ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.07.2015Справа №910/17162/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Дубровицьке лісове господарство» до Міністерства Оборони України про стягнення 35 294,78 грн., за участю представників позивача - Захарчук В.Г., довіреність №865 від 21.07.2015 року, відповідача - Гуринця Д.П., довіреність №220/370/д від 21.05.2015 року,
У липні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 35 294,78 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №343/3/81 від 19.12.2014 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.07.2015 року.
22.07.2015 року через канцелярію суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що на час отримання звіту про результати проведення процедури закупівлі, зареєструвати відповідні фінансові зобов'язання в органах казначейської служби було неможливо, тому виділення коштів на закупівлю зазначеного товару на даний рік не заплановано.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 грудня 2014 року між Державним підприємством «Дубровицьке лісове господарство» (постачальником) та Міністерством Оборони України (замовником) було укладено договір №343/3/81 про закупівлю товару за державні кошти, згідно умов якого постачальник зобов'язується до 20.12.2014 року поставити замовникові деревину необроблену (02.20.1) 11 лотів, а саме лот 5 лісоматеріали круглі типу «Стойка» 55,41 куб.м, у асортименті, кількості та за цінами зазначені в специфікації постачання товарів, що додається до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар (пункт 1.1 договору).
Пунктом 3.1. вищевказаного договору встановлено, що вартість товару становить: 35 294,78 грн. разом з ПДВ.
Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки за поставлені та належним чином прийняті товари належної якості та кількості проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунку-фактури (2 примірники) протягом 20 банківських днів з дати постачання, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків.
Поясненнями представника позивача, частково відповідача, актом приймання №929 від 25.12.2014 року, видатковою накладною № 128 від 08.12.2014 року на суму 35 294,78 грн. та актом приймання-передачі від 08.12.2014 року, що містяться у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на виконання умов договору на суму 35 294,78 грн.
Окрім того, в судовому засіданні 22.07.2015 року представник відповідача не заперечував факту поставки товару, підтвердив суму заборгованості та отримання товару.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про поставку товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з його оплати у передбачений договором строк і має заборгованість у розмірі 35 294,78 грн.
23.04.2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою оплатити борг у розмірі 35 294,78 грн., яку відповідачем було отримано 28.04.2015 року.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 35 294,78 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Судом була надана належна оцінка відзиву на позовну заяву в якому відповідач вказував на те, що на час отримання звіту про результати проведення процедури закупівлі, зареєструвати відповідні фінансові зобов'язання в органах казначейської служби було неможливо, тому виділення коштів на закупівлю зазначеного товару на даний рік не заплановано.
Проте, викладені у вищезазначеному документі доводи судом не приймаються, тому що факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє відповідача від оплати за отриманий товар, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Аналогічна правова позиція стосовно того, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012.
Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 6; код 00034022) на користь Державного підприємства «Дубровицьке лісове господарство» (34100, Рівненська область, м. Дубровиця, вул. Комунальна, 3; код 00992881) 35 294 (тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 78 коп. основного боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 27.07.2015р.
Суддя С.О. Чебикіна