від 30.12.2008р. у розмірі 23013,78 грн., суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню частково, оскільки відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
За таких обставин, суд позовні вимоги по вище перерахованим рахункам підлягають задоволенню частково, у відповідності з наступним розрахунком:
№1978 від 28.02.2008р.: 30754,50*0,1%*183=5 628,07 грн.;
№17367 від 31.10.2008р.: 82230,8 грн.*0,1%*183=15 048,23 грн.
№18888 від 31.11.2008р.: 94 758,66-0,1%*183=17 340,83 грн.
№21274 від 30.12.2008р.: 123 732,06 грн.*0,1%*183=22 642,96 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунки додані позивачем до заяв про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що в іншій частині розрахунки приведені вірно, внаслідок чого з відповідача по справі слід стягнути пені у загальному розмірі 117 398,08 грн.
У відповідності до вимог п. 2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
Вимогами п. 3 ст.549 ЦК України, передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, підлягає до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7%, які нараховані на підставі п.2 ст. 231 ГК України по рахунку №1978 від 28.02.2008р. у розмірі 2152,82 грн.
У відповідності до вимог п. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Таким чином, дослідивши приведений позивачем розрахунок суми нарахованих 3% річних, суд дійшов висновку, що він розрахований вірно та у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10 327,37 грн., підлягають задоволенню частково, за виключенням 3% річних, які були нараховані позивачем за період з 28.02.2008р. по 24.09.2008р.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, згідно до ст. 43 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 12, 525, 526, 549, 614 ст.ст. 22, 23, 91, 212 Кодексу торгівельного мореплавства України, ст.ст. 231, 232 ГК України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” про стягнення 1 359 958,76 грн. -заборгованості, 13 419,46 грн. -3% річних; 19 628,43 грн. -штрафних санкцій; 6 681,16грн. -додаткового штрафу в розмірі 7%; 144 014,55 грн. -пені, підлягають задоволенню частково.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства „Іллічівське муніципальне пароплавство” /68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Хантадзе, 11, код ЄДРПОУ 30194482/ на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” /68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Труда, 6, код ЄДРПОУ 01125672/ 969 603 грн. 71 коп. /дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот три грн. 71 коп./ - основної заборгованості; 117 398 грн. 08 коп./сто сімнадцять тисяч триста дев'яносто вісім грн. 08 коп./ - пені; 2 152 грн. 82 коп. /дві тисячі сто п'ятдесят дві грн. 82 коп./ - додаткового штрафу; 10 327 грн. 37 коп. /десять тисяч триста двадцять сім грн. 37 коп./ - 3% річних; 10 994 грн. 81 коп. /десять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири грн. 81 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
3. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 14.08.2009р.
Суддя