83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.09.09 р. Справа № 7/27
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючогосудді - Приходько І. В.;
при секретарі судового засідання - Ярош В.В.;
за участю представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Козаренко Н.Ю. - довіреність;
від третіх осіб - не з'явились;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Державного підприємства «Вугілля України» м.Київ,
до відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м.Донецьк,
за участю третіх осіб на боці позивача: ВАТ «Центренерго» м.Київ,
ВАТ «Західенерго» м.Львів,
третіх осіб на боці відповідача: ТОВ «ДОК» м.Торез,
ТОВ «Донбасвуглепереробка м.Українськ,
ЦЗФ «Торезька» ТОВ «Енергоімпекс» м.Торез,
ДП «Торезантрацит» м.Торез,
ДП «Селидіввугілля» м.Селидове,
ДП «Добропіллявугілля» м.Добропілля,
про стягнення збитків у розмірі 30 361,20 грн., -
У лютому 2008 р. до господарського суду звернувся позивач, Державне підприємство «Вугілля України» з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення збитків у розмірі 30 360,80 грн.
Ухвалою суду від 27.05.2008 р. до участі у розгляді справи на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено третіх осіб на боці позивача ВАТ «Центренерго» м.Київ, ВАТ «Західенерго» м.Львів - підприємства, на адресу яких направлялось вугілля та третіх осіб на боці відповідач, ТОВ «ДОК» м.Торез, ТОВ „Донбасвуглепереробка” м.Українськ, ЦЗФ «Торезька» м.Торез - підприємства, які були вантажовідправниками вугілля (арк.119 том 1).
Ухвалою суду від 27.06.2008 р. позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2008 р. ухвала господарського суду від 27.06.2008 р. скасована, справу передано на розгляд господарського суду Донецької області.
Під час розгляду справи позивач підтримав уточнені позовні вимоги від 27.05.2008 р. та пояснив, що просить стягнути збитки у розмірі 30 361,20 грн., які утворились в наслідку сплати залізничного тарифу за 35 вагонів, які мали бути відправлені відповідачем у січні 2005 р. на адресу Вуглегорської ТЕС ВАТ «Центренерго» з ДП „Добропілльвугялля” ДП „ДВЕК”; у квітні 2005 р. один вагон на адресу Трипільської ТЕС «Центренерго» з ВП „Торезантрацит” ДП „ДВЕК” ; у травні 2005 р. один вагон на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго» з ВП „Селидіввугілля” ДП „ДВЕК”.Оскільки вказані вагони не прибули за місцем призначення, залізничний тариф сплачений у розмірі 22 682, 40 грн., 3 124, 80 грн. та 4 554 грн. відповідно є понесеними витратами та підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 193, 224 Господарського кодексу України.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, при цьому посилався на реорганізацію підприємства, яка відбулась на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 237 від 26.05.2005 р. шляхом виділення з його складу ВП «Торезантрацит», ВП Добропільське територіальне управління», ВП «Селидіввугілля» (арк.3-5 том 3, 53-54 том 4).
Крім того, заявив клопотання у порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України здійснити заміну відповідача його процесуальними правонаступниками, а саме ДП «Торезантрацит», ДП «Селидіввугілля», ДП «Добропіллявугілля».
Заявлене клопотання суд відхилив, оскільки воно не відповідає вимогам статті 25 ГПК України.
В подальшому представник відповідача надав доповнення до відзиву № 170-ю-2009 від 28.07.2009 р., в яких заперечував проти позову з підстав недоведеності позивачем факту поставки вугілля, а відтак і відсутність актів прийому - передачі. Крім того, вважає, що позивач не довів факту понесених збитків, у заявлених позовних вимогах просив відмовити (арк.139-141 том 4).
Представник позивача заявляв клопотання про залучення до участі у розгляді справи ДП «Торезантрацит», ДП «Селидіввугілля», ДП «Добропіллявугілля» у якості співвідповідачів.
Заявлене клопотання суд відхилив, оскільки воно суперечить нормам господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 20.01.2009 р. задоволено клопотання позивача та на підставі положень статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у розгляді справи залучено третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Торезантрацит», Державне підприємство «Селидіввугілля», Державне підприємство «Добропіллявугілля» (арк.45 том 3).
