ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/234
25.09.09
За позовом Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо-Центр»
Про надання відомостей
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Ховхун Ю.Е. -предст. (дов. від 18.05.2009 р.)
Від відповідача Байдик М.П. -предст. (дов. від 29.10.2008 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про зобов'язання ТОВ «Ельдорадо-Центр»укласти з позивачем договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав, проект якого наданий позивачем, а також надати відомості щодо використання товариством протягом періоду з січня 2003 р. до цього часу опублікованих з комерційною метою фонограм та/або їх примірників.
Ухвалою суду від 13.08.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.09.2008 р.
В судовому засіданні 19.09.2008 р. розгляд справи відкладено.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
В судовому засіданні 05.11.2008 р. оголошено перерву.
Ухвалою суду від 18.11.2008 р. розгляд справи відкладено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 р. відповідачу відмовлено у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу суду від 18.11.2008 р.
Ухвалою суду від 11.02.2009 р. розгляд справи відкладено; строк розгляду справи продовжено.
Ухвалами суду від 13.03.2009 р. та 29.04.2009 р. розгляд справи відкладався.
В судових засіданнях 24.06.2009 р. та 26.06.2009 р. оголошувалися перерви.
В судовому засіданні 08.07.2009 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»є організацією колективного управління, що діє на підставі статуту та свідоцтва про уповноваження організації, яка здійснює збір винагороди за комерційне використання фонограм та зафіксованих у них виконань творів способом публічного виконання згідно свідоцтва від 02.04.2009 р. № 5/УО, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
Позивач є єдиною уповноваженою організацією, визначеною Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, яка здійснює на території України, яка здійснює збір винагороди за комерційне використання фонограм та зафіксованих у них виконань творів способом публічного виконання.
Діяльність позивача ґрунтується на ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»та Постанові Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003 р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати».
Відповідач є суб'єктом господарювання, одним з видів діяльності якого є утримання мережі магазинів побутової техніки під назвою «Ельдорадо», один з яких, зокрема, знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Московський, 23.
У зазначених закладах здійснюється публічне виконання музичних творів (у розумінні ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права») шляхом їх подання через розташовані у приміщеннях цих закладів відповідні технічні засоби (репродуктори, радіомережу), внаслідок чого виконання музичних творів є доступним для сприйняття відвідувачами та персоналом зазначених закладів.
Ці факти зафіксовані позивачем 16.05.2008 р. шляхом відео зйомки.
Таким чином, відповідач є суб'єктом комерційного використання фонограм, на якого п. 2 розділу ІІ додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003 р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати»покладено обов'язок самостійно здійснювати нарахування сум винагороди і перераховувати її визначеним Міністерством освіти і науки України уповноваженим організаціям колективного управління на договірній основі.
20.05.2008 р. позивач скерував відповідачу лист № 01/13/05/08 з вимогою до 15.06.2008 р. надати необхідні для зібрання та розподілу винагороди відомості щодо використання відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань.
Станом на день звернення до суду відповіді і реагування на лист не надходило.
Згідно наведено вище позивач стверджує, що з відповідачем має бути укладений договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав, оскільки позивач є єдиною організацією колективного управління, з якою такий договір може бути укладений.
Відповідно, згідно вимог ч. 3 ст. 179 ГК України, ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»та Постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003 р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати»позивач має право вимагати укладення з відповідачем договору про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав.
29.07.2008 р. позивач надіслав відповідачу лист № 01/14/07/08 з пропозицією укласти договір та додав до нього примірник договору.
Станом на день звернення до суду договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав не укладено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом про спонукання укласти договір згідно ст. 187 ГК України.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач стверджує, що ним проводиться виключно короткочасне прослуховування фонограм для перевірки справності виробу при його реалізації, у зв'язку з чим таке використання фонограм не є публічною демонстрацією аудіовізуального твору та його розповсюдженням, оскільки відтворюється лише для споживача (покупця). Відповідач як продавець технічної апаратури зобов'язаний передати споживачу товар належної якості згідно вимог ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно пп. 3 п. 17 наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами»передбачено, що продавець зобов'язаний перевірити справність виробу, продемонструвати по змозі його роботу та ознайомити споживача з правилами користування.
