Запорізької області
16.09.09 Справа № 10/262/08-8/225/09
Суддя
за позовом Приватного підприємства “Агротон” (69060, м.Запоріжжя, вул.. Івана Богуна, 117)
до відповідача-1. Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія” (69035, м.Запоріжжя, вул..Сталеварів, 19)
до відповідача-2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу “Нива” (72001, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Гоголя, 101)
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Приватне підприємство “Олімп-98” (м. Запоріжжя, вул. Редакційна, 4)
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного технічного нагляду Запорізької обласної державної адміністрації (м.Запоріжжя, пр. Леніна, 164)
Суддя І. А. Попова
Представники:
Від позивача: Вишнивецька Ю.В., дов. від 22.07.2009 р.
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Третьої особи-1 -не з'явився
Третьої особи-2 -Нікешкін О.П., дов. від 16.03.2009 р.
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № FLТ-77-10-05, укладеного 16.04.2007 р. відповідачами по справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2008 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2008 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2008 р. по справі № 10/262/08, справу передано на новий розгляд господарському суду Запорізької області.
Розпорядженням в.о голови господарського суду Запорізької області від 17.06.2009 р. справу № 10/262/08 передано на розгляд судді Поповій І.А., ухвалою від 22.06.2009 р. справу прийнято до провадження, присвоєно номер № 10/262/08-8/225/09 та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Розгляд справи відкладався внаслідок неявки представників відповідачів.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 16.09.2009 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.. 203, 215, 316, 317, 319, 321 ЦК України. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 17.08.2005 р. приватним підприємством “Агротон” та приватним підприємством “Олімп-98” укладено договір фінансового лізингу № А0284, згідно з яким позивач передав третій особі в фінансовий лізинг строком до 14.10.2010 р., зокрема, наступне майно (сільськогосподарську техніку): комбайн зернозбиральний “John Deere” 9640і WTS, зав. № Z09640А078213, джиг. № RG6081Н262887, вартістю 1403866 грн. 93 коп., жатку зернову 622R вартістю 198347 грн. 60 коп., транспортний візок “BRUNS” вартістю 27785 грн. 50 коп., пристрій для збирання соняшника ПС-6,7 вартістю 8000 грн. Передача майна в лізинг підтверджується відповідним актом приймання-передачі № А-0284-1 від 06.10.2005 р.
У відповідності до п. 5.1 договору лізингу право власності на предмет лізингу протягом усього строку дії договору залишається у лізингодавця і лізингоодержувачем право власності на предмет лізингу набувається після сплати усіх платежів, передбачених договором лізингу. 06 жовтня 2005 р. позивачем та відповідачем-1 укладений договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-77-10-05, згідно з яким Позивач відступив Відповідачу-1 право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів третьою особою з зазначеного вище договору лізингу. В якості забезпечення виконання третьою особою його зобов'язань по сплаті лізингових платежів на користь відповідача-І, 06.10.2005 р. Позивачем та Відповідачем 1 укладений договір застави № 05/FLТ-77-10-05 згідно з яким позивач, виступивши майновим поручителем за третю особу, передав відповідачу-1 в заставу передане в лізинг майно, що вказане в договорі факторингу № 05/FLТ-77-10-05 від 06.10.2005 р. У зв'язку з тим, що третя особа начебто порушила зобов'язання по сплаті лізингових платежів перед Відповідачем-1, останній самовільно, без погодження з Третьою особою та Позивачем, вилучив лізингове майно та продав його сільськогосподарському кооперативу, а саме: на підставі договору купівлі-продажу № FLТ-77-10-05 від 16.04.2007 р. Майно передано Відповідачем-1 Відповідачу-2 на підставі акту приймання-передачі № FLТ-77-10-05 від 16.04.2007 р.
Позивач зазначає, що Відповідач-1 ніяким чином не повідомляв третю особу-1 про звернення стягнення на предмет застави, а третя особа-1, відповідно, не надавала згоди на звернення стягнення, у зв'язку з чим у Відповідача-1 відсутні будь-які належні документальні докази такого повідомлення та надання згоди. Крім того, Позивач також не надавав згоду Відповідачу-1 на звернення стягнення на предмет застави і у Відповідача-1 відсутні будь-які належні документальні докази такої згоди Позивача.
При укладенні договору купівлі-продажу лізингового майна Відповідач 1 керувався ч. 5 ст. 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, згідно з якою обтяжувач (тобто Відповідач-1 як заставодержатель) має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження будь-якій третій особі-покупцю.
Позивач вважає, що дії Відповідача-1 по вилученню заставленого майна та його подальшому продажу є незаконними.
По-перше, у відповідності до п. 3.2 договору застави у разі прийняття заставодержателем рішення про звернення стягнення на предмет застави заставодержатель письмово повідомляє про це заставодавця, який в цьому разі повинен виконати п. 2.4.1 договору застави і вилучає предмет застави у боржника. У відповідності до п. 2.4.1 договору застави у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржника за договором лізингу або за зверненням заставодержателя у десятиденний термін з дати такого звернення заставожавець повинен здійснити відчуження предмета застави на користь заставодержателя або передати довіреність на право вилучення та відчуження предмету застави уповноваженій особі заставодержателя.
Відчуження заставленого майна, в порушення умов п. п. 2.4.1, 3.2 договору застави здійснювалось не Позивачем і не за його довіреністю.
По-друге, третя особа-1, у володінні якої знаходилось заставлене майно (предмет забезпечувального обтяження) не передавала і не збиралась передавати предмет забезпечувального обтяження Відповідачу-1 для звернення стягнення на нього. Відповідач 1 самовільно, без погодження з Третьою особою, вилучив у неї предмет застави. В такому випадку Відповідач-1, на підставі ст. 28 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, повинен був звернути стягнення на заставлене майно на підставі рішення суду, але до суду Відповідач-1 не звертався, чим порушив встановлений Законом порядок звернення стягнення на заставлене майно.
По-третє, при задоволенні вимоги обтяжувача за забезпеченим зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяжування третій особі обтяжувач зобов'язаний був повідомити боржника про свій намір реалізувати таке право із зазначенням, зокрема, місця та часу проведення процедури продажу, як це визначено ч. 1 ст. 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Проте, Відповідач-1, в порушення зазначеної норми права, не повідомляв ані позивача, ані третю особу-1 про місце та час проведення процедури продажу, чим порушив їх права та охоронювані законом інтереси.
У відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. У відповідності до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. В той же час, Відповідач 1 не є власником зазначеного в спірному договорі майна. Таким чином, вважає позивач, щоб здійснити примусовий продаж товару, продавець повинен мати право на укладання договору купівлі-продажу. Позивач просить визнати недійсним договору купівлі-продажу № FLТ-77-10-05, укладеного 16.04.2007 р. відповідачами по справі.
Відповідач-1 та відповідач-2 заявлені позовні вимоги не спростували, представники відповідачів в судове засідання за викликом жодного разу не з'явилися, правом надати відзив на позов не скористалися. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07р. в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Третя особа-1 ПП “Олімп-98” свого представника в судове засіданні жодного разу не направила, пояснення щодо предмету спору на надала.
Представник третьої особи-2 Інспекція державного технічного нагляду Запорізької обласної державної адміністрації щодо предмету спору міркувань не висловив.
Заслухавши представника позивача, дослідивши додані матеріали, суд встановив:
Позивач є власником сільськогосподарської техніки, а саме: комбайну зернозбирального “John Deere” 9640і WTS, зав. № Z09640А078213, джиг. № RG6081Н262887, вартістю 1403866 грн. 93 коп., жатки зернової 622R вартістю 198347 грн. 60 коп., транспортного візку “BRUNS” вартістю 27785 грн. 50 коп., пристрою для збирання соняшника ПС-6,7 вартістю 8000 грн.
17 серпня 2005 р. приватним підприємством “Агротон” та приватним підприємством “Олімп-98” укладений договір фінансового лізингу № А0284, згідно з яким позивач передав третій особі-1 в фінансовий лізинг строком до 14.10.2010 р., зокрема, наступне майно (сільськогосподарську техніку): комбайн зернозбиральний “John Deere” 9640і WTS, зав. № Z09640А078213, джиг. № RG6081Н262887, вартістю 1403866 грн. 93 коп., жатку зернову 622R вартістю 198347 грн. 60 коп., транспортний візок “BRUNS” вартістю 27785 грн. 50 коп., пристрій для збирання соняшника ПС-6,7 вартістю 8000 грн.
06 жовтня 2005 р. позивачем та відповідачем-1 укладений договір факторингу валютних цінностей № 05/FLТ-77-10-05, згідно з яким Позивач відступив Відповідачу-1 право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів третьою особою-1 з зазначеного вище договору лізингу в частині предмету лізингу: комбайн зернозбиральний “John Deere” 9640і WTS, зав. № Z09640А078213, двиг. № RG6081Н262887, жатку зернову 622R, транспортний візок “BRUNS”, пристрій для збирання соняшника ПС-6,7. В якості забезпечення третьою особою його зобов'язань по сплаті лізингових платежів на користь відповідача-1, 06 жовтня 2005 р. позивачем та відповідачем-1 укладений договір застави № 05/FLТ-77-10-05 згідно з яким позивач, виступивши майновим поручителем за третю особу-1, передав відповідачу-1 в заставу передане в лізинг майно, що вказане в договорі факторингу № 05/FLТ-77-10-05 від 06.10.2005 р.
Згідно з договором купівлі-продажу № FLТ-77-10-05 від 16 квітня 2007 року, укладеним ВСК “Нива” (покупцем) та відкритим акціонерним товариством Банком “БІГ Енергія” (продавцем), ВСК “Нива” придбало комбайн зернозбиральний “John Deere” 9640і WTS, зав. № Z09640А078213, двиг. № RG6081Н262887, жатку зернову 622R, транспортний візок “BRUNS”, пристрій для збирання соняшника ПС-6,7.
Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № FLТ-77-10-05 від 16.04.2007 р., укладений ВАТ Банк “Біг Енергія” від його імені з ВСК “Нива” внаслідок порушення при його укладанні приписів Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та умов договору застави № 05/FLТ-77-10-05, укладеного позивачем з банком.
Постановою ВГС України від 11.12.2008 р. скасовано рішення попередніх судових інстанцій у даній справі. При цьому зазначено, що судами не встановлено чи сторони поіменованого договору відступили від диспозитивних положень актів цивільного законодавства і врегулювали свої відносини на власний розсуд, чи відповідають умови спірного договору імперативним принципам законодавства.
Як свідчать матеріали, додані сторонами та вивчені судом, товариством Банк “БІГ Енергія” відповідно до ст.. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у спірних правовідносинах обрано позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Відповідно до ст. 26 Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із способів звернення стягнення, зокрема шляхом укладення договору купівлі-продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження з іншою особою покупцем. При цьому, статтею 30 Закону передбачено, що договір купівлі-продажу в такому випадку укладається обтяжувачем від імені боржника.
Статтею 3 Закону встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що до обтяження у обтяжувача та боржника виникають права та обов'язки, що законом та договором або договором. Отже, в правовідносинах, що регулюються Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” пріоритет мають зобов'язання, що встановлені договором.
Обтяження спірного майна зареєстроване товариством Банк “БІГ Енергія” в реєстрі обтяжень 15.05.2006 р. за № 7510994 відповідно до договору застави № 05/FLТ-77-10-05 від 06.10.2005 р. За умовами п. 2.4.1 договору застави заставодавець (позивач по справі) зобов'язався у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником за договором лізингу або зверненням заставодержателя у десятиденний термін з дати такого звернення здійснити відчуження предмета застави на користь застоводержателя, або передати довіреність на право вилучення та відчуження предмету застави уповноваженій особі заставодержателя. Оспорюваний договір купівлі-продажу №FLТ-77-10-05 укладений, як зазначено в преамбулі, від імені ПП “Агротон” на підставі ч. 5 ст. 30 Закону “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
При цьому відповідач-1 Банк “БІГ Енергія” не надав суду доказів на отримання від власника майна - позивача по справі -довіреності на право відчуження предмету застави, на яке звернуто стягнення -комбайн зернозбиральний “John Deere” 9640і WTS, зав. № Z09640А078213, джиг. № RG6081Н262887, жатку зернову 622R, транспортний візок “BRUNS”, пристрій для збирання соняшника ПС-6,7. Таким чином, оспорюваний договір купівлі-продажу № FLТ-77-10-05 від 16.04.2007 р. укладено відповідачами по справі в порушення умов договору застави та імперативних приписів Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, що відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою його недійсності. Договір купівлі-продажу № FLТ-77-10-05 від 16.04.2007 р. визнається недійсним з моменту укладення.
Внаслідок встановленого, позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати по справі покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, ст. 3, 24, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст.. 203, 215, 658 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Договір купівлі-продажу № FLТ-77-10-05, укладений 16.04.2007 р. Відкритим акціонерним товариством “Банк “БІГ Енергія” в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Банк “БІГ Енергія” від імені ПП “Агротон” та Виробничим сільськогосподарським кооперативом “Нива”, визнати недійсним.
Суддя І.А. Попова