Представник третьої особи ДП «Торезантрацит» у письмових поясненнях до суду від 16.03.2009 р. пояснив, що відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 237 ДП «Торезантрацит» є правонаступником ДП «ДУЕК» в межах передавального балансу. Оскільки в передавальному балансі заявлена сума до стягнення відсутня, вважає, що позовні вимоги заявлені до відповідача правомірно (арк.63 том 4).
Представник третьої особи ДП «Селидіввугілля» у письмових поясненнях до суду від 02.04.2009 р. за № 14/730 пояснив, що відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 237 відбулась реорганізація відповідача шляхом виділення з його складу шахт та створення ДП «Селидіввугілля».Сума збитків у розмірі 4 554 грн. не увійшла до розподільчого балансу ДП «Селидіввугілля».
Крім того, звертає увагу суду на той факт, що позивач не надав будь-яких документів, які б підтвердили повернення продукції у кількості 69 тн вугілля на адресу ДП «Селидіввугілля» (арк.79-80 том 4).
Представник третьої особи ДП «Добропіллявугілля» у письмових поясненнях до суду від 07.04.2009 р. за № 04/27 зазначив, що позивач не надав будь-яких первинних документів, які б підтвердили направлення та повернення вантажу, а також витрат, які б підтвердили понесені ним збитки (арк.99 том 4).
Представники третіх осіб, залучених при попередньому розгляді справи, ВАТ «Центренерго» м.Київ, ВАТ «Західенерго» м.Львів, ТОВ «ДОК» м.Торез, ТОВ «Донбасвуглепереробка” м.Українськ, ЦЗФ «Торезька» ВАТ „Енергоімпекс” м.Торез надали до суду письмові пояснення (арк.85-91, 121-127, 129 том 2, 63, 79-80, 99-103, 134, 136 том 4).
За клопотанням сторін на підставі положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи неодноразово продовжувався.
В судове засідання 22.09.2009 р. представник позивача та представники третіх осіб не з'явились, про час і місце слухання справи були належним чином повідомлені.
Враховуючи положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності представника позивача, третіх осіб, рішення прийнято за наявними у справі матеріалами.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 30 362,20 грн. підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір поставки вугілля № 1-11/2-ДК від 30.11.2004 р. (арк.9-13 том 1).
Відповідно до пункту 9.7. вказаного договору термін дії сторони встановили з дати його підписання до 31.12.2005 р.
Крім того, 28.01.2004 р. між позивачем (постачальником) та ВАТ «Західенерго» (покупець - третя особа по справі) був укладений договір поставки вугілля № 04-01/1-П (арк.91-95 том 1).
Термін дії договору сторони визначили до 31.12.2004 р. Додатковими угодами до договору, термін дії угоди було продовжено на 2005 р., 2006 р.(арк.96-100 том 1).
26.01.2004 р. між позивачем (постачальником) та ВАТ «Центренерго» (покупець - третя особа по справі) був укладений договір поставки вугілля № 1-01/1-П (арк.102-106 том 1).
Термін дії договору сторони встановили до 31.12.2004 р. Будь-яких інших документів про продовження терміну дії договору у розпорядження суду не було надано.
16.01.2004 р. між позивачем та Донецькою залізницею був укладений договір № Э-040048 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (арк.107- 110 том 1).
Термін дії договору сторони встановили до 31.12.2004 р. Додатковою угодою №6 термін дії договору сторони продовжили до 31.12.2006 р. (арк.111 том 1).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, виконуючи умови договору поставки № 1-11/2-ДК від 30.11.2004 р. здійснив відвантаження вугілля:
- у січні 2005 р. на адресу Вуглегорської ТЕС «Центренерго» з ДП „Добропіллявугілля” ДП „ДВЕК”;
- у квітні 2005 р. на адресу Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго» з ВП „Торезантрацит” ДП „ДВЕК”
- у травні 2005 р. на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго» з ВП „Селидіввугілля” ДП „ДВЕК”.
Оскільки вказана продукція не була отримана вказаними підприємствами, з якими позивач знаходився у договірних відносинах, залізничний тариф у розмірі 30 361,20 грн., сплачений ним за доставку вказаних вагонів є фактичними витратами, що були понесені на виконання умов договору № 1-11/2-ДК від 30.11.2004 р.
Підтверджуючи факт ненадходження вагонів до адресатів, позивач посилається на відсутність актів прийому-передачі та листування, яке відбулось щодо переадресації вагонів (арк.141-146 том 1); у підтвердження понесених витрат позивач посилається на виписки ТЕХПД-1 (арк.19, -20, 25-26 том 1).