Відповідач вважає, що наданий суду позивачем відеозапис, зроблений мобільним телефоном, належним доказом у справі бути не може, оскільки неможливо встановити, на якому саме об'єкті проводилася зйомка, звідки лунала музика, з якого пристрою вона відтворюється, хто автор музичного твору, а також ідентифікувати твір.
Крім того, відповідач заперечує наявність у представників позивача будь-яких прав складати акти фіксації публічного виконання музичних творів, у зв'язку з чим наданий позивачем акт від 16.05.2008 р. відповідач також вважає неналежним доказом.
Також відповідач вважає, що ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»не зобов'язують укладати договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав, тоді як стаття містить обов'язок надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів.
Відповідач також стверджує, що оскільки позивач є не єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що має право збирати винагороду за комерційне використання фонограм та зафіксованих у них виконань творів способом публічного виконання, то у відповідача є право вибору, з якою з цих організацій укладати договір, і він не зобов'язаний укладати договір саме з позивачем.
В доповненнях до відзиву відповідач стверджує, що йому позивачем було скеровано два примірники договорів про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав, на яких міститься не підпис представника позивача, а факсиміле, що суперечить законодавству.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»збирання винагороди за використання фонограм (відеограм) і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.
Ця стаття передбачає існування організацій колективного управління майновими правами авторів, які здійснюють, в тому числі, захист прав конкретних авторів на підставі укладених з ними договорів, та з їх числа - уповноважених організацій, що укладають відповідні договори з користувачами на збір винагороди (з одного боку) та з організаціями колективного управління щодо розподілу цієї винагороди.
Оскільки позивач є єдиною на території України уповноваженою організацією на збір винагороди за комерційне використання фонограм та зафіксованих у них виконань творів способом публічного виконання згідно наданих суду доказів - свідоцтва № 5/УО від 02.04.2009 р. та витягу з рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 02.04.2009 р. № 7/2009-УО, то у випадку здійснення використання об'єктів суміжних прав у цій формі суб'єкти господарювання, в тому числі, і відповідач, зобов'язані укласти договір на збір винагороди саме з позивачем.
В той же час суд зазначає, що в даному випадку надані позивачем докази використання відповідачем у своїй господарській діяльності об'єктів авторських та/або суміжних прав і не можуть вважатися належними.
Зокрема, наданий суду акт фіксації від 16.05.2008 р. не може бути належним доказом використання відповідачем фонограм музичних творів, так як складений за відсутності представників відповідача невідомими особами.
Щодо наданої відеозйомки, то вона також не може бути прийнята в якості належного доказу по справі, так як наданий суду відеозапис не дає можливості ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом. Крім того, у зв'язку з поганою якістю запису зафіксовані звукові сигнали взагалі не можуть бути ідентифіковані в якості фонограм.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки позивачем не надано доказів використання відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів способом їх публічного виконання, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Окремо щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Суд не може погодитися з висновком відповідача про те, що законодавство не зобов'язує укладати договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав. Частина 4 ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»прямо передбачає, що особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), … повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
Укладення відповідного договору є формою врегулювання відносин сторін щодо виплати такої винагороди, тоді як обов'язок сплачувати винагороду прямо передбачений законодавством і, маючи такий обов'язок, особи, що використовують об'єкти суміжних прав, зобов'язані укласти договір.
З таких обставин у випадку використання творів, виконань, програм мовлення, примірників фонограм (відеограм), відповідач в порядку ч. 3 ст. 179 ГК України зобов'язаний укласти договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав і саме з позивачем як єдиною уповноваженою організацією колективного управління щодо цього виду використання суміжних прав.
Відповідно до п. 4 р. ІІ Постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати»суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, і саме на підставі такого договору особа, що використовує об'єкти суміжних прав, надає відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди (роялті), зокрема щодо правильності зазначення найменування використаних фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, виконавців, виробників фонограм чи відеограм, тривалості кожного використання зазначених об'єктів суміжних прав, розміру доходів, одержаних у результаті провадження діяльності, пов'язаної з їх використанням, або розміру витрат на використання таких об'єктів.
Тобто, вказані відомості мають надаватися виключно у випадку укладення відповідного договору.
Оскільки позовні вимоги в частині зобов'язання укласти договір не підлягають до задоволення, то не можуть бути і задоволені позовні вимоги в частині зобов'язання надати відомості.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 36, 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко