07.09.2009 року Справа № 6/230-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Тищик І.В, Дмитренко А. К.
при секретарі судового засідання: Савіну В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Левтринська І.В. представник, довіреність №29 від 01.07.09;
від відповідача: Никифоров А.С. представник, довіреність №б/н від 31.08.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково -виробничого підприємства “СервісДніпроКомплект”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2008р. у справі №6/230-08;
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет Сталь”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “СервісДніпроКомплект”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 89 641, 19 грн,
07.07.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Паритет Сталь” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “СервісДніпроКомплект” з позовом про зобов'язання поставити замовлений товар згідно №0108/22-2 від 22.01.2008р. і стягнення штрафу у сумі 2 721, 60 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що в виконання вказаного договору позивач перерахував відповідачу за сталеві труби 83 529, 10 грн, однак, товар в установлений договором строк позивач не отримав. 20.07.2008р. позивач уточнив позовні вимоги і на підставі статей 610, 611, 612, 615 Цивільного кодексу України просив стягнути передоплату у сумі 83 529, 10 грн. і пеню у сумі 4 540, 62 грн. (а. с. 2-7, 32-33)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2008р. (суддя Коваленко О.О.) з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “СервісДніпроКомплект” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет Сталь” стягнено борг у сумі 83 529, 10 грн, пеню у сумі 4 510, 62 грн. і судові витрати. Рішення мотивоване тим, що відповідач оплачений товар позивачеві не поставив, на вимогу листа №259 від 09.07.2008р. повернути кошти у сумі 83 529, 10 грн. не відреагував. (а. с. 45-50)
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2008р. за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “СервісДніпроКомплект” порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2008р. У скарзі ставиться питання про скасування рішення і прийняття нового рішення про відмову в позові. Посилання зроблені на слідуючі доводи:
· додаткова угода №1 від 09.04.2008р. до договору №0108/22-2 від 22.01.2008р. не визнана недійсною і безпідставно не прийнята судом до уваги;
· факт отримання продукції підтверджується накладною №0800 від 28.05.2008р. та довіреністю №915289 від 27.05.2008р.
У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “СервісДніпроКомплект” висловився за задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і рішення, яке прийняте судом в процесі її розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 22.01.2008р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №0108/22-2.
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язався відпустити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, асортимент, кількість і ціна якої вказані в рахунку.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата всієї вартості продукції, вказаної в рахунку, здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати.
Відповідно до пункту 10.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008р.
На виконання умов договору відповідач передав позивачеві рахунок №С-1402 від 22.05.2008р. на оплату стальних труб вартістю 85 048, 49 грн. (а. с. 10)
23.05.2008р. позивач для оплати вказаного рахунку перерахував відповідачу 83 529, 10 грн. (а. с. 12)
02.07.2008р. позивач звернувся до суду з позовом про примушення відповідача до виконання обов'язку в натурі, а згодом уточнив позовні вимоги і просив на підставі частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача сплачені в виконання умов договору кошти у сумі 83 529, 10 грн, пеню у сумі 4 510, 62 грн. і судові витрати.
Відповідач не заперечує факт отримання оплати за стальні труби у сумі 83 529, 10 грн, проте, стверджує про повний розрахунок з позивачем поставленою металопродукцією і в підтвердження цього надав суду накладну №0800 від 28.05.2008р. та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами на 11.06.2008р.
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допущеними у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким документом є накладна.
Відповідно до пунктів 1, 5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.06.1996р. №99 від 16.05.1996р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцем або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів; довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.
Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Таким чином, належними доказами, що підтверджують факт отримання уповноваженою особою продукції є такі облікові документи, як накладна та довіреність.
Оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія дійшла висновку недоведеності відповідачем факту поставки сталевих труб на суму 85 048, 49 грн.
Відповідач не надав суду довіреність від імені позивача уповноваженій особі на отримання продукції, а в наданій ним накладній №0800 від 28.05.2008р. підпис особи, яка прийняла металопродукцію, за висновком технічної експертизи від 05.06.2009р. завірений не печаткою товариства з обмеженою відповідальністю “Паритет Сталь”, не печаткою позивача зроблено також відтиск на додатковій угоді №1 від 09.04.2008р. та акті звірки взаєморозрахунків між сторонами. (а. с. 86, 87, 89, 143-147)
Оскільки висновок судової технічної експертизи від 20.01.2009р. зроблений експертом у формі припущення, суд не може покласти його в основу свого рішення. (а. с. 139-140)
Судова колегія відхилила клопотання відповідача про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи на підставі документів бухгалтерського обліку і податкової звітності, оскільки надані суду документи не є первинними документами, що фіксують господарські операції, а, отже, не є належними і допустимими доказами в підтвердження отримання продукції.
Відповідно до пункту 4.1 договору купівлі-продажу №0108/22-2 від 22.01.2008р. продавець відпускає покупцю продукцію на протязі трьох банківських днів з моменту перерахування покупцем грошових коштів.
Частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Листом за №259 від 09.07.2008р. позивач просив повернути йому 83 529,10 грн. за невідвантажений товар. (а. с. 34)
Нарахування штрафних санкцій за непоставку товару передбачено пунктом 8.1 договору.
Враховуючи наведене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2008р. є законним і обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково -виробничого підприємства “СервісДніпроКомплект” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2008р. у справі №6/230-08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: І.В. Тищик
А. К. Дмитренко