Приймаючи рішення, суд враховує наступне.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Як убачається з п.1.1. договору № 1-11/2-ДК, укладеного між позивачем та відповідачем, останній зобов'язувався постачати вугілля кам'яне енергетичне українського походження на умовах, визначених договором.
Положеннями пункту 4.11. до зобов'язань постачальника було віднесено складання актів прийому-передачі та передання їх покупцю.
Відповідно до пункту 2.2. договору датою поставки вугілля сторони визначили дату підписання актів прийому-передачі, які повинні бути підписані сторонами не пізніше останньої дати узгодженого періоду поставки.
Таким чином, суд встановив, що відповідно до умов договору № 1-11/2-ДК, документом, який би підтвердив виконання зобов'язань відповідача по поставці вугілля мали стати акти прийому-передачі вугільної продукції.
Суд неодноразово звертав увагу відповідача про необхідність надання до суду документів у підтвердження заперечень, викладених у відзиві.
На час прийняття рішення по справі, будь-яких актів прийому-передачі вугільної продукції за заявлений період, а саме січень, квітень, травень 2005 р. відповідач до суду не надав.
Що стосується акту прийому-передачі № 51 від 15.06.2005 р. (арк.84 том 1) та акту прийому-передачі № 51 від 14.06.2005 р. (арк.128 том 1), то з їх змісту убачається, що вони не стосуються заявленого періоду.
Вірність висновку суду щодо невиконання відповідачем зобов'язань по поставці вагонів на адресу ВАТ «Центренерго» підтверджується також листуванням, яке відбулось між відповідачем та третьою особою ВАТ «Центренерго» щодо пере адресації 35 вагонів вугільної продукції (арк.141-146 том 1).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач довів неналежне виконання зобов'язань відповідачем по поставці вугілля у період січень, квітень, травень 2005 р.
В той же час, позивач виконуючи умови договору № 1-11/2 -ДК, а саме пункту 6.6. угоди щодо оплати вартості послуг по перевезенню вугілля, здійснив оплату залізничного тарифу за перевезення вагонів у період з 07.01.2005 р. по 09.01.2005 р., 27.04.2005 р., 31.05.2005 р.
Відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів (наказ Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 р.), розрахунок за перевезення залізницею вантажів здійснюється через технологічні центри з оброблення перевізних документів (ТЕХПД) у безготівковій формі. Розрахунки через ТЕХПД здійснюються на підставі договору між залізницею та відправником (одержувачем).
Згідно до положень пункту 2.5 Правил платник по договору у порядку передоплати перераховує на рахунок ТЕХПД кошти для оплати перевезень та додаткових послуг.
З урахуванням положень договору № Э-040048 від 16.01.2004 р., укладеного між позивачем та Донецькою залізницею про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, Правил розрахунків за перевезення вантажів, суд приходить до висновку, що факт оплати позивачем підтверджується виписками ТЕХПД - 1 (арк. 19-20, 25-26 том 1).
Положеннями статті 224 Господарського кодексу України визначено, якщо учасник господарських відносин порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, то він повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною дугою цієї ж статті встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 30 361,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується пояснень відповідача щодо реорганізації підприємства, виділення з його складу відокремлених підрозділів та утворення Державних підприємств «Торезантрацит», «Селидіввугілля», «Добропіллявугілля», суд врахував їх при розгляді справи та залучив вказані підприємства у якості третіх осіб по справі.
Але в той же час звертає увагу на той факт, що з документів наданих до суду на час прийняття рішення по справі не можливо встановити передачу прав та обов'язків пов'язаних з діяльністю відокремлених підрозділів, як це передбачено пунктами 11, 12 наказу Міністерства палива та енергетики України № 237 від 26.05.2008 р.
Судові витрати підлягають віднесенню відповідача у порядку визначеному статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі 173, 193, 224 Господарського кодексу України, Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України» м.Київ, заявлені до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м.Донецьк, про стягнення збитків у розмірі 30 361,20 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б, Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) збитки у розмірі 30 361,20грн.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б, Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) витрати по сплаті державного мита в сумі 303,61грн. та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Суддя
Надруковано 11 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
8 при. - третім особам;
1 прим. - у справу.
Тел.305-75-46